Ухвала

від 03.04.2014 по справі 369/288/14ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/288/14ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/2438/14 Доповідач у 2 інстанції Савченко Категорія 36 03.04.2014

У Х В А Л А

іменем України

3 квітня 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна баба ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на майно у Києво-Святошинському районі Київської області. Посилався, що баба заповіту не складала, а тому має місце спадкоємство за законом. Спадкоємцями померлої за законом є позивач і його рідна сестра, бо їх батько помер ще до смерті баби у 2000 році, а також дочка померлої і його тітка - відповідач у справі ОСОБА_2 Вказував, що у встановлений строк спадщину прийняла лише ОСОБА_2, яка отримала в держнотконторі свідоцтво про право на спадщину. Вказував, що він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте йому відмовлено у прийнятті заяви з огляду на пропуск ним строку прийняття спадщини. Вважає, що пропустив строк з поважних причин, поскільки із дня відкриття спадщини і по листопад 2013 року він проживав і працював в м.Бердянськ Запорізької області. Посилаючись на поважність причин пропуску строку подання заяви, просив визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті баби ОСОБА_3.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач не надав доказів про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, та відсутністю підстав для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюєься строк у шість місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя заповіту не складала.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну померлій на праві власності земельну ділянку площею 3,8293 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222484800:03:007:0003.

Спадщину за законом у встановлений шестимісячний строк прийняла дочка померлої ОСОБА_2, яка 27 грудня 2012 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері на земельну ділянку, реєстровий номер 3176.

Також судом встановлено, що позивач як спадкоємець померлої за законом за правом представлення у встановлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняв, доказів про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини суду не надав.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, в тому числі копією спадкової справи після смерті ОСОБА_3

За таких обставин, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, у зв'язку із тим, що він працював імешкав у м.Бердянську Запорізької області з моменту смерті і до листопада 2013 року, колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані.

У п.24 Постанови Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року Верховний Суд роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи спадкодавиця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, отже позивач як спадкоємець за законом мав вчинити дії по прийняттю спадщини протягом шести місяців з моменту її смерті. Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивач не надав суду доказів, що протягом 6 місяців із 22 жовтня 2010 року він був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини до держнотконтори, тобто, що в даний період існували об'єктивні, непереборні причини, які цьому перешкоджали.

Посилання позивача на те, що в цей період він працював у м.Бердянську Запорізької області, безпідставні, поскільки останній не надав суду жодного належного чи допустимого доказу який би підтверджував ці обставини, зокрема трудового договору, наказів про відрядження, договорів підряду тощо.

Представник апелянта в судовому засіданні в апеліційній нінстанції підтвердив факт відсутності таких доказів.

Наявний у матеріалах справи договір оренди позивачем квартири у м.Бердянську від 27 липня 2011 року не є належним доказом, поскільки як вище вказувалося не підтверджується іншими доказами. Крім того цей договір суперечить положенням ст.158 ЖК України, згідно якої договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.

Вказаний договір не містить відмітки про реєстрацію у виконавчому комітеті відповідної місцевої ради.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :