Постанова

від 25.03.2014 по справі 804/3605/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 804/3605/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром» до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з 24 вересня по 07 жовтня 2013 року Криворізькою південною ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносинам з ПП «Промінвестмаш», код ЄДРПОУ 36093833 за серпень 2011 року. За результатами даної перевірки був складений акт від 14.10.2013 року № 237/221/34440022. На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013 року № 0001572201 та № 0001562201.

Позивач, вважає прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, посилаючись на те, що викладені в акті перевірки факти та висновки відповідача є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження виводів про нікчемність правочинів. Крім того, відповідач встановивши на підставі власних припущень недійсність (нікчемність) укладеного позивачем правочину та порушення ним норм цивільного законодавства, без встановлення в передбаченому законодавством порядку будь-яких фактичних обставин та належних доказів, перевищив надані йому повноваження.

За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати видані Криворізькою південною об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 06.12.13 податкове повідомлення-рішення № 0001572201, відповідно до якого з ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» підлягає стягненню сума 253 500 грн., з них: 169 000 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 84 500 грн. - штрафна санкція, та податкове повідомлення-рішення № 0001562201, відповідно до якого з ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» підлягає стягненню сума 194 350 грн. податку на прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити та зазначив, що надав суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням первинних документів, та не заперечував проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідач надіслав на адресу суду заперечення на позов, у яких зазначив, що відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), не дозволяє ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості наявності (відсутності) умислу платників податку - учасників відповідних операцій. Зібрані докази свідчать про те, що надані для дослідження паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку витрат. Отже, ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» не має права на відображення в податковому обліку наслідків таких операцій. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром» (код ЄДРПОУ 34440022) зареєстроване в Апостолівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, свідоцтво від 28.12.2006 року №12001020000000504. ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» взято на податковий облік в Криворізькій південній об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 29.12.2006 р. за № 1067.

Судом також встановлено, що на підставі наказу від 24.09.2013 року № 386, виданого Криворізькою південною ОДПІ, згідно з пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, абз.1, 3, 4 п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.1., п.п.78.1.4. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у період з 24.09.2013 р. по 07.10.2013 р. посадовими особами Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» (код за ЄДРПОУ 34440022) з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Промінвестмаш», код ЄДРПОУ 36093833 за серпень 2011 року.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 14.10.2013 року № 237/221/34440022, а саме:

- п.185.1. ст.185, п.188.1. ст.188, п.198.1-198.3., 198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» в результаті чого завищено суму податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 169 000 грн., в наслідок чого: занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 169 000 грн.;

- п.п.138.1., 138.2. ст.138, п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI в результаті чого ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» занижено податок на прибуток у розмірі 194 350 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2011 року - 194 350 грн.

За результатами перевірки 06 грудня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001572201, відповідно до якого з ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» підлягає стягненню сума 253 500 грн., з них: 169 000 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 84 500 грн. - штрафна санкція, та податкове повідомлення-рішення № 0001562201, відповідно до якого з ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» підлягає стягненню сума 194 350 грн. податку на прибуток.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 року №0001572201 та №0001562201 є предметом спору, який передано на вирішення суду. Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 СТ.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно договору № 010111 від 01.11.2011 року ТОВ СВП «Криворіжвибухпром» доручає, а ПП «Промінвестмаш» приймає на себе зобов'язання по виконанню обслуговування транспорту ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром».

ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» отримано роботи згідно акту приймання виконаних робіт: акт № 373 від 31.08.2011 року Обслуговування технологічного транспорту на суму 420 000 грн., у тому числі ПДВ 70 000 грн.; акт № 372 від 31.08.2013 року Обслуговування технологічного транспорту на суму 594 000 грн., у тому числі ПДВ 99 000 грн.

ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» у звітному періоді отримано наступні податкові накладні: № 373 від 31.08.2011 року Обслуговування технологічного транспорту на суму 420 000 грн., у тому числі ПДВ 70 000 грн.; № 372 від 31.08.2013 року Обслуговування технологічного транспорту на суму 594 000 грн., у тому числі ПДВ 99 000 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром», відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та включено до декларацій з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 169 000 грн.

