Рішення

від 31.03.2014 по справі 916/275/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2014 р.Справа № 916/275/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛА БЛЕЙД"

до відповідача Приватного підприємства "ДТК-БРОК"

про стягнення 5773,11 грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: Гинку Ю.М., довіреність від 15.10.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛА БЛЕЙД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ДТК-БРОК" про стягнення заборгованості у розмірі 5773,11 грн., а саме: основного боргу у розмірі 5411,92грн., пені у розмірі 299,52грн. та 3% річних у розмірі 61,67грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.01.14р. порушено провадження у справі №916/275/14.

10.12.13р. позивача надав клопотання (вх.№4307/14 від 18.02.14р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи копії накладних на повернення від покупця.

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

11.03.2014р. позивач надав клопотання (вх.ГСОО№5918/14 від 11.03.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо Приватного підприємства "ДТК-БРОК".

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

11.03.2014р. позивач надав клопотання про залучення до матеріалів справи довідки банку про рух грошових коштів.

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань (відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

11.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛА БЛЕЙД" („Постачальник") та Приватним підприємством "ДТК-БРОК" („Покупець") було укладено договір поставки №11742, відповідно до умов постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти товар, кількість та асортимент якого зазначається у товарній накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору, та своєчасно оплатити зазначену у товарній накладній суму.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна товару зазначається у прайс - листі, наданому постачальником.

Відповідно до п. 2.2 договору, ціни на товари, передані покупцю, зазначаються у товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.5 договору, платежі, за поставлені до даного договору товари, проводяться покупцем за передоплатою, чи у порядку відстрочки платежу протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки (приймання).

Умовами п. 3.1 договору встановлено, що поставка по даному договору здійснюється на умовах DDP, у відповідності з правилами „ІНКОТЕРМС" у редакції 2000р. Постачальник здійснює поставку товару на склад/магазин покупця, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 12 чи за адресою зазначеною у погоджених з постачальником заявках (замовленнях) покупця.

Відповідно до п. 3.2, поставка товару здійснюється на підставі заявок (замовлень) покупця.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що заявка повинна бути складена у письмовій формі (може бути -факсом) та включати наступні показники: назву отримувача товару, найменування (асортимент) товару, кількість, дату, та час поставки товару.

Згідно з п. 3.6 договору, поставка кожної партії товару здійснюється на протязі 3 днів з моменту передачі покупцем погодженого сторонами замовлення (заявки) постачальнику.

Відповідно до п. 3.7 договору, приймання-передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються у двох примірниках представниками обох сторін.

Умовами п. 3.10 договору встановлено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється шляхом підписання представниками обох сторін накладної.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що покупець зобов'язаний оглянути товар та заявити можливі претензії відносно його якості під час приймання товару. У разі відсутності претензії під час приймання товару, товар вважається якісним та таким, що відповідає вимогам покупця. Прийнятий товар обміну та поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.3 передбачено, що виконання штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання своїх зобов'язань згідно договору, а також відшкодування усіх збитків та упущеної вигоди у повному обсязі.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 березня 2014р. У разі, якщо за 20 календарних днів до спливу строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір припинити договірні відносини, договір вважається продовженим на непередбачений строк. У період дії договору, продовженого на непередбачений строк, постачальник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів. Покупець зобов'язується провести кінцевий розрахунок з постачальником та повернути товар, який належить постачальнику (якщо він знаходиться у покупця), не пізніше 7 календарних днів, з моменту такого повідомлення.

На виконання умов договору, позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки №11742 від 11.04.2012р. належним чином, поставив товар на загальну суму 6568грн., відповідно до видаткових накладних №31818 від 23.04.2013р., №32587 від 25.04.2013р., №51011 від 18.07.2013р., №52427 від 25.07.2013р., №54673 від 05.08.2013р., але відповідач повернув частину нереалізованого товару відповідно до накладних про повернення від покупця №7502, №7507, №7501, №7505, №7506 від 25.10.2013 на загальну суму 1156,08грн.

Проте, відповідач, в порушення умов договору свої зобов'язання щодо проведення оплати не виконав належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5411,92грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5773,11грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 5411,92грн., пені у розмірі 299,52грн.,3% річних у розмірі 61,67грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №11742 від 11.04.2012р. щодо проведення оплати у повному обсязі, існування заборгованості Приватного підприємства "ДТК-БРОК" щодо оплати, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5411,92грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ДТК-БРОК" пені у розмірі 299,52грн., а саме: нарахованої за прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною №31818 від 23.04.2013р. з 07.05.2013р. пені у розмірі 3,83грн., за видатковою накладною №32587 від 25.04.2013р. з 09.05.2013р. - пені у розмірі 115,44грн., за видатковою накладною №51011 від 18.07.2013р. з 01.08.2013р. - у розмірі 73,64грн., за видатковою накладною №52427 від 25.07.2013р. з 08.08.2013р. - у розмірі 65,1грн., за видатковою накладною №54673 від 05.08.2013р. з 19.08.2013р. - у розмірі 41,41грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 295,56грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 61,67грн., а саме: за видатковою накладною №31818 від 23.04.2013р. з 07.05.2013р. - у розмірі 0,84грн., за видатковою накладною №32587 від 25.04.2013р. з 09.05.2013р. -у розмірі 25,31грн., за видатковою накладною №51011 від 18.07.2013р. з 01.08.2013р.- у розмірі 16,89грн., за видатковою накладною №52427 від 25.07.2013р. з 08.08.2013р. - у розмірі 15,01грн., за видатковою накладною №54673 від 05.08.2013р. з 19.08.2013р. - у розмірі 9,56грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 61,67грн. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилки та здійснив невірний розрахунок, у зв'язку з чим, суд зробив власний розрахунок суми основної заборгованості з урахуванням 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних складає 66,66грн.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму 3% річних у розмірі 61,67грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛА БЛЕЙД" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Приватного підприємства "ДТК-БРОК" основного боргу у розмірі 5411,92грн., пені у розмірі 295,56грн. та 3% річних у розмірі 61,67грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1825,75грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ДТК-БРОК" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 33. кв. 28, код ЄДРПОУ 36501542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛА БЛЕЙД" (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 1/12, код ЄДРПОУ 34253153, р/р 26002137108 в Одеському відділенні "Райффайзен Банк Аваль" в м. Одесі, МФО 328351) суму основного боргу у розмірі 5411 (п'ять тисяч чотириста одинадцять)грн. 92коп., пеню у розмірі 295 (двісті дев'яносто п'ять)грн. 56коп., 3% річних у розмірі 61(шістдесят одну)грн. 67коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1825(одну тисячу вісімсот двадцять п'ять )грн.75коп.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.04.2014р.

Суддя Гут С.Ф.