Постанова

від 02.06.2009 по справі 5/359-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/359-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 червня 2009 р.                                                                                    № 5/359-08  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630"  на рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008р.

у  справі                     №5/359-08 господарського суду Київської області

за позовом                 Відкритого акціонерного товариства

                                  "Домобудівний комбінат №3"

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю

"Спеціалізоване управління №630"

про                              стягнення 110 000грн.

за участю представників:

ВАТ "Домобудівний комбінат №3" –Кривенко Л.І.;

ТОВ "Спеціалізоване управління №630" –Ляховенко Д.В.

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №3" звернулося до господарського суду Київської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630" 110 000грн. в рахунок повернення попередньої оплати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що, відповідно до умов договору №151 від 13.12.2007р.,  перерахував відповідачу 210 000грн. в рахунок попередньої оплати робіт. При цьому, відповідач не приступив до виконання таких робіт, хоча строк їх виконання закінчився 31.12.2007р. Також позивач зазначає, що виконання зобов'язання відповідачем, у зв'язку з простроченням, втратило для нього інтерес і він відмовився від прийняття виконання та вимагав повернення грошових коштів. Однак, грошові кошти відповідачем повернуті лише у розмірі 100 000грн. (а.с.2-3, 28-29).

Відповідач у справі – ТОВ "Спеціалізоване будівельне управління №630" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що укладений сторонами договір діє і товариство приступило до його виконання, однак, роботи за ним ще не завершені (а.с.27).

Рішенням господарського суду Київської області від 11.12.2008р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 110 000грн. (а.с.32-34).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того,   що:

- відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в установлений договором строк в частині виконання передбачених договором робіт;

- внаслідок прострочення відповідача виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача, у зв'язку з чим останній відмовився від договору та вимагав повернення попередньої оплати;

- відповідачем не повернута частина попередньої оплати, перерахована йому позивачем в якості авансу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Спеціалізоване управління №630" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить його скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Вимоги касаційної скарги мотивовані не застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, які підлягали застосуванню до взаємовідносин сторін (а.с.38-39).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду спору у даній справі встановлено, що 13.12.2007р. між сторонами у справі –ВАТ "Домобудівний комбінат №3" та ТОВ "Спеціалізоване управління №630" укладено договір №151, предметом якого є оплатне виконання відповідачем на замовлення позивача робіт по інженерній підготовці (завезення грунту) за адресою; м. Київ, вул. Милославська.

За умовами вказаного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи згідно завдання, а позивач –прийняти такі роботи, підписавши акт прийому-передачі, та здійснювати фінансування таких робіт.

При цьому,  п.3.2. договору надає право позивачу перерахувати перед початком робіт аванс.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем перераховано відповідачу 28.12.2007р. платіжним дорученням №2481/2  210 000грн. в якості авансу. При цьому, частина грошових коштів, а саме у розмірі 100 000грн. повернута йому  відповідачем 14.03.2008р. як невикористані грошові кошти.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати робіт, які ним не виконані в установлений договором строк.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив зобов'язання, оскільки не виконав передбачені договором роботи в установлений договором строк. При цьому, суд виходив з того, що сторонами у договорі встановлено термін виконання робіт: з 14.12.2007р. по 31.12.2007р. (п.2.9 договору).

Однак, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, які спричинили неповне з'ясувавши обставини справи, що підлягали встановленню для правильного вирішення спору у даній справі.

Так, висновку щодо встановлення сторонами у договорі строку виконання зобов'язання суд першої інстанції дійшов, дослідивши лише надану позивачем копію договору №151 від 13.12.2007р., до тексту якого включено п.2.9, який визначає строк виконання зобов'язання. При цьому, судом не надано оцінку тій обставині, що вказаний пункт договору дописаний від руки і засвідчений підписом та печаткою лише позивача (а.с.1).

Між тим, відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач посилався, зокрема, на те, що відповідний договір діє і ним виконуються відповідні зобов'язання.

В силу ст.47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи.

Однак, в порушення вимог вищевказаної норми, судом першої інстанції не надано оцінки таким  доводам відповідача і не витребувано у нього, всупереч ст.38 ГПК України, для оцінки з іншими зібраними у справі доказами, його примірник договору; не з'ясовано чи давав відповідач згоду на включення такої умови до договору і чи включена така умова у договір за взаємною згодою сторін.

Разом з тим, в силу ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідну умову договору щодо строку виконання зобов'язання можна вважати такою, що становить зміст зобов'язання, якщо вона включена до договору за взаємною згодою сторін.

При цьому, якщо буде встановлено що конкретний строк виконання зобов'язання не встановлений, суд має також з'ясувати чи звертався позивач до відповідача з вимогою виконати відповідне зобов'язання.

Так, в силу ч.2 ст. 530. ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначене, висновку щодо порушення відповідачем строку виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов передчасно, не з'ясував всі обставин, що підлягали встановленню для правильного вирішення спору, у  зв'язку з чим рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008р. підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008р. у справі №5/359-08 скасувати.

3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

        Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Васищак І.М.

                                                                                      Палій В.М.