Рішення

від 04.06.2009 по справі 17/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09                                                                                 Справа № 17/57

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Афіна-КО”, м. Луганськ

до Товариства  з обмеженою відповідальністю „РемМехзавод”, м. Луганськ

про стягнення 9165 грн. 00 коп.

                                                                                                                Суддя   Фонова О.С.      

                                                     Представники:

від позивача –Нікітін С.В. довіреність № 43 від 12.01.2009;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5146 грн. 13 коп., пені у сумі 185 грн. 22 коп., 20% річних за користування чужими коштами у сумі 154 грн. 33 коп., інфляційних нарахувань у сумі 77 грн. 19 коп. та штрафу у розмірі 10% від вартості несплаченого товару за кожен тиждень прострочення оплати у сумі  3602 грн. 13 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного  та компетентного  представника у судові засідання 30.04.2009, 21.05.2009, 04.06.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому  відповідні  процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів,  суд

   в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Афіна-КО”, (позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „РемМехзавод” (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки № 1211047 від 24.12.2008 (далі –Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати Покупцеві у визначені договором строки товар, а  Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору.

У пункті 1.2 Договору вказано, що Постачальник передає за даною угодою Покупцеві окремими партіями наступний Товар: продукти харчування в асортименті, кількості, по цінах за одиницю товару згідно накладним, що є невідємною частиною даного Договору. Партією товару вважається його кількість, що вказана в одній накладній.

Як встановлено у пунктах 2.1-2.2 Договору, ціна на товар визначається на підставі прайс-листів або специфікацій Постачальника на момент замовлення Товару. Покупець зобов'язаний сплатити Товар в безготівковій формі в національній валюті України –гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту постачання товару Покупцеві і/або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Пунктами 3.1, 3.3 Договору встановлено, що  Товар поставляється Покупцеві в кількості і асортименті відповідно до заявки Покупця за наявності його на  складі Постачальника. Кількість товару, що поставляється, асортимент, вказуються в накладній, складеній на підставі письмової заявки Покупця. Моментом постачання Товару є дата підписання Покупцем накладної, що підтверджує приймання Товару. Право власності, а також ризики випадкового знищення і (або) загибелі Товару переходять до Покупця у момент постачання.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено продукцію згідно накладних № 1386 від 21.01.2009 та № 1559 від 23.01.2009.

Відповідачем зазначену продукцію було отримано, але не сплачено, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в сумі 5146,13 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивачем заявлені вимоги  про стягнення пені у сумі 185 грн. 22 коп., 20% річних за користування чужими коштами у сумі 154 грн. 33 коп., інфляційних нарахувань у сумі 77 грн. 19 коп. та штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару за кожен тиждень прострочення оплати у сумі  3602 грн. 13 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив продукцію на загальну суму 5146,13 грн., що підтверджується накладними № 1386 від 22.01.2009 та № 1559 від 23.01.2009, підписаними обома сторонами (а.с.24-29) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.31-35).

Зазначена  накладна, що підтверджує момент поставки продукції,  є підставою для здійснення розрахунків, які повинні були відбутись протягом 7 календарних днів з моменту поставки  продукції.

В порушення умов п. 2.2 Договору відповідач повністю оплату поставленої продукції не здійснив у встановлений строк. Згідно акту звірення розрахунків, підписаного першими керівниками сторін та скріпленого їх печаткам, станом на 22.04.2009  сума боргу відповідача складає 4536,13 грн.

Позивачем надано суду виписку банку по його рахунку, згідно якої 02.04.2009  відповідач сплатив 610 грн. Однак, позивач звернувся до суду 10.04.2009 року, про що свідчить напис на позовній заяві. Таким чином, відповідачем, ще до звернення позивача до суду, 02.04.2009  було сплачено  суму боргу  610 грн.

Так як дана сума боргу заявлена позивачем до стягнення необґрунтовано, то у задоволенні позову в частині стягнення 610 грн. основного боргу слід відмовити.

В частині  основного боргу у сумі 4536,13 грн. позов слід задовольнити з огляду на обґрунтованість вимог.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 185,22 грн. за період з 29.01.2009 по 25.03.2009 та з 31.01.2009 по 25.03.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 6.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

У зв'язку з викладеним, вимога про стягнення пені  є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути та  20% річних у розмірі 154,33 грн. за період з  29.01.2009 по 25.03.2009 та з 31.01.2009 по 25.03.2009.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Сторони у пункті 6.3 Договору встановили інший розмір  відсотків річних –20%. що не суперечить чинному законодавству. Отже, вимоги позивача про стягнення 20% річних у сумі 154,33 грн. є обґрунтованими та вірно нарахованими.

Позивач також просить стягнути з відповідача  інфляційні нарахування за період з лютого по квітень 2009 року. Згідно  наданого ним розрахунку сума інфляційного збільшення складає 195,15 грн., однак позивач просить стягнути суму у межах раніше заявлених  вимог –77,19 грн. Дана вимога судом також задовольняється.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару за кожен тиждень прострочення оплати у сумі  3602 грн. 13 коп.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 549 ЦК України визначає, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Таким чином,  вимога про стягненя штрафу у розмірі 10% від вартості несплаченого товару за кожен тиждень прострочення оплати у сумі  3602 грн. 13 коп. не суперечить чинному законодавству, є вірно нарахованою і тому підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково.  Позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 4536 грн.13 коп., пені у сумі 185 грн. 22 коп., 20% річних за користування чужими коштами у сумі 154 грн. 33 коп., інфляційних нарахувань у сумі 77 грн. 19 коп. та штрафу у розмірі 10% від вартості несплаченого товару за кожен тиждень прострочення оплати у сумі  3602 грн. 13 коп. В частині стягнення основного боргу у сумі 610 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РемМехзавод”, м. Луганськ, 1-й  Мічурінський тупик, буд. 8а, поштова адреса: м. Красний Луч, Луганське шосе, 1, а/я 19,   ідентифікаційний код 30464249, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Афіна-КО”, м. Луганськ, вул. Руднєва, пров. Переєздний, буд. 1а, ідентифікаційний код 33351995,  борг у сумі 4536 грн. 13 коп., пеню у сумі 185 грн. 22 коп., 20% річних за користування чужими коштами у сумі 154 грн. 33 коп., інфляційні нарахування у сумі 77 грн. 19 коп. та штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару за кожен тиждень прострочення оплати у сумі  3602 грн. 13 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 95 грн. 21 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 15 коп., видати наказ.

3.          В решті позовних вимог  відмовити.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  09.06.2009.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова