Рішення

від 05.06.2009 по справі 3/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

05.06.2009                                                                                                 Справа  № 3/39

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хустському районі,     м. Хуст

про стягнення суми 5230 грн. 31 коп. збитків.

Суддя господарського суду –В.В.Мокану  

Представники:

Позивача – Фраткіна Т.Ф., довіреність № 6 від 10.01.2009 року

Відповідача –  Лендєл І.Ю., довіреність № 109/01-12 від 09.04.2008 року  

СУТЬ СПОРУ: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хустському районі, м. Хуст про стягнення суми 5230 грн. 31 коп. збитків у вигляді неодержаних доходів.

В судових засіданнях 19.05.2009 року та 29.05.2009 року оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позовні вимоги обґрунтовано фактом спричинення державі збитків у вигляді неодержаної орендної плати за договором оренди від 01.06.2006 року, який був укладений помилково з відповідачем як з бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету, для якої законодавством встановлено символічну орендну плату в розмірі однієї гривні в рік. Позивач стверджує, що помилці в укладенні договору сприяв відповідач, який для укладення договору подав позивачу довідку про включення його до ЄДРПОУ від 22.11.2000 року як юридичної особи, установи загальнодержавної власності з формою фінансування „бюджет”.

Відповідач проти позову заперечив, пославшись на те, що винними в неправильній оцінці наданих відділенням Фонду як потенційним орендарем документів і, як наслідок, укладення договору з помилковим визначенням розміру орендної плати, є посадові особи РВ ФДМУ, які брали участь в прийнятті рішення про укладення договору саме на таких умовах. Наголошує, що для укладення договору відповідачем крім довідки, виданої уповноваженим державним органом, були подані і статут Фонду, і положення про відділення, із змісту яких можна було зробити однозначний висновок про статус потенційного орендаря.

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 05.06.2009 року  у справі № 3/39

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем 01.06.2006 року був укладений договір № 87-06/06-05 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності –приміщення загальною площею 26,8 кв.м в адмінбудинку Державної податкової інспекції у Міжгірському районі, розміщеного по вул. Шевченка, 38 у смт. Міжгір'я. Умовами зазначеного договору розмір орендної плати визначено в сумі 1 грн. в рік, виходячи із приписів           п. 10 Методики розрахунку і використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 01.10.1995 року (з наступними змінами), як для орендаря –бюджетної організації, яка утримується за рахунок державного бюджету.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.11.2008 року у справі № 17/137, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 року, вищевказаний договір оренди визнано недійсним на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України як такий, що укладений під впливом помилки орендодавця, яка мала істотне значення, оскільки вплинула на визначення ним розміру орендної плати за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 229 Цивільного кодексу України, яка регламентує правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, у разі визнання правочину недійсним зобов'язання по відшкодуванню збитків можуть виникати для обох сторін: для особи, яка помилилась внаслідок власного недбальства –обов'язок відшкодувати збитки, завдані другій стороні; для особи, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці –обов'язок  відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Аналізуючи аргументи позивача стосовно того, що його помилці у встановленні розміру орендної плати сприяла поведінка відповідача, суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, яка регламентує порядок укладення договору оренди, укладенню договору передує звернення особи, яка бажає укласти договір, до орендодавця з заявою, проектом договору, а також іншими документами згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України. Переліком документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005 року № 2975, передбачено подання орендарем, зокрема, довідки органу статистики про включення орендаря –юридичної особи до ЄДРПОУ.

Позивачем доведено, що для укладення договору відповідач подав йому у складі пакету документів, передбачених Переліком, довідку № 1953 про включення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хустському районі до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видану Закарпатським обласним управлінням статистики, у якій у графі „форма фінансування” зазначено –бюджет. Наведена у зазначеній довідці форма фінансування є помилковою, оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків, територіальним органом якого є відділення –орендар за договором, згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 05.06.2009 року  у справі № 3/39

втрату працездатності” є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; система фінансування Фонду відповідно до ст. 46 Закону є автономною, незалежною від будь – якої іншої системи фінансування та здійснюється за рахунок страхових внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надходять у випадках ліквідації страхувальників у встановленому порядку; коштів, одержаних від стягнень відповідно до цього Закону та Кодексу України про адміністративні правопорушення; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Долучивши до пакету документів довідку ЄДРПОУ, яка містила помилкову інформацію, відповідач безумовно сприяв помилці орендодавця у визначенні його як установи, що фінансується за рахунок бюджету, оскільки володів інформацією про фактичний порядок фінансування Фонду. Вищевказані дії відповідача слід оцінити як необережну поведінку, яка сприяла помилці орендодавця, і має наслідком відповідно до ст. 229 ЦК України обов'язок  відшкодувати завдані збитки.

Заявлена позивачем до стягнення сума збитків у вигляді неодержаної державою орендної плати за період з червня 2006 року до березня 2009 року, нарахована відповідно до ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України, складає суму 5230 грн.31 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Аргументи відповідача стосовно наявності вини відповідальних працівників орендодавця, які неналежно дослідили поданий для укладення договору пакет документів, суд вважає такими, що не впливають на вирішення даного спору, можуть мати значення у разі виникнення спору з приводу претензій орендаря щодо відшкодування йому орендодавцем збитків (за наявності таких), що передбачено п. 1 ч.2 ст. 229 ЦК України. Твердження відповідача про відсутність його вини у помилці орендодавця спростовуються вищевказаним, оскільки у діях по наданню частково недостовірної інформації суд вбачає вину у формі необережності, яка і є кваліфікуючою ознакою за нормою ст. 229 ЦК України для відшкодування збитків.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 22, 229 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хустському районі (м. Хуст, вул. Поперечна, 1 а, код 25450483) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Собранецька, 60) в Державний бюджет (р/р 3118093700131 ГУДКУ в Закарпатській області, держбюджет Міжгірського району, код платежу 22080200, код ОКПО 22108347, МФО 812016, призначення платежу *;101;;*22080200*25450483*№87а-06/06-05*01.06.06*22111310*1*) суму 5 230 (П'ять тисяч двісті тридцять) грн. 31 коп. збитків.

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 05.06.2009 року  у справі № 3/39

3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                            В.В.Мокану