Постанова

від 26.03.2014 по справі 826/1455/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2014 року № 826/1455/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до про Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач, ДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» (далі - відповідач, ДП «НВПО»), в якому просить суд: «надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 366 947,87 грн. за рахунок майна Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання, що перебуває в податковій заставі».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 04 лютого 2014 року за ДП «НВПО», яке перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків, обліковується непогашений податковий борг на загальну суму 366 947,87 грн. (в т.ч. 22 194,39 грн. - з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності; 1 046,15 грн. - зі збору за забруднення навколишнього природного середовища; 232,24 грн. - по комунальному податку; 3 023,53 грн. - з частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету, та 340 451,56 грн. - з податку на додану вартість (з яких сума недоїмки становить 333 743,57 грн., а решта сума нарахованої пені), який виник у зв'язку з несплатою підприємством самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань та сум узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковою інспекцією. На день подання позову вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу жодного позитивного результату не дали, а тому як наслідок з метою погашення податкового боргу позивач просить дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу підприємства за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 березня 2014 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 11 березня 2014 року не забезпечив, про час , дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень чи письмових пояснень стосовно предмету позову суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні 11 березня 2014 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що ДП «НВПО» (ідентифікаційний код 32821115) зареєстроване як юридична особа 09 лютого 2004 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04 лютого 2014 року, та перебуває на обліку в ДПІ (копія довідки відповідача про взяття на облік платника податку від 19 грудня 2013 року № 1504/29-004 за формою № 4-ОПП наявна в матеріалах справи).

Згідно довідки ДПІ від 17 лютого 2014 року № 2959/9/26-58-25-01-09 та розрахунків сум податкового боргу в розрізі по податках і зборах (обов'язкових платежах) станом на 17 лютого 2014 року за ДП «НВПО» обліковувався непогашений податковий борг на загальну суму 366 947,87 грн. (в т.ч. по податку на прибуток (код платежу 11020100) в сумі 22 194, 39 грн. (з них сума недоїмки 22 187,30 грн. та 7,09 грн. - сума пені), по податку на додану вартість (код платежу 14010100) - 340 451,56 грн. (з них сума недоїмки 333 743,57 грн. та 6 707, 99 грн. - сума пені), зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (код платежу 50080200) - 1 046,15 грн., з комунального податку (код платежу 16010200) - 232,24 грн., та частка прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету, (код платежу 21010100) - 3 023,53 грн.).

Правомірність набуття вказаними сумами грошових зобов'язань в розмірі 364 737, 87 грн., несплаченими відповідачем в добровільному порядку, статусу узгоджених, а потім відповідно статусу податкового боргу, підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема: постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2011 року у справі № 2а-5604/11/2670, виконавчим листом від 29.07.2011р. по справі № 2а-5604/11/2670, витягами з облікових карток платника податку - ДП «НВПО» по названим податкам і зборам за 2009 - 2013 роки.

Так, в 2011 році ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якої наразі є позивач, звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДП «НВПО» про стягнення заборгованості в розмірі 364 737, 87 грн.

За результатами розгляду даного позову ДПІ Окружним адміністративним судом м. Києва була винесена постанова від 16 червня 2011 року у справі № 2а-5604/11/2670, якою позовну заяву податкової інспекції задоволено повністю (дана постанова суду набрала законної сили 30 червня 2011 року), а 29 липня 2011 року видано виконавчий лист від 29 липня 2011 року по справі № 2а-5604/11/2670.

Згідно зазначеного виконавчого листа від 29 липня 2011 року постановлено стягнути з ДП «НВПО» (ідентифікаційний код 32821115) на користь держави податкову заборгованість в сумі 364 737, 87 грн., в т.ч. 19 984,39 грн. (за кодом платежу 11020100), 1 046,15 грн. (за кодом платежу 19050200), 232,24 грн. (за кодом платежу 16010200), 340 451,56 грн. (за кодом платежу 14010100) і 3 023,53 грн. (за кодом платежу 21010100).

При цьому, в силу норм частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, як вбачається зі зворотнього боку облікової картки відповідача, 28 червня 2012 року сума податкової заборгованості відповідача в розмірі 364 737, 87 грн., яка утворилася в період до 01 січня 2011 року, збільшилася на 2 210, 00 грн. по податку на прибуток, та виникла у зв'язку з несплатою підприємством суми штрафних санкцій нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 18.06.2012р. № 0009981501.

Відповідачу були направлені податкові вимоги № 1/535 від 12 травня 2009 року та № 2/847 від 25 червня 2009 року. Вказані податкові вимоги були вручені уповноваженій особі ДП «НВПО» органом пошти 26 травня та 10 липня 2009 року відповідно.

Жодних доказів оскарження цих податкових вимог в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Також доказів погашення заявленої суми податкового боргу чи звернення до органу державної податкової служби із заявами про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду не надано.

Таким чином, станом на 04 лютого 2014 року розмір податкового боргу ДП «НВПО» перед місцевим та державними бюджетами становить 366 947,87 грн. грн., що не спростовано відповідачем.

Надалі, з метою погашення відповідачем податкового боргу в досудовому порядку позивачем були вжиті наступні заходи для погашення податкового боргу, а саме:

- 17 серпня 2009 року прийнято рішення за № 309 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків (ДП «НВПО») в рахунок погашення його податкового боргу;

- 02 вересня 2009 року ДПІ звернулася із запитом від 02 вересня 2009 року № 6375/9/24-041 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві з питання надання відомостей про зареєстровані за боржником (ДП «НВПО») транспортні засоби. 17 вересня 2009 року до ДПІ надійшла відповідь УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 07 вересня 2009 року № 10/4340/1, згідно якої за підприємством значаться два зареєстрованих транспортних засоби (автомобілі марок ВАЗ і VOLKSWAGEN)

- 24 вересня 2009 року складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави за № 30 з урахуванням листа-відповіді УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 07 вересня 2009 року № 10/4340/1 (вх. № 8689 від 17.09.2009р.), без визначення вартості описаного майна;

- ДПІ звернулася до відповідної Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з проханням зареєструвати податкову заставу рухомого майна ДП «НВПО», перелік якого наведений в Акті опису активів від 24 вересня 2009 року. Згідно наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30 вересня 2009 року № 24845265 30 вересня 2009 року була проведена реєстрація податкової застави активів відповідача, описаних згідно з актом опису від 24 вересня 2009 року № 30, строком до 30 вересня 2014 року;

- направила до Управління державного казначейства України у м. Києві відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, платіжні вимоги від 25 жовтня 2011 року по боржнику ДП «НВПО» на загальну суму 364 737,87 грн. для стягнення коштів з рахунку підприємства на погашення сум податкового боргу (супровідний лист ДПІ від 27 жовтня 2011 року № 32328/10/24-037). Однак своїм листом від 01 листопада 2011 року № 05-04/1524-29704 Головне управління державного казначейства України у м. Києві повернуло податковій інспекції оригінали вказаних платіжних вимог на підставі п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, в силу якого виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснюється державним виконавцем у порядку на підставі виконавчих документів;

- направила до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві для виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2011 року по справі № 2а-5604/11/2670 (супровідний лист ДПІ від 31 серпня 2011 року № 11498/9/24-041).

16 серпня 2013 року державний виконавець Сканцева Н.С. повернула ДПІ даний виконавчий лист від 29 липня 2011 року, про що винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Зокрема, з тексту даної постанови від 16 серпня 2013 року вбачається наступне: в ході проведення виконавчого провадження самого боржника та його майна за місцезнаходженням (м. Київ, вул. Урицького, 35) виявлено не було; згідно відповіді УДАІ в м. Києві за боржником зареєстровані транспортні засоби, один з яких протягом року не розшуканий правоохоронними органами, а інший реалізований в рахунок погашення боргу по податковій заставі. Відповідно при примусовому виконанні стягнуто 41 051,26 грн.; постановою державного виконавця на кошти боржника накладений арешт. Кошти на рахунках боржника відсутні (при цьому згідно довідки ДПІ від 06 березня 2014 року № 3882/9/26-58-18-05-09 починаючи з ІІ-ої половини 2010 року ДП «НВПО» має лише один рахунок у банку - рахунок № 37122001005060 у ГУ ДКС України у м. Києві (МФО 820019), а решта рахунків підприємства - закриті). До Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесені записи про заборону відчуження майна боржника.

Інших документів на підтвердження факту наявності у відповідача майна (окрім зазначених двох транспортних засобів, з яких один був реалізований державним виконавцем в примусовому порядку на погашення суми податкової заборгованості, а інший не розшукано), окрім перелічених вище, а також вжиття податковою інспекції заходів по розшуку іншого майна боржника, позивач суду не надав.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на час виникнення більшої частини суми податкового боргу, далі - Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частинами першою та третьою підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону).

При цьому в силу частини 2 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ).

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2181 (діяв на момент виникнення права податкової застави) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181).

Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів (п. 8.3 ст. 8 Закону № 2181).

Така реєстрація, відомості про її зміну або припинення здійснюються відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541.

При цьому, до 01 січня 2011 року процедура погашення податкового боргу платника податків регламентувалася Законом № 2181. З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, згідно з пунктами 1 ч. 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» якого Закон № 2181 втратив чинність. Отже, на сьогодні загальні засади погашення податкового боргу платника податків визначено главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 стаььі 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

Таким чином, з контексту вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що право податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, виникає після проведення процедури стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку.

Крім того, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків ; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Згідно норми абзацу 1 пункту 95.7 статті 95 Податкового кодексу України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Враховуючи, що згідно наявних матеріалів справи у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на реалізацію описаних активів відповідача згідно акта опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 24 вересня 2009 року № 30.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити повністю.

Надати Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві дозвіл на реалізацію активів Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 35, ідентифікаційний код 32821115) описаних згідно Акта опису активів, на які поширюється право податкової застави № 30 від 24 вересня 2009 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя В.П. Катющенко