Постанова

від 31.03.2014 по справі 826/163/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2014 року № 826/163/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки викладені в акті №2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013 є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки ґрунтуються виключно на даних актів про неможливість проведення зустрічної звірки та про відсутність реального здійснення господарських операцій контрагентів позивача, а не на даних отриманих за результатами дослідження первинних документів позивача. Також позивач зазначив про те, що відповідачем за відсутності на правових підстав було здійснено коригування на підставі зазначеного акту у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 22.01.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ" за період з 01.07.2013 по 31.10.2013 було встановлено, що операції між позивачем та зазначеними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських, офісних приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

У судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.03.2014 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 01.07.2013 по 31.10.2013 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ" за період з 01.07.2013 по 31.10.2013.

За результатами перевірки складено акт № 2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013 в розділі 4 "Висновок" якого зазначено наступне: "Перевіркою з питань правомірності нарахування, правильності обчислення податку на додану вартість ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА» по взаємовідносинах з ТОВ «ЛУГДІКОН» (код за ЄДРПОУ 38338586), ПП «ТД «ІСТОК-МАРКЕТ» (код за ЄДРПОУ 31595222), ПП «КАРАТ» (код за ЄДРПОУ 24853763), ПП "КАРАТ" (код за ЄДРПОУ 24853763) за період з 01.07.2013р. по 31.10.2013р. встановлено порушення:

1. п.198.2, п. 198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА» безпідставно завищено податкові зобов'язання по операціях з ТОВ "КУПЕР ПРАЙС" (код за ЄДРПОУ 36825312), ПАТ "УКРСОЦБАНК" (код за ЄДРПОУ 39019), ПАТ "КИЇВГАЗ" (код за ЄДРПОУ 3346331), ПАТ "ПТБ" (код за ЄДРПОУ 33308489), ТОВ "КУПЕР ПРАЙС" (код за ЄДРПОУ 36825312), ПАТ "ПТБ" (код за ЄДРПОУ 33308489), ПАТ "КБ "НАДРА" (код за ЄДРПОУ 20025456) на загальну суму 811239,1 грн. в т.ч. за:

Липень 2013 р. - 74674,7 грн.;

Серпень 2013 р. - 346993,5 грн.;

Вересень 2013 р. - 186005,7 грн.;

Жовтень 2013 р. - 203565,2 грн.

2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201, Податкової кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА» безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЛУГДІКОН» (код за ЄДРПОУ 38338586), ПП «ТД «ІСТОК-МАРКЕТ» (код за ЄДРПОУ 31595222), ПП «КАРАТ» (код за ЄДРПОУ 24853763), ПП "КАРАТ" (код за ЄДРПОУ 24853763) на загальну суму 708969,4 грн. в т.ч. за

Липень 2013 р. - 69981,5 грн.;

Серпень 2013 р. - 338328,3 грн.;

Вересень 2013 р. - 129608,9 грн.;

Жовтень 2013 р. - 171050,7 грн. "

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА" вважаючи протиправними дії податкового органу щодо зменшення задекларованих податкових зобов'язань сформованих за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ" та вважаючи, що податковим органом було протиправно здійснено коригування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих ним сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду Украйни від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

З огляду на зазначене, податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

Крім того Верховним Судом України в постанові № 21-237а13 від 10.09.2013 зазначено наступне: "... акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. "

Позивач в позовній заяві, зокрема, просить суд визнати протиправними дії відповідача по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "КУПЕР ПРАЙС", ПАТ "УКРСОЦБАНК". ПАТ "КИЇВГАЗ", ПАТ "ПТБ", ПАТ "КБ "НАДРА" та задекларованого податкового кредиту за податку на додану вартість за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ", при цьому як на обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на факт необґрунтованості та протиправності висновків акту перевірки № 2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013, яким встановлено факт завищення позивачем податкових зобов'язань по операціях з ТОВ "КУПЕР ПРАЙС", ПАТ "УКРСОЦБАНК". ПАТ "КИЇВГАЗ", ПАТ "ПТБ", ПАТ "КБ "НАДРА" та завищення податкового кредиту за податку на додану вартість за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ".

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість заявлених у податкових (митних) деклараціях контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та надіслати платнику податків податкове повідомлення рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про те, що на підставі акту № 2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013 податкового - повідомлення в порядку статті 54 Податкового повідомлення - рішення винесено не було.

З огляду на викладене можна дійти висновку про те, що позивач оскаржуючи дії відповідача по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "КУПЕР ПРАЙС", ПАТ "УКРСОЦБАНК", ПАТ "КИЇВГАЗ", ПАТ "ПТБ", ПАТ "КБ "НАДРА" та задекларованого податкового кредиту за податку на додану вартість за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ" фактично у даному випадку оскаржує дії відповідача щодо змістового наповнення акту № 2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013.

З огляду на викладене, враховуючи те, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "КУПЕР ПРАЙС", ПАТ "УКРСОЦБАНК", ПАТ "КИЇВГАЗ", ПАТ "ПТБ", ПАТ "КБ "НАДРА" та задекларованого податкового кредиту за податку на додану вартість за липень - жовтень 2013 року по операціях з ТОВ "ЛУГДІКОН", ПП "ТД"ІСТОК-МАРКЕТ", ПП "КАРАТ" не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача, а отже не підлягають задоволенню.

З аналізу положень статті 54 та 58 Податкового кодексу України, вбачається, що у випадку встановлення порушення платником податку податкового законодавства, яке призвело, зокрема, до заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ податковий орган наділений повноваженнями здійснити коригування відповідних показників шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення, при цьому положеннями чинного законодавства не передбачено в зазначеному випадку до прийняття податкового повідомлення - рішення та його узгодження здійснення коригування відповідних показників шляхом внесення відповідних коригувань податковим органом до інформаційних баз даних Міністерства доходів та зборів України, у тому числі до підсистем інформаційної системи "Податковий блок".

Як було встановлено судом відповідачем податкове повідомлення - рішення на підставі акту № 2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013 не приймалось, при цьому представником останнього у судовому засіданні було підтверджено факт того, що податковим органом було здійснено коригування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року.

Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема податкова інформація.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 розділу І Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємців затверджених наказом Міністерства доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 встановлено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Підпунктом 3.1.3.7 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, у зв'язку зі здійснення відповідачем коригування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року відповідно до акту № 2351/26-56-22-01-03/34926473 від 13.12.2013 задекларовані позивачем податкові зобов'язання є відмінним від тих, що відображені в зазначеній системи, а отже при зіставленні податкової звітності позивача та даних наявних у податкового органу завжди буде виникати відмінність в показниках податкової звітності, яка у свою чергу є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Отже, у зв'язку з здійснення відповідачем коригування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року у нього виникають підпункту правові підстави для сумніву як у правомірності декларування позивачем податкових зобов'язань, так і правомірності декларування податкових зобов'язань його контрагентами, що у свою чергу є прямим порушенням прав позивача.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині щодо зобов'язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору на загальну суму 68 грн. 82 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві поновити у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів "АІС ДПС України "Податковий Блок" відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА" (код за ЄДРПОУ 3492643) сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за період липень - жовтень 2013 року.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КОЛЕКТОРСЬКА ГРУПА" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22,94 коп. ( двадцять дві грн. 94 коп.).

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов