Рішення

від 01.06.2009 по справі 15/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/114

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.06.09 р.                                                                                                       Справа № 15/114                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства „Будпостач” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 31835310)  

до відповідача концерну „Донецькоблагробуд” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 25330268)

про стягнення основного боргу в сумі 10273,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевкова О.В. за довіреністю № 57 від 15.05.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства „Будпостач” м. Макіївка до концерну „Донецькоблагробуд” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 10273,49 грн.  

Ухвалою суду від 24.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/114, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

До суду від відповідача, концерну „Донецькоблагробуд” м. Донецьк, 28.05.2009 р. надійшло клопотання вих. № 360, в якому відповідач просить перенести судове засідання по справі на іншу дату у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходиться у відпустці за сімейними обставинами. У клопотанні відповідача не зазначено про наявність будь–яких доказів, без яких суд не може розглянути справу по суті. Вказане клопотання суд відхилив з наступних підстав:

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, суд вважає, що керівник відповідача або особа, яка виконує обов'язки керівника, у зв'язку з відсутністю можливості у одного представника відповідача з'явитися в судове засідання мали можливість згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України визначити своєчасно іншу особу, яка буде представляти інтереси концерну „Донецькоблагробуд” в судовому засіданні по даній справі або представляти інтереси в суді особистою участю керівника.

У порушення вимог ухвал суду від 24.04.2009 р., 19.05.2009 р. відповідач витребувані документи до суду не надіслав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним поставлено, а відповідачем прийнято на підставі гарантійного листа № 66 від 04.02.2009 р. товар на загальну суму 10273,49 грн. за видатковими накладними: № ССБ–000221 від 16.02.2009 р. на суму 259,88 грн., № ССБ–000222 від 16.02.2009 р. на суму 8483,36 грн., № ССБ–000223 від 16.02.2009 р. на суму 1530,25 грн. Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 10273,49 грн. позивач підтверджує підписами представника відповідача у видаткових накладних в графі „Отримав”, а також довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯПЛ № 215646/816 від 16.02.2009 р., виданою на уповноважену особу – Воропаєву Л.Д., яка фактично отримала товар для відповідача (у видаткових накладних також є посилання на те, що саме через цю особу відповідачем був отриманий товар); податковими накладними № СС–000168 від 16.02.2009 р. на суму 259,88 грн., № СС–000169 від 16.02.2009 р. на суму 1530,25 грн., № СС–000170 від 16.02.2009 р. на суму 8483,36 грн.; рахунками–фактурами № ССБ–000043 від 12.01.2009 р. на суму 259,88 грн., № ССБ–00046 від 19.01.2009 р. на суму 1530,25 грн., № ССБ–00048 від 19.01.2009 р. на суму 8483,36 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться у вказаних видаткових та податкових накладних, рахунках–фактурах.

Позивач в позовній заяві зазначає, що згідно гарантійного листа відповідач зобов'язаний був оплатити товар протягом 5 банківських днів, але станом на 15.04.2009 р. відповідач оплату товару, отриманого за видатковими накладними, не здійснив, та заборгованість склала 10273,49 грн.

Вважаючи, що відповідач порушив умови гарантійного листа щодо здійснення оплати товару протягом 5 банківських днів, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Між позивачем та відповідачем фактично відбулися правовідносини купівлі – продажу, засновані на усній домовленості сторін та підтверджені певними діями.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач вказує на те, що строк оплати отриманого товару для відповідача встановлений в гарантійному листі № 66 від 04.02.2009 р.

Згідно вказаного листа відповідач гарантував оплату протягом п'яти банківських днів. В листі не вказано будь–якої дати або події, з настанням якої пов'язаний початок витікання п'яти банківських днів на оплату.

Одним із варіантів оплати є те, що п'ять банківських днів можливо відраховувати від дати отримання гарантійного листа продавцем товару, тобто здійснення оплати шляхом передоплати. З врахуванням цього суд дійшов наступних висновків:

Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Оскільки 100% передоплата здійснена не була, а позивач при цьому поставив товар без отримання грошових коштів, то сторони своїми діями засвідчили згоду на здійснення поставки без отримання попередньої оплати.

Інший можливий варіант щодо настання строку оплати отриманого товару, виходячи з того, що п'ять банківських днів відраховуються від дати фактичного отримання товару, судом до уваги у даній справі не приймається з наступних підстав:

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Вказаний гарантійний лист не містить зазначення конкретного строку початку виконання грошового зобов'язання, тому не є належним доказом певних обставин у даній справі. Таким чином, посилання позивача на настання строку оплати товару для відповідача судом до уваги не приймається. Суд дійшов висновку, що сторони фактично не погодили між собою строк виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач не надав до суду жодних доказів пред'явлення відповідачу вимоги виконати грошове зобов'язання, обов'язок негайного виконання оплати за товар для відповідача не передбачений договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, оскільки строк оплати товару усним договором купівлі–продажу не визначений, покупець вимог про оплату товару до відповідача не пред'являв, строк оплати додатково не визначав, то для відповідача строк виконання грошового зобов'язання оплатити товар не настав. За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 01.06.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.