Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2014 р. Справа № 805/4204/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн.,-
в с т а н о в и в :
Заявник звернувся до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що станом на 31 березня 2014 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість: № 9088272579 від 20.01.2014 р. на суму 3285,00 грн., № 9014624915 від 19.03.2014 р. на суму 434,00 грн.
Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача, не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із поданням про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн.
Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в яких просить стягнути суму заборгованості з податку на додану вартість у сумі 3364,66 грн., крім того просив розглянути справу в письмовому провадженні.
Представник відповідача надав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи в письмовому провадженні.
Згідно з частиною 3 статті 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» є юридичною особою, ідентифікаційний код 36380730, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.02.2009 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АБ № 045212, є платником податку на додану вартість.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, у разі подання декларації з визначенням відповідних сум до сплати до бюджету, у платника податків виникає обов'язок сплатити цю суму до відповідного бюджету у встановлений законом строк.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
20 січня 2014 року відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9088272579, якою визначив суму нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 3285,00 грн.
19 березня 2014 року відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9014624915, якою визначив суму нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 434,00 грн.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Податковим органом сформована податкова вимога 31.01.2014 року № 3-15, яка отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас», про що свідчить підпис на корінці вимоги.
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкові зобов'язання з податку на додану вартість ( з урахуванням часткової сплати заборгованості в сумі 104,34 грн., 250 грн.) за грудень 2013 року, за лютий 2014 року на загальну суму 3364,66 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.
Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.
Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищезазначене, подання Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн. - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» (36380730), в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3364,66 грн. на користь державного бюджету код ЄДРПОУ 38034036, р/р 31116029700011, код платежу 14010100, банк утримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області , МФО 834016.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Аканов О.О.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2014 |
Оприлюднено | 08.04.2014 |
Номер документу | 38075564 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Аканов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні