Постанова

від 03.04.2014 по справі 812/1787/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1787/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 8154, 45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 8154, 45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований в Євпаторійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим як платник податків за неосновним місцем обліку.

За відокремленим підрозділом «Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» утворився податковий борг у сумі 8154,45 грн., в т.ч. пеня у розмірі 337,49 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

Відповідачу було направлено поштою податкову вимогу від 26.12.12 № 86, але повернуто 18.02.13, відповідно до Податкового кодексу України, дата вручення - 18.02.13.

Позивач просить суд стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 8154,45 грн. на користь місцевого бюджету.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав у повному обсязі, розгляд справи просив проводити без представника відповідача

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган доходів і зборів, наділений публічно-владними повноваженнями).

Судом встановлено, що державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстровано в якості юридичної особи (а.с.7-10).

Відповідач зареєстрований в Євпаторійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим як платник податків за неосновним місцем обліку (а.с.12,13).

«Шахта «Гірська» є відокремленим підрозділом державного підприємства Первомайськвугілля», який внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України без права юридичної особи та який з 04.06.2003 року взято на податковий облік (а.с.5,6,14,15).

Відокремленим підрозділом Шахта «Гірська» було надано податкову декларацію орендної плати за 2012 р. № 375 від 01.0212 відповідно до якої самостійно нараховано, в т.ч. станом на : 30.12.12. - 859,20 грн. (за листопад 2012р.), 30.01.13 -859,20 грн. (за грудень 2012р.). Усього, на загальну суму 1718,40 грн.

Згідно наданої Відокремленим підрозділом Шахта «Гірська» податкової декларації орендної плати за 2013р. №1300001527 від 19.02.13 самостійно нараховано, в т.ч. станом на : 02.03.13 - 859,20 грн. (за січень 2013 р.), 30.03.13 - 859,20 грн. (за лютий 2013 р.), 30.04.13 - 859,20 грн. (за березень 2013р.), 30.05.13 - 859,20 грн. (за квітень 2013р.), 30.06.13 - 859,20 грн.(за травень 2013р.), 30.07.13 - 859,20 грн. (за червень 2013 р.), 30.08.13 - 859,20 грн. (за липень 2013 р.), 30.09.13 - 859,20 грн. (за серпень 2013 р.), 30.10.13 - 859,20 грн. (за вересень 2013 р.), 30.11.13 - 859,20 грн. (за жовтень 2013 р.), 30.12.13 - 859,20 грн. (за листопад 2013 р.). 30.01.14 - 859,20 грн. (за грудень 2013 р.). Усього, на загальну суму 10310,40 грн. (а.с.18-25)

Податковий борг частково було погашено на суму 8000,00 грн. (а.с.32-34).

На підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пені на загальну суму 337,49 грн.(а.с.32-34).

На підставі акту №415/15-3/26402894 від 27.09.2012 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету Відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» було сформовано податкове повідомлення - рішення № 0001861503 від 15.11.12 у сумі 4843,91 грн., яке отримано платником 15.11.12 про що свідчить підпис у корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.26-28).

Сума податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням частково погашено у розмірі 1055,75 грн. (а.с.32-34).

За відповідачем утворився податковий борг у сумі 8154,45 грн., в т.ч. пеня у розмірі 337,49 грн. з орендної плати з юридичних осіб (а.с.32-34).

Відповідачу було направлено поштою податкову вимогу від 26.12.12 № 86. Вказана вимога повернута 18.02.2013 року на адресу позивача (а.с.29-31).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно статті 269 ПКУ платниками земельного податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно п. 286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст.287 ПКУ передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем було застосовано заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме відповідачу було сформовано податкову вимогу від 26.12.12 № 86. Вказана вимога повернута 18.02.2013 року на адресу позивача. Тобто 60 днів з моменту надіслання (вручення) минуло, відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом доходів і зборів при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначив у письмовому зверненні до суду.

В силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 8154, 45 грн. задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» (код за ЄДРПОУ : 32320594, юридична адреса : 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18А) кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 8154,45 грн., у тому числі пеня у розмірі 337,49 грн. на р/р 33215812700310, одержувач : УК у Чорноморському районі/с.Міжводне, ЄДРПОУ 37562192, МФО 824026, код платежу 13050200 - орендна плата за землю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова