Постанова від 03.06.2009 по справі 1/56-09

1/56-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           03.06.2009                                                                       Справа№  1/56-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Пруднікова Г.В.

        за участю представників сторін:

        позивач: не з'явився

        відповідач: Сироткін О.О.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпак", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  07.04.09р. у справі  № 1/56-09

за позовом закритого акціонерного товариства „Ультраполімерз”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпак", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 20 006,77 грн.,

                                                    ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього (з урахування збільшення позовних вимог) 21 355,09 грн., що становить суму основної заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 19 422,50 грн. та 3% річних в сумі 1932,59 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2009  року у справі № 1/56-09 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем; нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбаченого нормами чинного законодавства і здійснено правомірно.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати в частині нарахування 3% річних. При цьому скаржник посилається на розгляд справи за відсутності представника відповідача та задоволення позовних вимог в частині нарахованих 3% річних в сумі, що перевищує розмір річних, визнаний відповідачем; про факт збільшення позовних вимог в частині 3% річних відповідач повідомлений не був, що позбавило його можливості захисту власних інтересів.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, однак, позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 02.10.07р. між ЗАТ „Ультраполімерз” (Постачальник) та ТОВ НВП „Поліпак” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 16 ПП-07, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар (поліпропілен), а відповідач –прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору: ціна, умови поставки, порядок розрахунків, порядок приймання-передачі товару тощо.

На виконання договірних зобов'язань позивач у листопаді 2007р. відвантажив на адресу відповідача  товар на суму 246 400,0 грн.; оплату отриманого товару відповідач здійснив не в повному обсязі, що спричинило утворення заборгованості у сумі 19 442,50грн. Наявність заборгованості посвідчується матеріалами справи (копіями видаткової накладної, актом звірки взаєморозрахунків, складеним сторонами станом на 31.03.08р., банківськими виписками щодо оплати товару)  та підтверджується відповідачем. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем були нараховані відповідачу визначені чинним законодавством компенсаційні виплати.

В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми. Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1932,59грн. відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.

Відповідач наполягає на скасуванні рішення господарського суду в частині стягнення 3% річних, оскільки розгляд справи господарським судом здійснений без участі його представника та без повідомлення відповідача про збільшення розміру позовних вимог в даній частині.

Вказані доводи не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки:

- про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що посвідчується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи (а.с.125), однак, наданим йому правом на участь в засіданні суду не скористався;

- уточнений розрахунок суми позову наданий до суду 04.03.08р.; представник відповідача, що перебував у господарському суді 07.04.2009р., не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи;

- відповідно до чинного законодавства не повідомлення відповідача про зміну ціни позову підставою для скасування рішення суду не являється;

- матеріалами справи посвідчується, що відповідач обґрунтовував свою позицію щодо суті спору та не заявляв (і наразі не заявляє) про існування інших доказів, які він мав подати до суду для захисту своїх інтересів.

Таким чином, господарським судом обставини справи досліджені повно, всебічно та об'єктивно.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2009 року у справі №1/56-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Поліпак” без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                                                                  Л.В. Чоха