Рішення

від 02.06.2009 по справі 7/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 червня 2009 р.                                                                                                        Справа 7/77-09

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця.   

до: Державного підприємства дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область.  

про відшкодування збитків  у сумі 18382,77 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Деркач В.В.

Представники

позивача: Молчановський В.А. - головний державний інспектор (посвідчення №092 від 10.11.2008 р.)

позивача: Романчишин П.П.. - головний державний інспектор (посвідчення №065 від 01.01.2008 р.), довіреність № 1  від 08.01.2009 року.

прокуратури: Федчук С.М. - помічник прокурора (посвідчення №97-2001 від 20.11.2001 р.).

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про відшкодування  Державним підприємством дослідним господарством Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 18382,77 грн..

Ухвалою від 09.04.2009 року порушено провадження у справі № 7/77-09 та призначено до розгляду на 05.05.2009 року.

Відповідач в судове засідання 05.05.2009 року не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі він отримав 21.04.2009 року, що вбачається з поштового повідомлення № 161394.

В зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних ухвалою суду від 05.05.2009 року документів розгляд справи було відкладено на 02.06.2009 року.

06.05.2009 року до суду надійшла заява Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора № 589 про його вступ у дану справу на підставі ст.29 ГПК України.

Відповідач в судове засідання призначене на 02.06.2009 року повторно не з'явився та не надав документів, які витребовувались від нього ухвалами суду від 09.04.2009 року та від 05.05.2009 року.

Слід зауважити, що ухвалу від 05.05.2009 року відповідачу надіслано рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві (вул.Мічуріна, 1, с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області). Разом з тим згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2038  місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і по якій надсилались процесуальні документи відповідачу.

При повторній неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали  від 09.04.2009 року про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи від 05.05.2009 року, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи,  її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.    

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України,   розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням прокурора та представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Державного підприємства дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН на підставі направлення № 168 від 11.02.2009 року.

При цьому державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Молчановським В.А. було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.02.2009 року-16.02.2009 року. Як вбачається із даного акту при перевірці земель ДП ДГ Вінницька ДСГ ДС УААН було виявлено 3 (три) земельні ділянки площею 0,30 га, 0,12 га та 0,0274 га засмічених побутовими відходами.

Крім вказаного акту, інспектором Молчановським було складено також акти обстеження засміченої земельної ділянки стосовно кожної із засмічених ділянок.

Вказані акти, як і акт перевірки було підписано директором ДП ДГ Вінницької ДСГ УААН Красніцьким В.Й..

Слід відмітити, що в актах обстеження зазначалась як площа засмічення, так і об'єм сміття.

Землевпорядником Агрономічної сільської ради Токарчуком О.А. зроблено обриси даних земельних ділянок засмічених побутовими відходами з визначенням площі та об'єму  кожної засміченої ділянки, які підписані головою Агрономічної сільської ради Постовим В.П..

Так, згідно абрису земельної ділянки площею 0,30 га встановлено, що об'єм сміття становить 2400 м3, об'єм сміття земельної ділянки площею 0,12 га - 600м3, площею 0,0274 га - 137м3 відповідно.

Також позивачем надано суду викопіювання з плану земелекористування Агрономічної сільської ради на якому графічно визначено засмічені земельні ділянки, що було встановлено при проведенні вказаної вище перевірки. При цьому на зазначених викопіюваннях головою сільської ради зазначено, що вказані земельні ділянки належать відповідачу - Державному підприємству дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН.

В зв'язку з допущеним відповідачем порушення земельного та природоохоронного законодавства позивач  здійснив розрахунок збитків згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725. Відповідно до проведених позивачем розрахунків розмір збитків становить 18382,77 грн..

Підсумовуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.

На підставі ст. 66 Конституції України - кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині та відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ст. 69 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища" - шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного  середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі  без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям

В статті 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При цьому, згідно ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 09.04.2009 року та від 05.05.2009 року  відповідач не подав до суду  доказів в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України відповідно до положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 35, 56 Закону України "Про охорону земель", ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч.ч.1, 2 ст.22, ч.ч.1, 2 ст.623, ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49,  ст.ст.75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного  підприємства дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область  - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 00724749) в дохід Державного бюджету України (Агрономічна с/р 24062100, код ЄДРПОУ 34701209, банк: ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31516921700075 (призначення платежу - за порушення природоохоронного законодавства)) 18382 грн. 77 коп. грн. збитків за порушення природоохоронного законодавства.

3. Стягнути з Державного  підприємства дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область  - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 00724749) в дохід Державного бюджету України - 183 грн. 82 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам та прокурору рекомендованим листом.      

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  09 червня 2009 р.

віддрук.4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100.

3 - відповідачу - вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227.

4 - Вінницька міжрайонна природоохоронна прокуратура, вул.Примакова, 23, м.Вінниця, 21019.