Рішення

від 18.01.2007 по справі 383/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

383/19-06

                   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" січня 2007 р.                                                                              Справа № 383/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Екотрейд”, м. Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Унісон”, м. Біла Церква                                                                                                                   

про стягнення 37737,45  грн.

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Танцюр А. О. (дов. № 4 від 01.01.2007 року)

від відповідача – Боярчук В. М. (директор протокол № 7 від 23.06.2005 року)

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екотрейд”  (далі - позивач) звернулось до  господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Унісон”  (далі-відповідач) про стягнення 37737,45 грн.

          Ухвалою суду від 30.10.2006 року в порядку ст. ст. 64, 65  Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі № 383/19-06 та призначено до розгляду на 13.12.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання зобов'язань відповідачем за договором № 044-Л від 17.05.2004 року, а саме відповідач не відвантажив позивачу товар в повному обсязі на суму отриманої передоплати. В результаті неналежного виконання зобов'язань за договором за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 34707,92 грн. неповернутої попередньої оплати та 784,99 грн. витрат за простій вагонів. Додатково позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 2244,54 грн.

Представником позивача 13.12.2006 року подано до суду через загальний відділ суду клопотання вх. № 22068 про фіксацію судового процесу технічними засобами.

Перед початком судового засідання 13.12.2006 року представником позивача подано до суду клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу.

13.12.2006 року представником позивача подано до суду через загальний відділ суду доповнення до позовної заяви вх. № 22070 про збільшення позовних вимог та стягненню з відповідача  заборгованості  в  розмірі  54951,92 грн. неповернутої попередньої оплати, 784,99 грн.  витрат  за  простої вагонів,  пені в розмірі 5387,67 грн., інфляційні в розмірі 350,59 грн. та клопотання вх. № 22067 про збільшення розміру позовних вимог в якому позивач просить суд при розгляді справі не брати до уваги копії документів помилково наданих до суду, а саме акт № ОУ-0000031 від 19.05.2006 року про узгодження суми провізної плати в розмірі 4692,00 грн., акт № 54757 від 25.05.2006 року за формою № 69, залізничну квитанцію № 32554546 від 19.05.2006 року про приймання вантажу та лист-повідомлення відповідача № 43 від 20.05.2006 року про здійснення відвантаження.

          Ухвалою суду від 13.12.2006 року розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 25.12.2006 року в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподання до суду витребуваних доказів.

В судове засідання 25.12.2006 року представник відповідача вдруге не з'явився, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребування нових доказі розгляд справи відкладено  на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 18.01.2007 року.

Ухвалою від 25.12.2006 року заступника голови господарського суду Київської області В. Г. Сухового на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено термін розгляду справи на один місяць до 30.01.2007 року.

          Представник відповідача письмовий відзив до суду не надав, в судовому засіданні 18.01.2007 року в усних поясненнях проти позову заперечував частково, а саме заборгованість в частині основного боргу в сумі 3910,00 грн. не визнає та зазначає, що на  суму 3910,00 грн. відвантажив позивачу товар. В обґрунтування заперечень представник відповідача  надав  до  суду  в  якості доказів залізничну квитанцію про приймання вантажу № 32554546.

          Відповідно  до  ст.  77  ГПК України в судовому засіданні  18.01.2007 року  оголошувалась перерва до 15 год. 55 хв. на підставі ст. 85 ГПК України для підготовки вступної та резолютивної частини рішення.

