Рішення

від 21.05.2009 по справі 6/176/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/176/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09                                                                                        Справа №  6/176/09

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Пегас Транс”, м. Полтава

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто –Скіф –Транс”, м.

                                   Запоріжжя

Про  стягнення 11 310 грн. 99 коп.  

                                                            Суддя                    Місюра  Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Панченко І.В., дов. б/н  від 18.05.2009 р.

Від відповідача:          Ігнатова Я.Г., дов. № 12 від 16.03.2009 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пегас Транс”, м. Полтава  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто –Скіф –Транс”, м. Запоріжжя про стягнення 11 310 грн. 99 коп., суддя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг по договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні  № 18/06-02-Е від18.06.2007 р. в сумі 9 182 грн. 82 коп., пеню в сумі 1 811 грн. 41 коп., інфляційні витрати в сумі 1 373 грн. 56 коп. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн.

Відповідач у своєму відзиві не погоджується  з позовними вимогами з наступних причин: Частина 2 ст. 546 ЦК України встановлює, що договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання, альтернативні штрафу або пені. І саме як альтернативні засоби забезпечення зобов'язань ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ст. 61 Конституції України, жодна особа не може бути притягнута двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення. Стягнення пені та стягнення втрат від інфляції є заходами юридичної відповідальності одного і того ж виду - а саме фінансової відповідальності, тому стягнення одночасно і пені, сум втрат від інфляції суперечить положенням Конституції України. Також, в порушення вимог ст. 54 ГПК України, відсутній обґрунтований розрахунок суми позову, що унеможливлює перевірку суми, заявленої позивачем до стягнення та будь - яке звіряння розрахунків. Також, вимогу суду щодо звіряння розрахунків, викладену в ухвалі від 17.04.2009 р., позивач не виконав. Також, позивач в порядку ст. 44 ГПК України вимагає стягнути з  відповідача 2000,00  грн. витрат на оплату послуг адвоката. Однак, документів, які б свідчили про залучення адвоката до даної справи (угода про надання правової допомоги тощо) до позову не додано. Просить в позові ТОВ «Пегас Транс»відмовити.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, де остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по перевезенню в сумі 9 182 грн. 82 коп., пеню за період з 11.04.2008 р. по 11.10.2008 р в сумі 1 091 грн. 87 коп., інфляційні витрати за період з травня 2008 р. по січень 2009 р. (включно), в сумі 1 036 грн. 30 коп., а також судові витрати, в сумі 2000 грн.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:   

18.06.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні  № 18/06-02-Е  та додатковими угодами (далі –договір). Додатковою угодою  № 5 від 25.03.2008 р. договір продовжений до 31.12.2008 р.

Згідно вказаному договору позивач здійснив перевезення вантажу відповідачу на загальну суму 9 182 грн. 82 коп., що підтверджується заявкою № 5 від 25.03.2008 р., міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 0251976, актом приймання - здачі виконаних робіт № 81 від 03.04.2008 р., рахунком № 81 від 03.04.2008 р., які знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 3.3. договору оплата здійснюється у гривнях  по курсу НБУ, курс, вартість фрахту та строки оплати встановлюються згідно заявки.

Відповідно до заявки № 5 від 25.03.2008 р. до договору відповідач зобов'язався  оплатити  за послуги перевезення вантажу на протязі 5-7 днів по факсокопіям СМR.

Заборгованість в сумі 9 182 грн. 82 коп. відповідачем не оплачена.  

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання  має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

За таких обставин,  з відповідача  підлягає стягненню 9 182 грн. 82 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється  від відповідальності  за неможливість  виконання  ним  грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три  проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за період з травня 2008 р. по січень 2009 р. в сумі 10 219 грн. 12 коп.  

Пунктом 3.4 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань,  нараховується пеня, що обраховується від суми простроченого платежу, складає подвійну облікову ставку НБУ за кожен день несплати, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 11.04.2008 р. по 11.10.2008 р. в сумі 1 091 грн. 87 коп.

Заперечення відповідача на позовні вимоги, в частині одночасного стягнення пені та втрат від інфляції судом не приймаються на підставі слідуючого:

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення  боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами. Ні інфляція, ні 3 % річних не являються неустойкою ( штрафом, пенею).

Вказана позиція викладена також і в Інформаційному листі Верховного суду України від 15.07.2005 р. за .№ 3.2.-2005 р.

Вимоги позивача  про стягнення з відповідача  витрат, пов'язаних  з оплатою витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн.,  задоволенню не підлягають, в зв'язку с наступним:

Позивачем не надано, витребуваних ухвалою господарського суду від 17.04.2009 р., слідуючих документів: договір про надання юридичної допомоги у повному обсязі, з додатками та доказами виконання, у т.ч. акт про надання правової допомоги, свідоцтво адвоката, рахунок на оплату, докази понесення витрат на послуги адвоката в сумі 2 000 грн. саме по цій справі; докази відображення у бухгалтерському та податковому обліку операції з оплати послуг адвоката.

В наданій суду квитанції № 2391 від 09.02.2009 року відсутній підпис адвоката про одержання гонорару в сумі 2 000 грн. за надання юридичної допомоги.  Дана квитанція не підтверджує, що саме по даній позовній заяві була проведена оплата.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 8 ДКМУ  “Про державне мито” позивачу слід повернути з доходу державного бюджету зайво перераховане держмито в розмірі 20 грн. 01 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто –Скіф–Транс” (69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, код ЄДРПОУ 34564333, р/р 26005976712811 у філії ЗАТ “ПУМБ” у м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Пегас Транс” (36021, м. Полтава, вул. Освітянська, 6, кв. 12, код ЄДРПОУ 33377065, р/р 26006054525433 в ГРУ “Приватбанк” у м. Полтаві, МФО 331401) основний борг з урахуванням  індексу інфляції в сумі  10 219 грн. 12 коп., пеню в сумі 1 091 грн. 87 коп., витрати по держмиту в сумі 113 грн. 09 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 107 грн. 91 коп. Надати наказ.

Позивачу надати  довідку про повернення з доходу держбюджету держмита в сумі  20 грн. 01 коп., перерахованого платіжним дорученням № 86 від 17.02.2009 р. Платіжне доручення знаходиться в матеріалах справи № 6/176/09.

Суддя                                                                                                                Л.С. Місюра

Рішення підписано: 21.05.2009 р.