Рішення

від 01.06.2009 по справі 11/869

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/869

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р.Справа № 11/869

За позовом  товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький   

до товариства зобмеженою відповідальністю "ПМК-3А"  м.Вінниця

до приватного підприємства "АПТ-Постач" м. Хмельницький

про стягнення 6087,44 грн.

                                                                                                  Суддя   Радченя Д.І.

Представники сторін:

позивача: Гаврік Р.О. - за довіреністю від 30.12.2008р. за №2300

відповідача 1: не з"явився

відповідача 2: не з"явився

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в розмірі 4408,44 грн, а також 51,45грн 3%річних, 411,61грн пені, 857,53грн процентів за користування чужими коштами, 358,41 грн. інфляційних.

Представником позивача в судовому засіданні 21.05.2009р. подано заяву про відмову від позову та уточнення позовних вимог, в якій позивач просить припинити провадження у справі в частині солідарного стягнення з відповідача 2 - ПП "АТП-Постач" боргу, процентів, пені та інфляційних.

Подана заява обґрунтована судом розглянута та приймається.

Предметом спору необхідно визначити стягнення з  відповідача - 1 -  заборгованості в розмірі 4408,44 грн, а також 51,45 грн 3%річних, 411,61 грн пені, 857,53 грн процентів за користування чужими коштами,         358,41  грн. інфляційних.

Відповідач 2 у своєму відзиві на позовну заяву від 20.05.09р. проти позову заперечує, вказуючи на те, що позивачем не був дотриманий строк пред'явлення вимоги про сплату заборгованості за боржника за договором поруки, а тому позивач втратив право вимагати від ПП „АПТ-Постач" як поручителя сплати боргу за боржника. Відповідно до ч.2. ст. 553 ЦК України, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно п. 2.4.1. договору поруки, ПП "АПТ-Постач" як поручитель взяло на себе зобов'язання виконати за боржника (ТОВ"ПМК-3А") зобов'язання за договором купівлі-продажу шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором, в рахунок погашення заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі купівлі-продажу, протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу. Пункт 2.1.1. договору поруки передбачає, що кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, протягом 5-ти робочих днів з дня прострочення основного зобов'язання вправі пред'явити вимоги до Поручителя. У разі непред'явлення Кредитором протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту прострочення Боржником основного зобов'язання по Договору купівлі-продажу вимоги Поручителю про виконання забезпеченого порукою зобов'язання, порука припиняється (абз 2 п.4.2.Договору поруки). За умовами договору купівлі-продажу відповідач-1 зобов'язувався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше останнього робочого (банківського) дня поточного місяця, в якому товар був придбаний. Згідно розрахунку суми позову, який є додатком до позовної заяви № 121 від 21.04.2009 року видно, що прострочення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за несплату відповідної партії товару мало місце вже з 01 грудня 2008 року. Письмова вимога позивача про сплату простроченої суми заборгованості, процентів та пені за ПАП „Галичина" була отримана ПП „АПТ-Постач" 02 лютого 2009 року. Відповідно до абз. 1 ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідач 1 відзив на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.05.2009р.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до ст.75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу по суті, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

12 серпня 2008 року між  ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" –продавець та ТОВ" ПМК -3А" укладено договір купівлі-продажу за №74/42 у відповідності до умов якого продавець зобов'язався передати у власність  покупця товар: ( у тому числі: запасні частини для сільськогосподарської та автотракторної техніки, масла, супутні товари, тощо) в асортименті (за номенклатурою), кількістю та цінами згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець в свою чергу прийняти товар та оплатити його на встановлених Договором умовах. Загальна сума договору орієнтовно становить 50 000, 00 гривень.

На виконання своїх зобов'язань по договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на суму 4408,44 грн., підтвердженням чого є видаткові  накладні та довіреності копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1 договору, покупець зобов'язався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше останнього робочого (банківського) дня поточного місяця.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару в обумовлені строки відповідач належним чином не виконав і на момент звернення позивача до суду з позовною заявою за ним рахувалася заборгованість в сумі 4408,44грн. На день винесення рішення по справі сума заборгованості не змінилася.

Договором купівлі-продажу (п. 6.5.) передбачено обов'язок відповідача-1, в разі прострочення оплати товару, сплатити позивачу за користування чужими грошовими коштами 50 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На підставі цього позивачем за період прострочення оплати нараховано відповідачу суму процентів по договору за користування відповідачем-1 чужими грошовими коштами в розмірі 857,53 грн.

Крім цього, відповідно до п.6.4. договору, за прострочку оплати товару, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За період прострочення оплати позивачем нараховано відповідачу-1 пеню в сумі 411,61 грн.

12 серпня 2008 року, в якості забезпечення виконання зобов'язання відповідачем - 1 по договору купівлі-продажу №74/42, між позивачем і відповідачем –2 укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем солідарно у повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань за договором купівлі-продажу. Згідно п. 2.4.1 договору поруки відповідач-2 зобов'язався виконати за відповідача-1 зобов'язання за договором купівлі-продажу шляхом перерахування суми заборгованості відповідача-1, вказаної позивачем, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними у договорі купівлі-продажу, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання відповідачем-2 від позивача письмово повідомлення про невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором купівлі-продажу. Письмова вимога (лист № б/н від 01 лютого 2009 р.) про сплату відповідачем-2 боргу відповідача-1 була вручена відповідачу-2 „02" лютого 2009 р., про що свідчить розписка про одержання на листі, однак в момент подання позову відповідач-2 вимогу не задоволив.

Дослідивши зібрані у справі докази щодо первісного позову та давши їм правову  оцінку в сукупності,   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11  ЦК України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару в обумовлені строки відповідач належним чином не виконав і на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі 4408,44 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається із матеріалів справи сторони Договором купівлі-продажу (п. 6.5.) передбачили обов'язок відповідача-1, в разі прострочення оплати товару, сплатити позивачу за користування чужими грошовими коштами 50 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Оскільки сторони договором встановили річні у розмірі 50% заявлені до стягнення додатково 3% річних є неправомірним, тому в цій частині позову слід відмовити.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи це позивачем пеня в сумі 411,61 грн. нарахована правомірно та підлягає задоволенню.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем -1 по договору купівлі-продажу, між позивачем та ПП „АПТ-Постач" (відповідач-2) укладено договір поруки від 12.08.2008 року, згідно якого останній зобов'язувався перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань за договором купівлі-продажу.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. (ст. 553 ЦК України). Порука –це договір, по якому до зобов'язання  основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручається, тобто поручитель.

Уразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Позивачем не дотримано строк пред'явлення вимоги про сплату заборгованості за боржника за договором поруки.

Відповідачем подано суду відмову від позову  в  частині  солідарного  стягнення  з  відповідача - 2  -ПП „АПТ-Постач" боргу, процентів, пені.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі,  якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнять господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача - 1 - ТОВ "ПМК-3А"” суми боргу в розмірі 4408,44 грн., 50% річних в сумі 857,53 коп., 358,41грн. інфляційних та пені в сумі 411,61коп. задоволити, а в  частині позовних вимог щодо солідарного  стягнення  з  відповідача - 2  - ПП "АПТ-Постач" боргу, процентів, пені  провадження припинити.

В частині стягнення 51,45грн. 3% річних відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.4 ст.80 ст. ст.82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-3А" м.Вінниця, вул.Гонти,90  (код 32257989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 (код 23832335) –4408,44грн. (чотири тисячі чотириста вісім гривень 44 коп.) –заборгованості, 857,53 грн. (вісімсот п"ятдесят сім гривень 53 коп.)  - 50% процентів річних, 411,61грн. (чотириста одинадцять гривень 61 коп.) пені, 358,41 грн.(триста п"ятдесят вісім гривень 41 коп.) інфляційних а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 102 грн. (сто дві гривні) та 118грн.(сто вісімнадцять гривень ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення солідарно з  відповідача-2 –приватного підприємства „АТП-Постач” на користь позивача суми боргу в розмірі 4408,44 грн.,  857,53 - 50 % річних, 411,61 грн. пені та 358,41 інфляційних  припинити.

В частині стягнення 51,45грн. 3% річних відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя