Постанова

від 20.02.2014 по справі 872/14104/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 рокусправа № 804/7444/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі № 804/7444/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0000561520.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, дійшов висновку, що оскаржене податкове-повідомлення рішення відповідача відповідає вимогам податкового законодавства і у відповідача, з огляду на виявлені порушення, були законні підстави для визначення позивачу як податкового зобов'язання з ПДВ, так і нарахування штрафних санкцій.

З такими висновками колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 21.01.2013 року №401/15-2/32727296.

Перевіркою встановлено, що підприємство ТОВ "Східно-Європейська транспортно-економічна група" виключено з Реєстру платників ПДВ згідно вимог абзацу "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", акт про анулювання реєстрації платника ПДВ від 14.12.2010 року №263. Згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010р. встановлено, що позивачем здійснено реалізацію товарів покупцю ОСОБА_1 згідно податкової накладної від 10.12.2010р. на загальну суму 24 950,0грн., з них ПДВ 4990,00грн.. За висновками перевіряючих, позивачем, в порушення вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, ненараховано в повному обсязі податкових зобов'язань згідно декларації з ПДВ за грудень 2010р., які рахувались на день анулювання свідоцтва платника ПДВ в сумі 630 271грн., в т.ч. сума ПДВ 126 054,2грн.. В результаті, позивачем занижено податкові зобов'язання по декларації з ПДВ за грудень 2010р, що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 121 054,0грн..

На підставі акта перевірки, 28 березня 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000561520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 121 054,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 263,50 грн..

Заперечуючи факт виявленого порушення податкового законодавства, позивач звернувся до суду з вимогами про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки), якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

В той же час, слід зазначити, що Податковий кодекс, на норми якого посилається відповідач у своєму спірному рішенні та в акті перевірки, набрав чинності лише 01.01.2011 року, з огляду на що, його норми до правовідносин, що виникли у 2010 році не застосовуються.

Відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, позивач здійснив реалізацію товарів 10.12.2010р., в той час як анулювання реєстрації платника ПДВ відбулося 14.12.2010 року на підставі акту №263, згідно вимог абзацу «ґ» п.9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Тобто, на день анулювання реєстрації платника ПДВ у позивача вже були відсутні товарні залишки, про які йдеться в акті перевірки податкового органу, тому, відповідно, і відсутній обов'язок у підприємства визнавати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та збільшувати суму своїх податкових зобов'язань, на чому наполягає відповідач.

Визначаючи звичайну ціну при продажу некондиційованих товарних залишків, що обліковувалися у позивача, з урахуванням їх втрати товарної цінності, Загальними зборами ТОВ "Східно-Європейська транспортно-економічна група" було прийнято рішення щодо замовлення експертної оцінки товарних залишків для визначення звичайної ціни, а також проведення маркетингового дослідження ринку з метою пошуку покупця та подальшої реалізації товарів за встановленою звичайною ціною. На підставі Протоколу №9 від 19.11.2010 року позивачем було замовлено незалежну оцінку про вартість товарних залишків. Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки від 01.12.2010року, вартість товарних залишків без урахування ПДВ станом на 01.12.2010р. становила 24950,00 грн..

Як зазначалось вище, платник податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Методи та порядок визначення звичайної ціни визначені ст. 39 Податкового кодексу України, але дана стаття набирає чинності з 01.01.2013 (згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України) до вступу в дію ст. 39 цього Кодексу застосовується п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 8 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Однак, в ході судового розгляду відповідачем не виконано такого обов'язку, чим не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.03.2013 року № 0000561520.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ч.1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі № 804/7444/13-а - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 28.03.2013 року № 0000561520.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська транспортно-економічна група" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети Правда, 89, кв.2 код ЄДРПОУ 32737296) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,18 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень вісімнадцять копійок).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17.03.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак