Рішення

від 02.06.2009 по справі 6/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/106

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.06.09 р.                                                                                                       Справа № 6/106                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Лізенко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області

за участю третьої особи

про стягнення   118 368грн. 16коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –  Шух С.А. -  представник по довіреності від 27.02.2009р.

від відповідача –  Луценко В.А. – представник по довіреності від 01.05.2009р.    

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

        Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області грошової компенсації за поставлений товар у сумі 123 368грн. 16коп. відповідно договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р.

        Також, просить суд стягнути з відповідача грошову компенсацію за оплату праці представника в суді у розмірі 5 000грн. відповідно договору на надання юридичних послуг від 26.02.2009р. та платіжного доручення №11 від 02.03.2009р.

        Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, непредставленням ним відзиву на позов та для представлення сторонами витребуваних та додаткових  документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.                                                                 

        Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.06.20009р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що надані позивачем видаткові накладні №3 від 08.10.2008р., №4 від 09.10.2008р., №5 від 10.10.2008р. не можуть розглядатися в якості доказу передачі позивачем відповідачу пшениці на загальну суму 108 652грн. за договором поставки, оскільки з них не вбачається, що вони були складені та підписані на виконання умов саме договору поставки.   

        У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовної заяви, в якій надав пояснення стосовно поставки продукції відповідно з умовами договору та зменшив розмір позовних вимог, у зв”язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 108 652грн., пеню у сумі 9 716грн. 16коп. відповідно договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р. (Усього 118 368грн. 16коп.)

         Крім того, просить суд стягнути з відповідача витрати за юридичну допомогу в суді у розмірі 5 000грн. відповідно договору на надання юридичних послуг від 26.02.2009р. та платіжного доручення №11 від 02.03.2009р. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

       Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

                                                    в с т а н о в и в :

        7 жовтня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області був укладений договір поставки №79/109/08, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник)  взяв на себе зобов”язання передати (поставити) в оговорені строки у власність відповідача продукцію, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти на умовах, оговорених даним договором, пшеницю (далі по тексту-продукцію), клас, асортимент, кількість та ціна якої вказані у специфікаціях, які є невід”ємною частиною даного договору та оформлених у виді додатку до нього.

        Специфікацією №1 від 07.10.2008р. сторони визначили найменування продукції, а саме пшениця, клас, кількість в тонах, ціну з ПДВ в грн., загальну вартість в грн., поставку продукції та її оплату.     

        Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, по видатковим накладним №3 від 08.10.2008р., №4 від 09.10.2008р., №5 від 10.10.2008р. за довіреністю серії НБД№514301/43 від 08.10.2008р. здійснив поставку продукції, а саме пшениці в кількості 94,48тн. у адресу відповідача на загальну суму 108 652грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні, податкові, довіреність по якій відповідач одержав продукцію, а також акт звірки взаєморозрахунків за період 2008р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками, і переконав суд у факті поставки продукції у адресу Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області.

         Специфікацією №1 від 07.10.2008р. сторони встановили, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100%. Але  відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті  чого у Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість за поставлену продукцію у сумі 108 652грн., яка до теперішнього часу  ним не погашена.

        Позивач у довідці від 01.06.2009р. зазначив, що за період існування,  тобто з 06.05.2006р. до теперішнього часу Товариство з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк не має жодних інших договорів з Відкритим акціонерним товариством „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області окрім договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р.

        Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

        Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті  поставленого товару своєчасно  не виконав.  

        Статтею 692 ЦК  зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

       За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

          Сторони  у договорі  термін оплати товару не  встановлювали у випадку його відвантаження  без попередньої оплати. Відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, то боржник  повинен  виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога була вручена відповідачу 10.12.2008р., в якій позивач запропонував відповідачу перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк на протязі         3-х. днів з моменту її одержання. Але відповідач на претензію не відповів  та борг не погасив.  

Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

          Пунктом 7.2 укладеного договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати по даному договору покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від неоплаченої суми за кожен день прострочення.  

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови  договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р. і своєчасно не розрахувався за продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення  пені у сумі 9 716грн. 16коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем  взяті на себе зобов'язання по договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р. до теперішнього часу не виконані і отриманий товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обгрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.

         Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у сумі 5 000грн. згідно представленого договору про надання юридичних послуг від 26.02.2009р. та платіжного доручення №11 від 02.03.2009р. Суд задовольняє дані вимоги  у повному обсязі.

         Заперечення відповідача щодо відсутності в накладних посилань на договір і тому недоведеності позивачем його вимог щодо наявності у відповідача боргу саме за договором, судом розглянуті та не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи, враховуючи те, що накладні в даному випадку є лише первинними документами без надання їм сили додатків до договору при наявності специфікацій, що є невід”ємною частиною договору, в якій вказані найменування, кількість, ціна товару, що є тотожними з цими ж параметрами накладних. Крім того, найменування цінностей, кількість продукції зазначена відповідачем у довіреності серії НБД№514301/43 від 08.10.2008р. повністю співпадає з параметрами викладеними у видаткових накладних.

         Згідно наданої довідки позивачем вбачається, що за період існування,  тобто з 06.05.2006р. до теперішнього часу Товариство з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк не має жодних інших договорів з Відкритим акціонерним товариством „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області окрім договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р.

          На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що поставка продукції (пшениці) між сторонами відбулась саме на підставі договору поставки №79/109/08 від 07.10.2008р.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 538, 546, 549 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 118 368грн. 16коп. задовольнити  повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” (86108 м.Макіївка, с.Трубний, Донецької області, п/р2600901015266 в ДФ ВАТ „Кредобанк” МФО 335753, ЄДРПОУ 00957614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лєда-Донбас” (83054 м.Донецьк, вул.Поліграфічна, буд.24, кв.1, п/р26007010111830 в ВАТ КБ „Южкомбанк” МФО 335946, ЄДРПОУ 33489638) заборгованість за поставлений товар у сумі 108 652грн., пеню у сумі 9 716грн. 16коп., витрати по сплаті адвокатських послуг у сумі 5 000грн., витрати по сплаті держмита у сумі 1 183грн. 68коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   02.06.2009р.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя