Ухвала

від 28.01.2014 по справі 872/5805/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2014 р.справа № 804/85/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. у справі № 804/85/13-а за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року до суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивачка) з вимогою про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001761710 від 27.11.2012року, прийнятого Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що нею порушень податкового законодавства, відображених в акті перевірки №401/172/НОМЕР_1 від 13.11.2012 року, допущено не було, господарські операції з контрагентом ТОВ «Іст Енд Транс» мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Тому, рішення, прийняте відповідачем на підставі помилкових висновків, викладених в акті перевірки та сформованих в порушення норм податкового законодавства, є протиправним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. позовні вимоги позивача було задоволено, визнано протиправним оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.11.2012р. Новомосковською об'єднаю державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту Новомосковська ОДПІ) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за вересень 2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Іст Енд Транс» (код ЄДРПОУ 36961897).

За результатами перевірки було складено Акт №401/172/НОМЕР_1 від 13.11.2012 року. Під час перевірки було виявлено порушення позивачем ч. 1, 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «Іст Енд Траст», та, як наслідок, неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1 та 17 «Усього податкового кредиту» Декларації всього у сумі 25000 грн., в т.ч за вересень 2011р. у сумі 25 000 грн..

Підставою для вищезазначеного висновку став акт перевірки державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Іст Енд Траст», код за ЄДРПОУ 36961897, щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період вересень 2011р.».

27.11.2012року Новомосковською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001761710 про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 000,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 12 500, 00 грн., яке було отримано позивачем 13.12.2012 року.

Предметом адміністративного позову є визнання зазначеного вище податкового повідомлення -рішення протиправним.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, і з такими висновками погоджується колегія суддів, при цьому, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п.198.1 ст. 198 ПК України, зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкової накладної №204 від 30.09.2011р., отриманої від ТОВ «Іст ЕНД Траст».

Податковий кодекс України не ставить у залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Іст ЕНД Траст» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковою накладною №204 від 30.09.2011р., видатковою накладною № РН-093004 від 30.09.2011р., рахунком -фактурою № СФ-093004 від 30.09.2011р., актом списання № СпТ-000032 від 03.10.2011р., виписками із банківської установи за період з 01.09.2011 по 30.09.2011р..

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення угоди не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договір укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угоди недійсною суду надано також не було. Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги підлягали задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. у справі № 804/85/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак