Постанова

від 31.03.2014 по справі 824/1326/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1326/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Мігальчана І.Ф., Мазурашу М.Г.,

відповідач - не з"явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю медико-фармацевтичної експертної компанії "Джерело здоров'я"

до Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки

про скасування постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю медико-фармацевтична експертна компанія "Джерело здоров'я" (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову №1 від 24.01.2014 р. Західної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки (далі - відповідач) про застосування фінансової санкції, як безпідставну.

Позов вмотивовано тим, що відповідач не взяв до уваги той факт, що діяльність у сфері використання ядерної енергії та джерел іонізуючого випромінювання передбачає вчинення активних дій, пов'язаних з наданням послуг з використанням комп'ютерного томографу. Оскільки даний апарат вийшов з ладу, про що було повідомлено відповідача, вони не зверталися з відповідною заявою для отримання ліцензії, а тому відповідно не було підстав застосовувати до них штраф.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що діяльність з використанням джерел іонізуючого випромінювання базується на дозвільному принципі та підлягає обов'язковому ліцензуванню. Відсутність ліцензії класифікується як правопорушення у сфері використання ядерної енергії, а тому позивач повинен був отримати ліцензію ще на етапі планування діяльності з використання комп'ютерного томографа.

Відповідачем до початку судового засідання подано клопотання, в якому просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи приписи ст. 122 КАС України, суд вважає, що подання відповідачем заяви про розгляд справи за його відсутності не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю медико-фармацевтична експертна компанія «Джерело здоров'я» (58000, м. Чернівці, вул. Смаль-Стоцького, буд. 8, кв. 4, ідентифікаційний код 34439074) зареєстроване 30.06.2006 р. як юридична особа (а.с. 42-46).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, позивач здійснює такі види діяльності: оптова торгівля фармацевтичними товарами; загальна медична практика; спеціалізована медична практика; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; інша діяльність у сфері охорони здоров'я тощо (а.с. 42-46).

В судовому засіданні представники позивача стверджували, що позивачем придбано рентгенівський комп'ютерний томограф PHILIPS Brilliance СТ - CANTRY, 2005 року випуску, який в 2012 р. розміщено в приміщенні Обласної лікарні швидкої допомоги за адресою м. Чернівці, вул. Фастівська, 2.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.06.2012 р. Обласним рентгенорадіологічним відділенням при Чернівецькій обласній клінічній лікарні позивачу видано технічний паспорт № 47 рентгенівського кабінету та проведено дозиметричні заміри, які оформлено протоколом дозиметричного контролю засобів захисту в рентгенівському кабінеті, суміжних приміщеннях і на прилеглих територіях від 06.06.2012 р. (а.с.34-35, 36).

На підставі заяви позивача, Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України проведено обстеження кабінету комп'ютерної томографії позивача на базі Обласної лікарні швидкої допомоги за адресою м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, з метою дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» для отримання санітарного паспорта на право провадження діяльності з комп'ютерним томографом, результати якої оформлено актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 09.07.2012 р. (а.с. 37-38).

В результаті перевірки встановлено, що на базі лікарні розміщений кабінет комп'ютерної томографії. В процедурному кабінеті знаходиться комп'ютерний томограф PHILIPS Brilliance СТ - CANTRY, зав. № 9810, 2005 року випуску, введений в експлуатацію в 2012 р., виробник PHILIPS Medical System (Cleveland) Inc. - США з ном. напругою 140 кВ та ном. силою струму 500мА. Даний апарат використовується для проведення комп'ютерної томографії. За радіаційну безпеку та організацію радіаційного контролю відповідає працівник позивача - лікар - рентгенолог Гнатюк (Гоцман) О.М. (наказ № 29 від 02.07.2012 р.).

На підставі висновків акту обстеження, 09.07.2012 р., Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України позивачу видано санітарний паспорт № 75-ХІІ на право експлуатації рентгенівського кабінету (а.с. 39).

Також судом встановлено, що 11.07.2013 р. відповідачем, на підставі наказу № 19Вд від 09.07.2013 р. та направлення на позапланову інспекційну перевірку № 70 від 09.07.2013 р., здійснено позапланову інспекційну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства в сфері використання ядерної енергії, норм та стандартів з радіаційної безпеки (а.с. 27, 28).

