Рішення

від 12.03.2014 по справі 415/7691/13-ц

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У.н. 415/7691/13-ц

Н.п. 2/415/288/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі судових засідань Дьоміновій О.М.

за участю позивача ОСОБА_2

представника відповідача Дубілєва І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-М» про стягнення компенсації за дні невикористаних відпусток,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до відповідача з позовом стягнення заборгованості із заробітної плати, в якому просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 4330,72 грн.

14 лютого 2014 року позивач надала суду уточнену позовну заяву, в якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-М» компенсацію за всі дні невикористаних щорічних відпусток, яка нараховується при звільненні, на загальну суму в розмірі 2239,96 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, та пояснила, що с 22.03.2011 року по 31.08.2013 року працювала в ТОВ «Сервіс-М» головним бухгалтером. 31.08.2013 року була звільнена за власним бажанням. Розрахунок проводили в неповному обсязі. Не виплачено компенсацію за дні невикористаних відпусток, яка складає 2239,96 грн. У листопаді 2012 року вона у відпустці не перебувала, наказ про надання їй відпустки в листопаді 2012 року відсутній, з таким наказом її ніхто не ознайомлював.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, та пояснив, що позивач була у відпустці в 2012 році, але на підприємстві відсутні будь-які документи, які б підтверджували надання позивачу відпустки. Працюючи на підприємстві позивачка не могла працювати без відпустки весь цей час., але доказів про надання їй відпусток надати не може, оскільки оформленням цих документів займалась саме позивачка, після її звільнення накази про надання їй відпусток на підприємстві відсутні. У табелі, який наданий суду значиться, що у листопаді 2012 року позивачка перебувала у відпустці 12 днів. Наказ про надання їй відпустки за цей час відсутній з вказаної вище причини. Таким чином надати докази про те, що позивачка за час роботи на підприємстві використала всі належні їй відпустки не має можливості.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення, про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 статті 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустку» встановлено, що у разі звільнення робітника йому сплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щомісячної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ст.166 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Судом встановлено, що позивач з 22.03.2011 року була прийнята на посаду головного бухгалтера в ТОВ «Сервіс-М», 30.08.2013 року позивача було звільнено за власним бажанням згідно з ст. 38 КЗпП України (а.с.9).

Як вбачається з особової картки ОСОБА_2, відомості про надання відпусток відсутні (а.с.34).

Відповідно до довідки № 1 від 30 січня 2014 року, наданої ТОВ «Сервіс-М», середньоденна заробітна плата позивача складає 38,62 грн.(а.с.33).

Отже, кількість днів невикористаної щорічної відпустки за період з 22.03.2011 року - 21.03.2012 року - 24 календарних дні; за період з 22.03.2012 року - 21.03.2013 року - 24 календарних дні; за період з 22.03.2013 року - 31.08.2013 року - 10 календарних днів, а всього 58 днів. Тобто, нарахована компенсація за дні невикористаних щорічних відпусток складає: 58 днів?38,62 грн. = 2239,96 грн.

Приймаючи до уваги досліджені докази у їх сукупності, та враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, суд вважає, що позовні вимоги стосовно виплати грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку є законними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 243,60 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 83, 116, 238 КЗпП України, ст.ст. 10 , 11 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-М»про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-М» (ЄДРПОУ 30230677, розташованому за адресою вул. Лагоди, 70, м. Лисичанськ,93105) на користь ОСОБА_2 (ідн. НОМЕР_1) компенсацію за дні невикористаних відпусток за період з 22.03.2011 року по 21.03.2012 року, з 22.03.2012 року по 21.03.2013 року, з 22.03.2013 року по 31.08.2013 року в сумі 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн.96 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-М» (ЄДРПОУ 30230677, розташованому за адресою вул. Лагоди, 70, м. Лисичанськ,93105) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Б. Чернобривко

Рішення складено у повному обсязі 14.03.2013 року .

Суддя Л.Б.Чернобривко