Ухвала

від 03.04.2014 по справі 817/4646/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"03" квітня 2014 р. Справа № 817/4646/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника позивача: Прищепи О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна група "ЛК" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробна група "ЛК" (далі - ТОВ "Деревообробна група "ЛК") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 0005262220 від 15.10.2013 року та форми "Р" № 0005252220 від 15.10.2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві форми "Р" № 0005262220 від 15.10.2013 року та форми "Р" № 0005252220 від 15.10.2013 року.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна група "ЛК" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача. Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із контрагентами - ТОВ "Альфа-Інвестмент", ТОВ "Бартком-Інвестмент", ТОВ "Ставр Груп". Разом з тим, відповідачем зазначено, що ДПІ у Дніпровському районі м.Києва було отримано від ДПІ у Перському районі ГУ Міндоходів м.Києва акти № 819/22.8/38291742 від 06.03.2013 року та № 729/22.8/38149531 від 27.02.2013 року, щодо контрагентів позивача - ТОВ "Бартком-Інвестмент", ТОВ "Альфа-Інвестмент", а також акт № 143/22/35779742 від 12.06.2013 року від ДПІ у м.Чернігові щодо контрагента позивача ТОВ "Ставр Груп" та було встановлено неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій даним суб'єктом господарювання. Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що всі договори укладені даним суб'єктом господарювання із продавцями та покупцями, не створюють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 19.09.2013 року по 19.09.2013 року ДПІ у Дніпровському районі м.Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Деревообробна група «ЛК» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, за наслідками якої складено акт № 800/26-53-22-01-21-38012929 від 26.09. 2013 року (т.3 а.с. 43-64).

Висновками акта перевірки від 26.09.2013 року № 800/26-53-22-01-21-38012929 встановлено заниження ТОВ «Деревообробна група «ЛК» податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-Інвестмент», з ТОВ «Бартком-Інвестмент» та ТОВ «Ставр Груп» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року всього на суму 947 733 грн., а саме: за вересень 2012 року на суму 102 076 грн.; за жовтень 2012 року на суму 19 054 грн.; за листопад 2012 року на суму 157 557 грн.; за грудень 2012 року на суму 49 014 грн.; за січень 2013 року на суму 427 033 грн.; за лютий 2013 року на суму 50 295 грн.; за березень 2013 року на суму 142 704 грн. та податку на прибуток в розмірі 347 575 грн.

Вказаний висновок податкового органу базується на результатах перевірок ДПІ у Печерському районі м.Києва ТОВ «Бартком-Інвестмент», відображених в акті №819/22.8/38291742 від 06.03.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Інтегра Кампані» (код ЄДРПОУ 38148276) за вересень-грудень 2012, січень 2013 року» (т.3 а.с.81-84), ТОВ «Альфа-Інвестмент», відображених в акті № 729/22.8/38149531 від 27.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інвестмент» по фінансово-господарським операціям з ТОВ «НСС-Трейд» (код ЄДРПОУ 38291475) за вересень-грудень 2012 року» (т.3 а.с.74-80) та результаті перевірки ДПІ у м.Чернігові ТОВ "Ставр Груп", відображених в акті № 143/22/35779742 від 12.06.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ставр Груп" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-березень 2013 року" (т.3 а.с.85-91), якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) відповідно до п.138.1 ст.138, підприємствам-покупцям за вересень-грудень 2012 року, січень 2013 року, в розумінні ст.134 Податкового кодексу України та ст.185, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі результатів перевірки віповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 15.10. 2013 року № 0005262220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 947733,00 грн. основного платежу та 236934,00 грн. штрафних санкцій та № 0005252220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 347575,00 грн. основного платежу та 86893,00 грн. штрафних санкцій (т.3 а.с.65).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання послуг у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Податковим органом під час розгляду справи не було надано доказів того, що операції позивачем не проводились. В зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності тягне негативні наслідки лише до цієї особи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання по слуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що в перевіряємий період ТОВ «Деревообробна група «ЛК» мало взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742).

Щодо господарських операцій Позивача із ТОВ «Альфа-Інвестмент», колегія суддів зазначає наступне.

У період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Альфа-Інвестмент» відбувалися на підставі договорів купівлі-продажу від 29.08.2012 року № 29-08/12-1 та від 19.11.2012 року № 1911-12 (т.1 а.с.49-50, 51-52).

