Постанова

від 31.03.2014 по справі 810/173/14-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року П/810/173/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» (далі - позивач, Товариство, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 11.12.2013 №0004172203.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту від 29.11.2014 №208/22-011/22929481 (далі - Акт перевірки) щодо порушення норм податкового і цивільного законодавства та відсутності реального характеру правочинів, укладених між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ «КРОК-ПЛЮС», ТОВ «Комлект С», ФОП ОСОБА_1, оскільки вони грунтуються виключно на результатах перевірок (зустрічних звірок) вказаних контрагентів, зроблені без дослідження відповідних правовідносин та не містять аргументів про відсутність факту здійснення господарських операцій.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна», код за ЄДРПОУ 22929481, зареєстровано як суб'єкт господарювання 28.12.1995 Миронівською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ №476599 від 19.10.2012 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16718477 від 26.06.2013.

З 26.11.2013 по 29.11.2013 посадовою особою Податкового органу на підставі пп. 78.1.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків: ТОВ «Крок-Плюс» за період з 01.09.2012 по 31.11.2012, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, ТОВ «Комплекс С» за період з 01.10.20121 по 31.10.2011, ТОВ «Селбест» за період з 01.06.2013 по 30.06.2013.

За результатами перевірки був складений акт №208/22-011/22929481 від 29.11.2014, у висновках якого встановлено порушення пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.п. 201.10, 201.6 ст. 201, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а також ч.1 ст. 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України) підприємством завищено суму податкового кредиту в загальній сумі 149003,13 грн., у т.ч. з ТОВ «Крок-Плюс» (код ЄДРПОУ 33854382) за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 в сумі 144153,13 грн., з ТОВ «Комплекс С» (код ЄДРПОУ 36244465) за жовтень 2011 року в сумі 416,67 грн., з ФОП ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1) за червень 2011 року в сумі 4433,33 грн.

До вказаних висновків Податковий орган дійшов на підставі наступних викладених в Акті перевірки обставин:

«В ході проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» встановлено, що перевіряєме підприємство мало фінансово - господарські відносини з ТОВ «КРОК-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33854382) за період з 01.09.2012 по 31.11.2012, ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, ТОВ «Комлект С» (код ЄДРПОУ 36244465) за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, ТОВ «Селбест» (код ЄДРПОУ 38453695) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013.

Згідно з наданими до перевірки первинними бухгалтерськими документами за вересень - листопад місяць 2012 року встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» придбав у ТОВ «Крок-Плюс» сою промислову та кукурудзу 3 класу.

На адресу Миронівської ОДПІ надійшов акт від 11.07.13 №7/22-08/33854382, отриманий від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «КРОК-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33854382) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками «БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 6686323) за період квітень 2012 року, ТОВ «ВЕНЕРА ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38292044) за період листопад 2012 року, ТОВ «ДІОМЕД ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 38290911) за період січень 2013 року, ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12» (код ЄДРПОУ 3840533) за період лютий 2013 та контрагентами - покупцями», згідно якого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій підприємством ТОВ «КРОК-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33854382, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками «БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 6686323) за період квітень 2012 року, ТОВ «ВЕНЕРА ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38292044) за період листопад 2012 року, ТОВ «ДІОМЕД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38290911) за період січень 2013 року, ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12, (код ЄДРПОУ 38405332) за період лютий 2013 року та контрагентами-покупцями.

На адресу Миронівської ОДПІ надійшов акт від 22.03.2013 №235/22-225/33854382 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «КРОК-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33854382) щодо господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «ЛЕМА-В» (код ЄДРПОУ 360989032) за період травень, червень 2011 року, ТОВ «СІТІБУД Україна» (код ЄДРПОУ 34348564) за період березень 2012 року, ТОВ «ДОКА-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38203635) за період вересень 2012 року, ТОВ «ВІДІ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 38204471) за період жовтень 2012 року та контрагентами - покупцями», згідно якого: вказані підприємства використовуються в транзитних схемах, з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ різноманітним суб'єктам господарювання на території України. ТОВ «ЛЕМА В» (код ЄДРПОУ 36098903) на обліку в Вознесенській ОДПІ (Новоодеське відділення) Миколаївської області. Під час аналізу податкової звітності підприємства та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що підприємства ТОВ «ЛЕМА В» не задекларувало проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «КРОК-ПЛЮС» у травні, червні 2012 року.

Згідно з наданими до перевірки первинними бухгалтерськими документами за травень - червень місяць 2012 року встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» орендував приміщення у ТОВ «Комплект С».