           В судовому засіданні 18.01.2007 року  оголошено вступну та резолютивну частину рішення після закінчення розгляду справи в порядку ч. 2 ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем (за договором–покупець) та відповідачем (за договором–постачальник) 17.05.2004 року  укладено договір № 044-Л на поставку брухту чорних металів (далі-договір). За умов договору постачальник зобов'язується передати покупцю брухт та відходи чорних металів (далі-товар), а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар. Кількість поставляє мого товару, ціна за одиницю товару, асортимент, відвантажувальні реквізити та  строки поставки узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною умов договору (п. 1.1 договору). Постачальник передає покупцю товар партіями. Оплата за товар покупцем проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів в національній валюті України відповідно вартості товару зазначеної в специфікаціях (п. 5.1 договору). По узгодженню сторін оплата товару проводиться шляхом попередньої оплати (п. 5.5 договору). В разі отримання попередньої оплати та невиконання зобов'язань по поставці товару, постачальник, при неможливості виконати зобов'язання в натурі, зобов'язав повернути в термін 3-х банківських днів грошові кошти покупцю по першій вимозі та в повному об'ємі. При не поверненні суми боргу в термін більш ніж три банківських дня, постачальник зобов'язаний повернути покупцю суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих коштів за кожний день прострочення (п. 7.1 договору). Договір вступає в силу після підписання сторонами та діє до 31.12.2004 року. Закінчення терміну дії договору не відміняє виконання зобов'язань за договором. Договір  чинний  до  моменту  проведення  взаєморозрахунків  між   сторонами (п. 10.1 договору).

Сторонами 29.12. 2004 року та 26.12.2005 року підписано додаткові угоди до договору за  умов  яких  термін  дії  договору продовжено до 31.12.2005 року та відповідно до 31.12.2006 року.  

19.01.2006 року сторонами підписано специфікацію № 58-0-ІСТІЛ до договору, умовами якої визначено кількість, асортимент та вартість товару.

В матеріалах справи наявні листи відповідача адресовані позивачу з проханням провести передоплату товару (а. с. 31-35).

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу кошти в якості попередньої оплати за товар в загальній сумі 245000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.01.2006 року, від 16.01.2006 року, від 19.01.2006 року, від 10.02.2006 року та від 16.02.2006 року.  

Відповідач поставив товар позивачу не в повному обсязі в результаті чого за ним утворилась   заборгованість в розмірі 54951,92 грн. неповернутої попередньої оплати та 784,99 грн. витрат за простої вагонів, що підтверджується актом розрахунків за використання вагонів за грудень місяць.

31.03.2006 року сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків на суму заборгованості в розмірі 55762,11 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги № 306 від 05.04.2006 року про виконання зобов'язання в натурі та № 398 від 28.04.2006 року про повернення коштів  в сумі 55762,11 грн.

Додатково позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 5387,67 грн. та  інфляційні в розмірі 350,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував частково щодо стягання 3910,00 грн.  в частині основного боргу.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 693 передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 55736,91 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, визнаються відповідачем отже підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача в частині стягнення 3910,00 грн. основного боргу, які він не визнає та посилається на те, що відвантажив відповідачу товар на зазначену суму, що підтверджується залізничною квитанцією про приймання вантажу № 32554546, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно відомостей квитанцією про приймання вантажу № 32554546 відповідач дійсно відвантажив позивачу товар на суму 3910,00 грн. В матеріалах справи наявні копії акту здачі-приймання робіт № 0000031 та видаткової накладної № РН-0000032 від 19.05.2006 року з яких вбачається, що відповідач відвантажив товар позивачу по договору № 059-ЛЗ/06 від 15.05.2006 року.

Отже зазначені документи не можуть бути належними доказами в даному спорі.

    Згідно п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 1 та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного  банку   України,  що  діяла   у  період, за який сплачується пеня. Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

   Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 5387,67 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір яких складає 350,59 грн. отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

           Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

           Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Унісон” (09112, Київська область, м. біла Церква, вул. Чуйкова, 2, код 13711375, р/р 26000003855001 в ФАКБ „Надра” Київське регіональне управління, МФО 320564) на користь  Товариство з обмеженою відповідальністю „Екотрейд” (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Радгоспна, 56-Б, код 32812210, р/р 2600930245001 в АБ „Кредит-Дніпро” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) – 55736 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 91 коп. основного боргу, 5387 (п'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 67 коп. пені,  350 (триста п'ятдесят) грн. 59 коп. інфляційних  та судові витрати: 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 76 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Карпечкін Т.П.

Рішення підписано  22.01.2007 р.