В ході перевірки встановлено, що відповідач здійснює діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання - комп'ютерного томографа PHILIPS Brilliance СТ - CANTRY без ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, у зв'язку з чим, 11.07.2013 р. на директора ТОВ «МФЕЛ «Джерело» Мігальчана І.Ф. складено протокол № 18 про адміністративне правопорушення (а.с. 29).

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 11.07.2013 р. відповідач виніс постанову про адміністративне правопорушення № 18, якою визнав директора ТОВ «МФЕЛ «Джерело» Мігальчана І.Ф. винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 95 КУпАП та наклав на нього штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 30).

В судовому засіданні представник позивача Мігальчан І.Ф. пояснив, що дійсно в 2013 р. здійснював діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання - комп'ютерного томографа PHILIPS Brilliance СТ - CANTRY без ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії. Також пояснив, що постанову про адміністративне правопорушення від 11.07.2013 р. № 18 він не оскаржував, а накладений на нього штраф у розмірі 1700,00 грн. сплатив. Вказана обставина підтверджується дослідженою в судовому засіданні квитанцією № k4/5/77 від 05.08.2013 р. (а.с. 47).

З матеріалів справи видно, що 08.08.2013 р. відповідачем на адресу позивача направлено листа з нагадування про необхідність отримання ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії та запропоновано останньому подати матеріали ліцензійної справи в термін до 01.09.2013 р. (а.с. 31).

04.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача з письмовим клопотання про продовження терміну подання пакету документів для видачі ліцензії до 25.09.2013 р., у зв'язку із знаходженням керівника та працівників товариства у відпустці (а.с. 32).

За результатами розгляду клопотання, відповідач продовжив термін подання документів для видачі ліцензії до 25.09.2013 р., про що повідомив позивача листом від 10.09.2013 р. (а.с. 33).

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося представниками позивача, що у встановлений строк позивач заяву та необхідні матеріали на видачу ліцензії на провадження на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії до відповідача не правив. Із відповідною заявою позивач звернувся тільки 24.01.2014 р. (а.с. 8).

24.12.2013 р. відповідачем складено протокол № 2 про порушення вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», який разом із повідомленням про розгляд справи від 24.12.2013 р. направлено позивачу (а.с. 5, 7).

За результатами розгляду матеріалів справи про порушення позивачем законодавства у сфері використання ядерної енергії, 24.01.2014 р. відповідачем винесено постанову № 1 про накладення штрафу за порушення вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», якою накладено на позивача штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с. 4).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, штраф накладено у зв'язку з провадженням позивачем діяльності у сфері використання ядерної енергії, використання джерел іонізуючого випромінювання у кабінеті комп'ютерної томографії за адресою м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, що є порушенням ст. 7 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно преамбули Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР (далі - Закон № 39/95-ВР) цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.

В ч. 1 ст. 1 цього Закону наведено терміни та визначення, які вживаються у такому значенні: використання ядерної енергії - це сукупність видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами; джерело іонізуючого випромінювання - фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання.

Статтею 26 Закону № 39/95-ВР передбачено, що використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України базується на дозвільному принципі. Дозвіл на кожен окремий вид діяльності надається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Забороняється здійснення будь-якої діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, юридичними чи фізичними особами, які не мають дозволу, виданого у встановленому порядку. Ядерна установка, джерело іонізуючого випромінювання можуть використовуватись лише з такою метою і таким чином, як це передбачено умовами виданого дозволу. Визначені в дозволі умови та межі безпечного використання ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання повинні забезпечувати необхідний і достатній рівень ядерної та радіаційної безпеки.

Види діяльності, на які поширюється дія державного регулювання у сфері використання ядерної енергії наведені в ст. 27 Закону № 39/95-ВР.

Згідно ст. 28 Закону № 39/95-ВР діяльність у сфері використання ядерної енергії провадиться на підставі ліцензій, окремих дозволів та сертифікатів відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та інших законів.

Дозволи на види діяльності, передбачені статтею 27 цього Закону, надаються за наявності умов, що відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки. Дозволом визначаються конкретне джерело іонізуючого випромінювання, ядерна установка, об'єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, вид діяльності, умови і межі безпечного використання, інші вимоги та строк дії дозволу. Видача дозволів у сфері використання ядерної енергії здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та інших законів (ст. 29 Закону № 39/95-ВР).

Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11.01.2000 р. № 1370-XIV (далі - Закон № 1370-XIV).

Частиною 1 ст. 7 Закону № 1370-XIV встановлено, що у сфері використання ядерної енергії обов'язковому ліцензуванню підлягає такий вид діяльності як використання джерел іонізуючого випромінювання.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), у т.ч. генеруючих (рентгенапаратів), базується на дозвільному принципі та підлягає обов'язковому ліцензуванню.

В судовому засіданні представники позивача не заперечували, що діяльність з використання комп'ютерного томографа PHILIPS Brilliance СТ - CANTRY підлягає ліцензуванню. Однак вказували, що в період з вересня 2013 по грудень 2013 р. вказаний томограф не використовувався у зв'язку з пошкодженням блоку живлення від перепаду живлення. Через вказані обставини, позивач не звертався з відповідною заявою до відповідача. Одразу після завершення ремонтних робіт, позивач звернувся до інспекції для отримання ліцензії. На думку представників позивача, вказані обставини підтверджують, що позивач не вчиняв активних дій у сфері використання ДІВ, пов'язаних з наданням послуг з використання належного йому комп'ютерного томографа, а тому відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Вказані доводи суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Стаття 1 Закону 1370-XIV дає визначення поняттю використання джерел іонізуючого випромінювання як один з окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, що включає такі види робіт з джерелами іонізуючого випромінювання: експлуатація, технічне обслуговування, зарядження-перезарядження, перетарювання, ремонт, налагоджування, проведення випробовувань з метою визначення технічних характеристик та перевірки на герметичність; введення та виведення з експлуатації установок, що містять джерела іонізуючого випромінювання; монтаж та демонтаж, зберігання (крім транзитного зберігання під час перевезення), отримання (придбання) та передача (збут), у тому числі з метою постачання;

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач повинен був отримати ліцензію ще на етапі планування діяльності з використання комп'ютерного томографа.

Крім того, суд звертає увагу на те, що перебування обладнання в стані ремонту не може слугувати підставою для тимчасової відмови позивача від отримання ліцензії, оскільки обладнання продовжує зберігатися у нього.

Судовим розглядом встановлено, що позивач використовував комп'ютерний томограф PHILIPS Brilliance СТ - CANTRY з червня 2012 р. та підтверджується технічним паспортом № 47 рентгенівського кабінету, виданим 06.06.2012 р. обласним рентгенологічним відділенням при Чернівецькій обласній клінічній лікарні, протоколом дозиметричного контролю засобів захисту в рентгенівському кабінеті, суміжних і прилеглих територій від 06.06.2012 р., виданим РРВ Чернівецької ОКЛ, актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 09.07.2012 р., виданим Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України та санітарним паспортом № 75-ХІІ на право експлуатації рентгенівського кабінету, виданим 09.07.2012 р. Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України.

Частиною 1 ст. 81 Закону № 39/95-ВР встановлено, що порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії персоналом та посадовими особами ядерної установки, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, персоналом і посадовими особами підприємств, установ і організацій, які здійснюють будь-яку іншу діяльність у сфері використання ядерної енергії, і громадянами тягне за собою дисциплінарну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Згідно ч. 2 вказаної статті Закону № 39/95-ВР правопорушеннями у сфері використання ядерної енергії є, в т.ч. проведення робіт на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання, а також поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання без наявності дозволу; використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів у медичних цілях без дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення тощо.

Відповідальність за провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом встановлені вимоги обов'язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації встановлена ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» і передбачає накладення штраф у розмірі від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймається головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі протоколу про порушення вимог цього Закону, складеного державним інспектором органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Як видно із матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте відповідачем у зв'язку із провадженням позивачем діяльності у сфері використання ядерної енергії (використання джерел іонізуючого випромінювання у кабінеті комп'ютерної томографії за адресою м. Чернівці, вул. Фастівська, 2) без відповідної ліцензії. Вказаним рішенням на позивача накладено штраф у сумі 8500,00 грн. (п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час вирішення справи позивач не довів правомірність своїх вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єктів владних повноважень, звільнених від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідачів - суб'єктів владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 07 квітня 2014 р.

Суддя Левицький В.К.