На адресу Миронівської ОДПІ надійшла довідка від Дніпропетровської МДПІ №549/226/36244465 від 02.11.2012 про результати зустрічної звірки ТОВ ПМТЗ «Комплект С» (код ЄДРПОУ 36244465), документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» (код ЄДРПОУ 32897053) та їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року, січень 2012 року», за висновком якої встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ ПМТЗ «Комплект С», його контрагентом-постачальником ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» (код ЄДРПОУ 32897053) за жовтень 2011 року, січень 2012 року та контрагентами-покупцями за жовтень 2011 року, січень 2012 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів.

Згідно з наданими до перевірки первинними бухгалтерськими документами за червень місяць 2011 року встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» придбав у ОСОБА_1 транспортно-експедиторські послуги.

На адресу Миронівської ОДПІ надійшов акт від Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ППФ «Фактура» (код за ЄДРПОУ 30537065) за період з 01.05.2011 по 30.06.2011». За висновками даної довідки ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Фінансово-господарські операції, відображені за даними податкового обліку ФОП ОСОБА_1 за період - травень 2011 року та червень 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання (придбання та продажу) до вигодонабувача.»

Крім того, в Акті перевірки (а. с. 46) зазначено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (код ЄДРПОУ 22929481) до перевірки надано всі первинні документи, які підтверджують факт придбання та оприбуткування ТМЦ від ТОВ «Крок-Плюс» (код ЄДРПОУ 33854382) за період з 01.09.2012 по 31.10.2012.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.12.2013 №0004172203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 223504,71 грн., у тому числі за основним платежем 149003,13 грн., штрафні санкції - 74501,58 грн.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Фінансово-господарські відносини між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ «Крок-Плюс» у листопаді 2012 року здійснювалися на підставі наступних угод:

- договір №Р126871 від 14.11.2012 на покупку зерна, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Крок-Плюс») продав, а покупець (ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») купив кукурудзу 3 класу у кількості 30 +/- 2% тонн. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та транспортування товару позивачем були надані належним чином завірені копії: видаткової накладної №РН-0000696 від 16.11.2012 на суму 55728,90 грн., у т.ч. ПДВ 9288,15 грн.; податкової накладної №40 від 16.11.2012 на суму 55728,90 грн., у т.ч. ПДВ 9288,15 грн.; товарно-транспортної накладної №242788 від 14.11.2012; журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за 14.11.12; картки аналізу зерна №28333 від 14.11.2012;

- договір №Р126864 від 14.11.2012 на покупку зерна, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Крок-Плюс») продав, а покупець (ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») купив сою промислову у кількості 101,357 тонн. На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем були надані належним чином завірені копії: податкової накладної №33 від 13.11.2012 на суму 435835,10 грн., у тому числі ПДВ 72639,18 грн., видаткової накладної №РН-0000689 від 13.11.2012 на суму 435835,10 грн., у тому числі ПДВ 72639,18 грн. Як пояснив позивач та підтверджується матеріалами справи, на момент здійснення передачі товару за даним договором Товар (соя) перебував на зберіганні ПрАТ «Київ-Атлантик Україна», отже його транспортування після підписання даного договору не здійснювалося;

- договір №Р126868 від 14.11.2012 на покупку зерна, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Крок-Плюс») продав, а покупець (ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») купив сою промислову у кількості 61,720 тонн. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та транспортування товару позивачем були надані належним чином завірені копії: податкових накладних №41 від 16.11.2012 на суму 114130,80 грн., у т.ч. ПДВ 19021,80 грн., №45 від 19.11.2012 на суму 115453,80 грн., у т.ч. ПДВ 19242,30 грн., №52 від 20.11.2012 на суму 143770,20 грн., у т.ч. ПДВ 23961,80 грн., видаткових накладних №РН-0000697 від 16 11 2012 на суму 114130,80 грн., у т.ч. ПДВ 19021,80 грн., №РН-0000701 від 19.11.2012 на суму 115453,80 грн., у т.ч. ПДВ 19242,30 грн., №РН-0000708 від 20.11.2012 на суму 143770,20 грн., у т.ч. ПДВ 23961,80 грн.; товарно-транспортних накладних №319323 від 14.11.2012, №319323 від 15.11.2012, №242800 від 19.11.2012; журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за період з 11.11.12 по 20.11.12; карток аналізу зерна №28328 від 14.11.2012, №28346 від 16.11.2012, №28385 від 19.11.2012.

На підтвердження оплати товару за вказаними договорами, укладеними з ТОВ «Крок-Плюс», та його подальшого використання Товариством у власній господарській діяльності, позивачем надано копії: платіжних доручень, рецептів і рекламних буклетів комбікормів, технологічної схеми виробництва, зберігання та відвантаження комбікормів та БМВД.

Фінансово-господарські відносини між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ МПТЗ «Комплект С» у жовтні 2011 року здійснювалися на підставі договору оренди нежитлового приміщення №NRO-C5-18 від 10.11.2010, відповідно до умов якого орендодавець (та ТОВ МПТЗ «Комплект С») передає у строкове платне користування нежитлове приміщення. Відповідно до п. 3.1 цього договору за користування приміщенням орендар сплачує щомісячно 2500,00 грн., у тому числі ПДВ. Відповідно до п. 5.2 договору термін його дії до 01.11.2013. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та транспортування товару позивачем були надані належним чином завірені копії: податкової накладної на суму 2500,00 грн., у т.ч. ПДВ 416,67 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000019; платіжного доручення №4434 від 02.11.2011; погодження на розміщення суб'єкта торгівлі №92 від 16.12.2010, виданого Солонянською селищною радою; експлуатаційного дозволу №04-17-174PF від 22.02.2011; реєстраційного посвідчення Миронівської ОДПІ №1015000906 від 16.12.2010; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Фінансово-господарські відносини між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (відправник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) у червні 2011 року здійснювалися на підставі договорів на транспортно-експедиторські послуги:

- №137 від 06.06.2011, на підтвердження виконання умов якого позивачем надані копії податкової накладної №48 від 07.06.2011 на суму 4300,00 грн., у т.ч. ПДВ 716,67 грн., транспортної накладної від 06.06.2011, акту виконаних робіт №48 від 07.06.2011;

- №141 від 07.06.2011, на підтвердження виконання умов якого позивачем надані копії податкової накладної №54 від 08.06.2011 на суму 5150,00 грн., у т.ч. ПДВ 858,33 грн., акту виконаних робіт (послуг) №54 від 08.06.2011, транспортних накладних від 07.06.2011 №№ 0000036702, 0000036701, 0000036699;

- №138 від 07.06.2011, на підтвердження виконання умов якого позивачем надані копії податкової накладної №49 від 08.06.2011 на суму 4000,00 грн., у т.ч. ПДВ 666,67 грн., акту виконаних робіт (послуг) №49 від 08.06.2011, транспортної накладної №0000036619;

- №139 від 07.06.2011, на підтвердження виконання умов якого позивачем надані копії податкової накладної №50 від 08.06.2011 на суму 4150,00 грн., у т.ч. ПДВ 691,67 грн., акту виконаних робіт (послуг) №50 від 08.06.2011, транспортної накладної від 07.06.2011;

- №145 від 22.06.2011, на підтвердження виконання умов якого позивачем надані копії податкової накладної №151 від 23.06.2011 на суму 4500,00 грн., у т.ч. ПДВ 750,00 грн., акту виконаних робіт (послуг) №151 від 23.06.2011, накладної №СВ-007247 від 22.06.2011;

- №146 від 22.06.2011, на підтвердження виконання умов якого позивачем надані копії податкової накладної №176 від 25.06.2011 на суму 4500,00 грн., у т.ч. ПДВ 750,00 грн., акту виконаних робіт (послуг) №176 від 25.06.2011, накладних від 23.06.2011.

Крім того, позивачем були надані Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2014 серії АД №591075 (591076) щодо ТОВ «Крок-Плюс», серії АД №591069 (591070) щодо ФОП ОСОБА_1 та серії АД №591073 (591074) щодо ТОВ ПМТЗ «Комплект С», з яких вбачається, зокрема, види діяльності за КВЕД.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 11.07.2013 №7/22-08/33854382 та від 22.03.2013 №235/22-225/33854382, довідку Дніпропетровської МДПІ №549/226/36244465 від 02.11.2012 та акт Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС, складений за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності зі вказаними вище контрагентами.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між Товариством та ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між Товариством та ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про його завищення є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Аналогічні положення закріплені у статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до набрання 01.01.2011 чинності Податковим Кодексом України.

У спірному податковому повідомленні-рішенні вказано, що Товариством порушено саме п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено наступне.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Застосування вказаної норми можливо з урахуванням положень п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з якими Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Судом встановлено, що правомірність формування Товариством податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ПМТЗ «Комплект С» не визнається Податковим органом, оскільки останній дійшов висновку про так звану правову дефектність податкових накладних, складених у межах цих господарських правовідносин, виключно на підставі висновків, викладених у Актах про неможливість проведення зустрічних звірок чи проведення позапланових перевірок контрагентів позивача.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах між Товариством та ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С», тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеним суб'єктами господарювання у звітних документах.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ПМТЗ «Комплект С».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 або ТОВ ПМТЗ «Комплект С», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатами господарської діяльності з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ПМТЗ «Комплект С».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між Товариством та ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_1 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С», доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 11 грудня 2013 року №0004172203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» (код за ЄДРПОУ 22929481) судовий збір у розмірі 447 (чотириста сорок сім) грн. 01 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.