Постанова

від 04.04.2014 по справі 812/1487/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1487/14

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд»

про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд», в якому позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках платника податків у розмірі 4250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за штрафними санкціями за товариством з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» станом на 25 лютого 2014 року рахується податковий борг у загальному розмірі 4250,00 грн.

Підприємству у відповідності до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем вручені перша податкова вимога від 22 серпня 2008 року № 1/52 та друга податкова вимога від 22 вересня 2008 року № 2/77.

Згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 39, 41, 49). Заявами від 24 березня 2014 року № 1595/10/12-08-10/018 та від 01 квітня 2014 року № 1796/10/12-08-10/018, які надійшли до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду 24 березня 2014 року та 02 квітня 2014 року за вхідними реєстраційними номерами 9790 та 11120 відповідно, позивач підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі його представника (арк. справи 42, 50).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 40). За закінченням терміну зберігання згідно довідки форми 20 на адресу Луганського окружного адміністративного суду 03 квітня 2014 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача (арк. справи 51-52). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Частиною 1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Красний Луч Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 04 червня 2008 року № 1055 (арк. справи 15).

03 березня 2012 року державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» за звітний податковий період - 2-4 квартали 2011 року, за результатами якої складено акт від 03 березня 2012 року № 111/15-33366561 (арк. справи 22-23). Дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства, а саме: декларація з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року з граничним строком подання до 09 лютого 2012 року взагалі не надавалася, за що пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника.

На підставі акта від 03 березня 2012 року № 111/15-33366561 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток контролюючим органом згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року № 0000711500 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в сумі 170,00 грн., у тому числі 0 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 25).

Відповідно до абзацу 1 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року № 0000711500 надсилалось товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, на адресу позивача повернулось поштове відправлення із податковим повідомленням-рішенням, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», а відтак податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року № 0000711500 вважається врученим відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а саме 25 травня 2012 року (арк. справи 25).

13 червня 2012 року державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» за звітний податковий період - 1 квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 13 червня 2012 року № 271/15/33366561 (арк. справи 26-27). Дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства, а саме: декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року з граничним строком подання до 10 травня 2012 року взагалі не надавалася, за що пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника.

На підставі акта від 13 червня 2012 року № 271/15/33366561 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток контролюючим органом згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року № 0001431500 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в сумі 1020,00 грн., у тому числі 0 грн. - за основним платежем, 1020,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 29).

На виконання положень абзаців 1 та 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року № 0001431500 надсилалось товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, на адресу позивача повернулось поштове відправлення із податковим повідомленням-рішенням, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», а відтак податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року № 0001431500 вважається врученим відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а саме 31 серпня 2012 року (арк. справи 29).

21 травня 2013 року державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» за звітний податковий період - 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року та 2012 рік, за результатами якої складено акт від 21 травня 2013 року № 140/15/33366561 (арк. справи 18-19). Дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства, а саме: декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року з граничним строком подання до 09 серпня 2012 року взагалі не надавалася; декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року з граничним строком подання до 09 листопада 2012 року взагалі не надавалася; декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік з граничним строком подання до 09 лютого 2013 року взагалі не надавалася; за що пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника.

На підставі акта від 21 травня 2013 року № 140/15/33366561 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток контролюючим органом згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0001091500 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в сумі 3060,00 грн., у тому числі 0 грн. - за основним платежем, 3060,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 21).

На виконання положень абзаців 1 та 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0001091500 надсилалось товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, на адресу позивача повернулось поштове відправлення із податковим повідомленням-рішенням, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», а відтак податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0001091500 вважається врученим відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а саме 20 серпня 2013 року (арк. справи 21).

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області від 19 квітня 2012 року № 0000711500, від 26 липня 2012 року № 0001431500, від 09 липня 2013 року № 0001091500 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував.

В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, відповідачем не сплачена, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг за податковими повідомленнями-рішення від 19 квітня 2012 року № 0000711500, від 26 липня 2012 року № 0001431500, від 09 липня 2013 року № 0001091500 з податку на прибуток підприємства в загальному розмірі сумі 4250,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 43-47).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» транспортні засоби, право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження нерухомого майна відсутні та самохідна або причіпна техніка не зареєстрована, про що свідчать: лист відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Красний Луч (підпорядковане УДАІ) УМВС України в Луганській області від 12 лютого 2014 року № 65 (арк. справи 32-33), Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта від 26 вересня 2013 року № 10027844 (арк. справи 31) та лист Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 17 лютого 2014 року № 2. Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» не забезпечено майном для погашення податкового боргу.

Згідно статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності із пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

З урахуванням положень статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до пункту 89.6 статті 89 Податкового кодексу України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733 (яка була чинною до 09 грудня 2011 року).

Відповідно до вимог статті 89 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733, Державною податковою інспекцією у м. Красний Луч в Луганській області прийнято рішення від 21 жовтня 2008 року № 19/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 36).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти та інші цінності в розмірі 4250,00 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 квітня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків задовольнити повністю.

Накласти арешт на грошові кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» (ідентифікаційний код 33366561, місцезнаходження: 94520, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Карла Маркса, буд. 13, кімната 119) в сумі 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень нуль копійок) з податку на прибуток підприємства, які знаходяться на розрахункових рахунках №№ 26003000110701, 26002000110702 в публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк», МФО 300023, до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07 квітня 2014 року.

Суддя Т.І. Чернявська