Постанова

від 03.04.2014 по справі 817/852/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/852/14

03 квітня 2014 року 10 год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі доФермерського господарства "Лук'янчук Володимира Петровича" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат та виплату і доставку пільгової пенсії, ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства "Лук'янчук Володимира Петровича" про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 17.07.2013 року по 31.12.2013 року у сумі 5630,29 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляв, заперечень на адміністративний позов не подав.

Суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до п.п. "а", "б"- "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп. 6.4. п. 6 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підпунктом 6.8 пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по працівнику ОСОБА_1 на 2013 рік, яким відповідачу визначено розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії у сумі 1010,57 грн./міс. (а.с. 5-6).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Згідно з п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3 пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Отже право, на пенсію, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України мають жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. З 22.05.2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, на час призначення їй пенсії трудовий стаж даного працівника складав 21 рік 2 місяці 29 днів. З 01.04.2008 року ОСОБА_1 працює у Фермерському господарстві "Лук'янчук Володимира Петровича". При цьому, ОСОБА_1 народила та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1; копією заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії від 15.05.2008 року; копією протоколу Управління Пенсійного фонду в Сарненському районі Рівненської області від 22.05.2008 року №14098 про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком; копією довідки Управління Пенсійного фонду в Сарненському районі Рівненської області від 08.08.2013 року №2416/03-24/1; копією довідки Фермерського господарства "Лук'янчук Володимира Петровича" від 17.07.2008 року №17; копією довідки Тутовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07.05.2008 року №3026 (а.с. 10-12).

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_2 ще не набула права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, як жінка, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Управлінням Пенсійного фонду в Сарненському районі Рівненської області виплачено ОСОБА_1 пенсію за віком за липень-грудень 2013 року у сумі 13351,99 грн. (а.с. 15).

19.12.2013 року між Фермерським господарством "Лук'янчук Володимира Петровича" та Управлінням Пенсійного фонду в Сарненському районі Рівненської області підписано акт звіряння взаєморозрахунків №147, згідно якого сума заборгованості даного підприємства зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за 2013 рік складає 12182,70 грн. (а.с. 3-4).

Відповідно до пп.5 п.2.2 та пп.8 п.2.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, що затверджене Постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30.04.2002 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №442/6730 21.05.2002 року, управління Пенсійного фонду в районах контролюють надходження страхових внесків та інших платежів до Управління Пенсійного фонду України від підприємств, установ, організацій та громадян та мають право стягувати несплачені суми таких страхових внесків та інших платежів з їх платників.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Лук'янчук Володимира Петровича" на користь Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 17.07.2013 року по 31.12.2013 року у сумі 5630 (п'ять тисяч шістсот тридцять) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.