Відповідно до умов вказаних договорів Постачальник (ТОВ «Альфа-Інвестмент») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «Деревообробна група «ЛК») прийняти та оплатити продукцію (Товар) пиломатеріал обрізний відповідно до умов даного Договору.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Альфа-Інвестмент» було виписано видаткові накладні (т.1 а.с.113-129, 207-209) та податкові накладні (т.1 а.с.63-83).

Оплата була здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Альфа-Інвестмент», що підтверджується виписками з банківського рахунку (т.2 а.с.4-11).

Господарські операції між ТОВ «Деревообробна група «ЛК» та ТОВ «Бартком-Інвестмент» у період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року відбувалися на підставі договору купівлі-продажу № 29/10-5 від 29.10.2012 року (т.1 а.с.53-54).

Згідно умов даного договору ТОВ «Бартком-Інвестмент» зобов'язувалося поставити позивачу продукцію - пиломатеріал, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Бартком-Інвестмент» виписало для позивача видаткові накладні (т.1 а.с.210-222, 162-168) та податкові накладні (т.1 а.с.106-112, 169-179).

Відповідно до умов договору поставки від 02.01.2013 року № 02-01-13/1 ТОВ «Бартком-Інвестмент» зобов'язувалося поставити позивачу наступний товар: пиломатеріал обрізний сухий сосна, пиломатеріал сухий обрізний, льон (т.1 а.с.59-60).

На виконання умов даного договору ТОВ «Бартком-Інвестмент» виписано видаткові накладні (т.1 а.с.154-161) та податкові накладні (т.1 а.с.100-105, 204-206).

Відповідно до умов договору поставки від 08.01.2013 року № 08-01-13/1, ТОВ «Бартком-Інвестмент» зобов'язувалося поставити ТОВ «Деревообробна група «ЛК» товар: пиломатеріал обрізний сухий сосна, пиломатеріал обрізний сухий модрина, пиломатеріал обрізний сухий, пиломатеріал обрізний сухий 150*150, пиломатеріал обрізний сухий бук, пиломатеріал обрізний (т.1 а.с.57-58).

Підтвердженням факту виконання умов вказаного договору є видаткові накладні (т.1 а.с.131-153) та податкові накладні (т.1 а.с.180-203).

30.01.2013 року між позивачем та ТОВ «Бартком-Інвестмент» укладено договір купівлі-продажу обладнання № 30/01-1. Предметом вказаного договору є термотунель STM 50*40 (т.1 а.с.61-62).

В підтвердження факту виконання договору ТОВ «Бартком-Інвестмент» виписало видаткову накладну № БІ-0000102 від 30.01.2013 на загальну суму 34 200,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 700,00 грн. та податкову накладну № 299 від 30.01.2013 на таку ж суму (т.1 а.с.99, 130).

Оплата була здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Бартком-Інвестмент», що підтверджується виписками з банківського рахунку (т.2 а.с.244-250, т.2 а.с.1-3).

З матеріалів справи також вбачається, що в перевіряємий період ТОВ «Деревообробна група «ЛК» мало взаємовідносини з ТОВ «Ставр Груп».

Згідно умов договору купівлі-продажу № 01/02/13-1 від 01.02.2013 року, ТОВ «Ставр Груп» зобов'язувалося поставити ТОВ «Деревообробна група «ЛК» пиломатеріал обрізний відповідно до договору (т.1 а.с.43-44).

Підтвердженням факту виконання умов вказаного договору є видаткові накладні (т.1 а.с.223-235) та податкові накладні (т.1 а.с.84-96).

20.02.2013 року між ТОВ «Ставр Груп» та позивачем був укладений договір купівлі-продажу обладнання № 20/02/13-6 (т.1 а.с.47-48).

На виконання умов договору ТОВ «Ставр Груп» для позивача було виписано видаткову накладну № СГ-0000198 від 28.02.2013 на загальну суму 168 985,00 грн., у т.ч. ПДВ 28 164,17 грн. (т.1 а.с.236) та податкову накладну № 289 від 28.02.2013 на таку ж саму суму (т.1 а.с.97).

26.03.2013 року між ТОВ «Ставр Груп» та ТОВ «Деревообробна група «ЛК» укладено договір № 260313/1 на поставку котла твердопаливного водогрійного 500 Кв. (т.1 а.с.45-46).

28.02.2013 року ТОВ «Ставр Груп» було виписано видаткову накладну № СГ-0000405 на загальну суму 179 586,00 грн., у т.ч. ПДВ 29 931,00 грн. (т.1 а.с.237) та податкову накладну № 283 від 28.03.2013 року на таку ж суму (т.1 а.с.98).

Оплата була здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ставр Груп», що підтверджується виписками з банківського рахунку (т.1 а.с.238-243).

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового зобов'язання відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ перевіряємий період та не заперечується відповідачем в акті перевірки (т.2 а.с.70-194).

Податковими деклараціями з податку на прибуток за 01.01.2012 року по 30.06.2013 року підтверджується правомірність віднесення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування до валових витрат підприємства по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа-Інвестмент" (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ "Бартком-Інвестмент" (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ "Ставр Груп" (код ЄДРПОУ 35779742) та факт збільшення прибутку.

Звітами про випуск продукції та нормативними складами продукції підтверджується факт руху та використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності (т.2 а.с.12-69, 195-227).

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, на яке посилається відповідач, то це свідчить лише про недотримання норм законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" № 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки податковим органом в ході перевірки не було взято до уваги пояснення позивача про переміщення ТМЦ за допомогою транспорту продавця, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Більше того, ні в Податковому кодексі України, ні в інших нормативних актах не згадується про товарно-транспортну накладну, як документ на підставі якого податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання або податкового кредиту з ПДВ платнику податків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінюючи висновки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) за період з 01.01.2012 по 30.06.2013 без мети настання реальних наслідків, то суд зазначає, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, визнані судом недійсними, в суду відсутні, при проведенні перевірки відповідач на такі судові рішення не покликався.

Враховуючи рекомендації викладені у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" суду слід зазначити, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі ДПІ у Дніпровському районі м.Києва не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, як нікчемних.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові суду від 13.03.2012 року (справа №21-1008во10, головуючий суддя Кривенко В.В.).

При цьому слід зазначити, що нікчемність угод повинно встановлюватися з огляду на приписи цивільного законодавства України в судовому порядку, а не шляхом зменшення за актом перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи на нікчемність правочину податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, які за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. Адже, встановивши наявність недійсності або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, позивач має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально - процесуального законодавства.

З приводу визначення позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Згідно абзацу 2 п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Згідно п.135.1. ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до п.135.2. ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

В п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Досліджені судом документи на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки послуг між позивачем та його контрагентами є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV та відповідають усім необхідним вимогам, передбаченим цим Закону.

Судова колегія зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Таким чином, суд звертає увагу, що всіма первинними документами підтверджуються факти придбання позивачем товарів (послуг), оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, які стали підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суді першої інстанції, що результати перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Бартком-Інвестмент», відображених в акті № 819/22.8/38291742 від 06.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Інтегра Кампані» (код ЄДРПОУ 38148276) за вересень-грудень 2012, січень 2013 року», ТОВ «Альфа-Інвестмент», відображених в акті №729/22.8/38149531 від 27.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інвестмент» по фінансово-господарським операціям з ТОВ «НСС-Трейд» (код ЄДРПОУ 38291475) за вересень-грудень 2012 року» та ДПІ у м.Чернігові ТОВ "Ставр Груп", відображених в акті № 143/22/35779742 від 12.06.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ставр Груп" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-березень 2013 року", якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) відповідно до п.138.1 ст.138, підприємствам-покупцям за вересень-грудень 2012, січень 2013 року, в розумінні ст.134 Податкового кодексу України та ст.185, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України - не можуть братися до уваги, оскільки податковим органом не досліджувалися безпосередньо господарські операції з ТОВ «Деревообробна група «ЛК».

Судом встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) у встановленому порядку були зареєстрованими платниками податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, мають відповідні свідоцтва платника податку (т.1 а.с.55-56).

Вказані обставини доводять, що ТОВ «Альфа-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38149531), ТОВ «Бартком-Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38291742) та ТОВ «Ставр Груп» (код ЄДРПОУ 35779742) володіли необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, на момент здійснення господарських операцій.

Таким чином, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, та як наслідок заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, є безпідставними.

Крім того, згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив безтоварного характеру спірних господарських операцій. Позивач правомірно сформував суму податкового кредиту на підставі первинних документів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробна група "ЛК" вул.Д.Галицького,19,м.Рівне,33027

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві бул. Верховної Ради,24-Б,м.Київ,02094

- ,