Рішення

від 02.06.2009 по справі 03/1214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/1214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "02" червня 2009 р.                                                            Справа №  03/1214

       Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Єфіменка В.В.,

                                                            з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача –Сенчило М.В. за посадою;

від відповідача –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалпром Логістік», м.Черкаси        

до приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Імекс», м.Черкаси,     

про стягнення 116 229 грн. 89 коп., -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 116 229 грн. 89 коп., в тому числі основного боргу –17 870 грн. 31 коп., пені –95 948 грн. 96 коп., втрати внаслідок інфляції –20 165 грн. 90 коп. за невиконання зобов'язань по розрахунках за здійснення транспортно-експедиційного обслуговування по міжнародному перевезенню вантажів за маршрутом м.Плоцьк (Польща) –м.Черкаси (м.Золотоноша)- смт.Покровське (Україна.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

           Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

          28 серпня 2007 р. позивач листом № 8/1 направив відповідачу проект договору на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування № УП-В_17/07 (далі - договір), за яким  експедитор (позивач) зобов'язався за дорученням замовника (відповідача) за винагороду укладати  від свого імені, і за рахунок замовника (відповідача) договори, спрямовані на забезпечення  виконання робіт з організації транспортно-експедиційного обслуговування експертно-імпортних вантажів замовника (відповідача) автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні.

Доказів про підписання відповідачем  вищевказаного договору позивач до суду не подав. Інших доказів, що підтверджують факт укладення договору до суду не надано.

Оцінюючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що договір № УП-В_17/7 від 28.08.2007 не укладено у встановленому порядку.

          17.07.2008 відповідач направив позивачу транспортне замовлення.

          Згідно транспортного замовлення позивач 29.07.2008 надав відповідачу транспортний засіб реєстраційні номери WZ5648, WZ85695 для перевезення вантажу - фарбасолу по маршруту м.Плоцьк (Польща) –м.Черкаси (м.Золотоноша) (Україна).

           Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

           При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

          Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

           Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

           Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

           При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

           По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)          місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

     2)          місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

           Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)          у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці –з дня здачі вантажу;

     2)          у випадку втрати всього вантажу –з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

     3)          у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

          День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

          17 липня 2008 року до позивача звернувся відповідач із замовленням на 23.07.2009 організувати їм перевезення небезпечного вантажу (UN1263, ADR 3.3) - ароматичного розчинника FARBASOL в кількості до 22т, по маршруту м. Плоцьк, Польща (місце завантаження) - м. Черкаси, Україна (місце розмитнення вантажу) - м. Золотоноша, Черкаська обл., Україна (місце розвантаження вантажу). В замовленні, завіреному печатками сторін, були зазначені дата та час завантаження автопоїзду, маршрут перевезення, назва та кількість вантажу, адреса завантаження, тип необхідного транспортного засобу, місце митного оформлення та місце розмитнення вантажу, місце розвантаження, вартість перевезення, орієнтовна дата розвантаження, місце митного переходу, умови розрахунків, державні номери автопоїзда (автоцистерна) та ім'я водія.

23.07.2008р. позивач надав автоцистерну держ. номери WZ56948, WZ84695 польського перевізника LPG Polonia Sp. z o.o. згідно підписаного договору між підприємствами під завантаження згідно транспортного замовлення. Вантажовідправник Польський нафтовий концерн (Роlski Коncеrn Naftowy ORLEN S.A) завантажив наданий позивачем транспортний засіб згідно договору PL/610188201/08/0062/1 між ним та вантажоодержувачем ПП НВФ "ІМЕКС" та здійснив митне оформлення вантажу.

26.07.2008 автоцистерна прибула на міжнародний пункт пропуску "ЯГОДИН" Ягодинської митниці.

28.07.2008р. автоцистерна прибула на Черкаську митницю, що підтверджується міжнародною транспортною накладною СМR № 5186724. В цей же день в кінці робочого дня вантаж був розмитнений і після отриманих водієм необхідних документів він направився на місце розвантаження в м. Золотоноша згідно транспортного замовлення. В зв'язку з поломкою насосного обладнання і не можливістю його відремонтувати в найкоротший термін замовник вантажу ПП НВФ "ІМЕКС" прийняв рішення перенаправити вантаж для розвантаження в регіональний склад, який знаходиться за адресою смт. Покровське, Дніпропетровська обл., вул. Промислова, 20, що підтверджується листом № 35 від 28.07.2008, дослідженим у судовому засіданні.

Сторони узгодили суми додаткових затрат на переїзд автоцистерни згідно з перенаправленням з м. Золотоноша, Черкаська обл. до смт. Покровське, Дніпропетровська обл., що підтверджується підписаним обома сторонами актом виконаних робіт № УП-0228/1 від 30.07.2008р. та рахунком і актом виконаних робіт від перевізника LPG Polonia Sp.z o.o., та банківською випискою.

29.07.2008р. автоцистерна з вантажем виїхала з м. Золотоноша до смт. Покровське, та 30.07.2008р. де й була розвантажена, що підтверджується актом виконаних робіт № УП-0228/1 від 30.07.2008р. і міжнародною транспортною накладною СМR № 5186724.  

          Факт належного виконання позивачем зобов'язань перед відповідачем за договором  підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-          актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УП-0228/1 на суму 4400 грн.;

-          актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УП-0202 на суму 16 470,31 грн.;

-          міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 5186724.

За надані послуги відповідачу були надіслані рахунки УПЛ-0202 від 24.07.2008 на суму 16470 грн. 31 коп. та УПЛ-0202/1 від 05.08.2008 на суму 4400 грн.

13.11.2008 відповідач частково провів оплату, сплативши позивачу 3000 грн.

Борг відповідача  перед позивачем за виконані перевезення вантажу становить 17 870 грн. 31 коп.

         Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

         Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заявляючи вимогу про стягнення пені в розмірі 95 948,96 грн. позивач посилається на те, що у випаду прострочення  оплати рахунків експедитора, замовник виплачує експедиторові неустойку (пеню) в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи ту обставину, що договір, на який посилається позивач по суті не укладено у встановленому порядку, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення пені немає.

           Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Згідно дослідженого в судовому засіданні розрахунку позивача, розмір втрат внаслідок інфляції за період з серпня 2008 р. по березень 2009 р., як вважає позивач, становить 20 165 грн. 90 коп.

          Проте, суд не може погодитись із розміром втрат внаслідок інфляції, визначених позивачем і заявлених до стягнення, оскільки 20 165 грн. 90 коп. це є розмір суми боргу із втратами внаслідок інфляції (17 870,31 х 101,2% х 101,7% х 101,5% х 102% х102,9% х 101,5% х 101,4% = 20 165 грн. 97 коп.) Сам же розмір збитків внаслідок інфляції становить 2 295 грн. 66 коп. (20 165,97 –17 870,31).

          08.10.2008 позивач направив відповідачу за вих. № 39 вимогу про повернення боргу за № 3-10/08. Відповіді на адресу позивача не надходило.

          Таким чином, відповідач має сплатити позивачу 20 165 грн. 97 коп. в тому числі 17 870 грн. 31 коп. боргу та 2 295 грн. 66 коп. втрат внаслідок інфляції.

           Ст.44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

             Позивач заявив вимогу про стягнення 5 000 грн. за послуги адвоката. Вимога митом не оплачена. Доказів укладення договорів з адвокатом та доказів їх виконання позивач не подав, а тому немає підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

 З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 20 165 грн. 97 коп. в тому числі 17 870 грн. 31 коп. боргу та 2 295 грн. 66 коп. втрат внаслідок інфляції за невиконання зобов'язань по розрахунках за здійснення  транспортно-експедиційного обслуговування по міжнародному перевезенню вантажів за маршрутом м.Плоцьк (Польща) –м.Черкаси (м.Золотоноша)- смт.Покровське (Україна).

            З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 201 грн. 65коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути 20 165 грн. 97 коп. в тому числі 17 870 грн. 31 коп. боргу та 2 295 грн. 66 коп. з приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Імекс», поштова адреса - м.Черкаси, вул.Сурікова,4, (юридична адреса –Золотоніський район, с.Нова Дмитрівка, вул.Жашківська,1) код 34223642 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпром Логістік», м.Черкаси, просп.Хіміків,3, код 35091814.     

В іншій частині позовних вимог  відмовити.

Стягнути 201 грн. 65 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Імекс», поштова адреса - м.Черкаси, вул.Сурікова,4, (юридична адреса –Золотоніський район, с.Нова Дмитрівка, вул.Жашківська,1), код 34223642 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпром Логістік», м.Черкаси, просп.Хіміків,3, код 35091814.        

          Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

           СУДДЯ                                                                                          В.В.Єфіменко