Отримання послуг в бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється, відображено на кореспондуючих рахунках бухгалтерського обліку 92 «Адміністративні витрати» і 68521 «Розрахунки з іншими кредиторами» за дебетом та кредитом відповідно.

Д-т 92 «Адміністративні витрати» К-т 68521 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Д-т 64.1.«Податковий кредит» К-т 68521 «Розрахунки з іншими кредиторами». Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку рах. № 63.1 станом на 31.11.2011. ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» заборгованість за розрахунками між ПП «Промінвестмаш» відсутня.

Розрахунки між підприємствами проводилися частково у безготівковій формі. ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» перераховано кошти згідно платіжних доручень: №1867 від 26.09.2011 р. на суму 219 700 грн.

Частково проведено за рахунок видачі ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» простого векселя Серія АА №2439041 номіналом у сумі 794 300 грн. оплати на рахунок ПП «Промінвестмаш» р/р 26007063259500 в АКТ «Укрсиббанк», МФО 351005.

Також, укладено додаткову угоду від 05.09.2011 р. до договору № 010111 від 01.01.2011 р. між ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» Замовник, в особі директора М'ясникова А.Ф. та ПП «Промінвестмаш» Виконавець в особі директора Полякової В.М. про наступне. Замовник в рахунок проведення оплати за отримані послуги до Договору від 01.01.2011 р. № 010111 передає, а Виконавець приймає простий вексель номіналом 794 300 грн.

Крім того, складено акт про вексельний платіж від 05.09.2011 р., місце складання м.Апостолово, укладений між ТОВ СВП «Криворіждорвибухпром» Замовник, в особі М'ясникова А.Ф. та ПП «Промінвестмаш» Виконавець в особі Полякової В.М. про наступне, Замовник в рахунок проведення оплати за отримані послуги до Договору від 01.01.2011 р. №010111 передає, а Виконавець приймає простий вексель номіналом 794 300 грн.

Таким чином, сторони встановили, що заборгованість Замовника до договору №010111 від 01.01.2011 року на 05.09.2011 року становить 219 700 грн.

До перевірки надано акт пред'явлення векселя до платежу від 07.11.2011 року, місце складання м.Дніпропетровськ, складений між ПП «Промінвестмаш» (Векеледержатель) в особі директора Полякової В.М. та ТОВ «СВП Криворіждорвибухпром» (Платник) в особі директора М'ясникова О.Ф. про наступне: Векселедержатель пред'явив, а Платник прийняв до платежу вексель.

Погашення виданого ТОВ «СВП Криворіждорвибухпром» векселя, пред'явленого до сплати ПП «Промінвестмаш» проведено 08.11.2011 року на суму 794 300 грн. згідно виписки банку № 2166 від 08.11.2011 року.

Таким чином, ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» мало взаємовідносини з ПП «Промінвестмаш», так на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом позивачем до матеріалів справи надано відповідні акти, податкові накладні, які відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормам Податкового кодексу України і містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг та їх вартість, а також інші передбачені законодавством реквізити.

Разом із цим, суд зауважує, що актами чинного законодавства для підтвердження факту надання послуг не встановлено спеціальних вимог щодо первинних документів, на яких наполягає відповідач.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, відповідачу були надані усі необхідні первинні документи.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, та на відсутність можливості працівниками Лівобережної ДПІ м.Дніпропетровська провести зустрічну звірку ПП «Промінвестмаш», суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, доказів зворотнього суду не надано, а матеріали справи не містять.

У відповідності до частини 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що господарські операції між ТОВ «СВП Криворіждорвибухпром» з ПП «Промінвестмаш» здійснені без мети настання реальних наслідків.

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, такими, що не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесені податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013 року за номерами 0001572201 та 0001562201 є протиправними, а тому підлягають скасуванню, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013 року за номерами 0001572201 та 0001562201, прийняті Криворізькою південною об'єднаною Державною податковою інспекцією.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.