Вирок

від 18.03.2014 по справі 188/14/14-к

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/14/14-к

Провадження № 1-кп/188/20/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора- ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 1КП/188/20/2014 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився: с. Українське Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, одружений, освіта середня спеціальна, працює директором ТОВ «ДЗС», проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

14.02.2012 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 175 ч. 1 КК України до виправних робот на строк до 1 року з відрахуванням 10 % від заробітної плати,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , працюючи на посаді директора ТОВ «ДЗС», ЄДРПОУ 36725656, яке розташоване за адресою: вул. Кірова, 47, в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, і відповідно до статуту є юридичною особою та здійснює свою діяльність за різними напрямками, в тому числі збирання та знищення інших відходів, прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності, самостійно здійснюючи господарську діяльність, направлену на складування твердих побутових відходів, у період часу з 29.08.2011 року по вересень 2013 року у порушення спеціальних правил здійснив псування земельної ділянки, площею 0,1623 га відходами при наступних обставинах.

ОСОБА_4 , працюючи на посаді директора ТОВ «ДЗС», ЄДРПОУ 36725656, яке розташоване за адресою: вул. Кірова, 47 смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, з метою здійснення господарської діяльності, пов`язаної із складуванням твердих побутових відходів, 29.08.2011 року уклав з Петропавлівською селищною радою договір № 14-08/11 про передачу ТОВ «ДЗС» в оперативне управління об`єкту для здійснення господарської діяльності, в тому числі майданчику для складування твердих побутових відходів площею 3,6 га, розташованого в районі вулиці Червоноармійська в смт. Петропавлівка на території Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про відходи» видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Згідно з ст. 35-1 Закону України «Про відходи» захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних полігонах / звалищах.

Згідно з ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних та епідеміологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Згідно з п. 12, 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.1998 року «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році, до яких, крім інших документів, додаються висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об`єктів поводження з відходами. На підставі одержаних дозволів власники відходів готують скориговані проекти лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня поточного року подають їх на погодження органам Мінекоресурсів на місцях .

Згідно з ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень(обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, солонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Після отримання в оперативне управління вищевказаного майданчику ОСОБА_4 , у період часу з 29.08.2011 року по вересень 2013 року, у порушення спеціальних правил, встановлених ст. 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про навколишнє природне середовище», п. 12, 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.1998 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», без врахування вимог земельного та природоохоронного законодавства, при відсутності спеціальних дозволів, у яких зазначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання, умисно здійснював господарську діяльність, пов`язану зі збиранням та захороненням відходів, на майданчику площею 3,6 га, розташованому в районі вулиці Червоноармійська в смт. Петропавлівка на території Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, який у порушення ст. 35-1 Закону України «Про відходи» не є спеціально обладнаним для захоронення побутових відходів.

За результатами здійснення вказаної господарської діяльності на земельній ділянці площею 0,1623 га незаконно, у порушення спеціальних правил, розміщено шляхом зсипання на поверхневий умовно-родючий шар ґрунту тверді побутові відходи об`ємом 18,73 кубічних метри, що призвело до порушення природного стану земель, здійсненого без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, засмічення земельної ділянки побутовими відходами, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є псуванням земель.

Вищевказаними умисними діями ОСОБА_4 створив небезпеку для довкілля, що виражається у порушенні природного стану земель та загрозі настання таких наслідків як деградація земель, настання негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу грунту, а також заподіянні шкоди довкіллю, яка відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171, становить 7044,25 грн.

Псування земель відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для довкілля, вчинене ОСОБА_4 , кваліфікується за ст. 239 ч. 1 КК України.

Потерпілих від даного кримінального правопорушення немає.

Під час досудового слідства 26.12.2013 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором прокуратури Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимогст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 239 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести підозрюваний у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленістаттею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно дост. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідност. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, яке згідноз ст. 12 КК України, є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також відсутні умови, що суперечать інтересам суспільства, чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 26.12.2013 року між прокурором прокуратури Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 із призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Кримінальним правопорушенням спричинено майнову шкоду на суму 7044 гривень 25 копійок, яка є не відшкодованою, але цивільний позов не заявлено.

Речових доказів по справі немає.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314,373-376,475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 грудня 2013 року між прокурором прокуратури Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга сторонами кримінального провадження з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК Українидо Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1