Рішення

від 01.04.2014 по справі 910/977/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/977/14 01.04.14

За позовом Заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній

сфері в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних

ситуацій та бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт

Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство

«Насіння»

про стягнення 132 593, 00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

прокуратури: стажист на посаді прокурора Пушкарьов О.Г. (наказ № 620о/с від 03.09.2013)

позивача1: головний спеціаліст відділу правової та претензійно-позовної роботи

юридичного управління Штогрін О.В. (довіреність № 01-15365/08

від 19.12.2013)

позивача2: заступник начальника бази з матеріально-технічного забезпечення

Молошник В.О. (довіреність № 10 від 31.03.2014)

юрисконсульт Голубович М.В. (довіреність № 8 від 31.03.2014)

відповідача: представник Януль В.П. (довіреність від 14.03.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Насіння» основного боргу у розмірі 132 593, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.01.2014 порушено провадження у справі № 910/977/14 та призначено її розгляд на 04.02.2014.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 продовжено строк вирішення спору до 08.04.2014.

Представник Позивача1 через канцелярію Господарського суду міста Києва 04.02.2014 подав письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 01.04.2014 представник Позивача2 подав письмові пояснення, в яких зазначив про те, що акт виконаних робіт підписаний Відповідачем, останнім здійснено часткову оплату за виконані роботи, у зв'язку з чим Відповідач підтвердив існування договірних відносин та визнав існування заборгованості.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 31.03.2014 представник Відповідача подав письмові пояснення, в яких зазначив про те, що акт виконаних робіт № 444 від 14.11.2011 до договору № 62 від 23.05.2011 не являється підставою для стягнення з останнього грошових коштів, а лише відображає перелік і вартість робіт, що були проведені Позивачем2, останнім не дотримано технологію вирощування гібриду соняшнику, не проведено апробацію посівів та не отримано кондиційне насіння гібриду соняшнику, в підтвердження зазначеного надав довідку Державної інспекції сільського господарства в Одеській області. З урахуванням наведеного Відповідач зазначає про те, що поніс збитки на суму 562 800, 00 грн.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивач2 порушив вимоги Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та свої зобов'язання за договором № 62, оскільки сторонами не погоджувалися строки виконання технологічних операцій та порушено їх перелік.

Крім того, в прохальній частині відзиву та письмових поясненнях Відповідач просив суд зобов'язати Позивача2 належним чином оформити всі документи, передбачені договором № 62 від 23.05.2011 та стягнути з Позивача2 збитки у розмірі 562 800, 00 грн.

Представник Відповідача 01.04.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про витребування у Відповідача видаткових накладних, доручень про отримання матеріальних цінностей до них та акту збору врожаю за договором № 62 від 23.05.2011.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та закінченням строку вирішення спору.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Прокуратури, Позивачів та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціальним регіональним центром швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України та Відповідачем 23 травня 2011 року укладено договір № 62, предметом якого є співробітництво сторін з метою забезпечення вирощування насіння гібридів соняшнику першого покоління, їх транспортування і переробка для отримання кондиційного насіннєвого матеріалу.

Згідно наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 535 від 26.05.2011 перейменовано спеціальний регіональний центр швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (Одеська область) у базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт.

Відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 1109 від 20.10.2011 Базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт Головного управління МНС України в Одеській області перейменовано у Базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України.

Наказом Державної служби з надзвичайних ситуацій № 254 від 20.05.2013 змінено найменування Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України на Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України.

Згідно витягу зі статуту Позивача2, який зареєстровано 24.05.2013 база ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій створена на базі Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальний робіт МНС України та є її правонаступником.

За умовами укладеного договору № 62 від 23.05.2011 Позивач2 зобов'язався виростити на площі 42 гектара згідно технології та переліку технологічних операцій (додаток № 1 до договору) насіння гібриду першого покоління соняшнику, а Відповідач прийняти виконані роботи згідно акту здачі-приймання виконаних робіт.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі березня 2011 року за згодою сторін обстежено поле № 9 площею 42 гектари, за результатами обстежень Позивачем2 та Відповідачем встановлено, що поле № 9 відповідає вимогам технології вирощування гібридного насіння, про що складено акт від 17 березня 2011 року обстеження поля, відведеного для ділянки гібридизації (додаток № 2 до договору № 62 від 23.05.2011). Відповідно до пункту 10.3 договору № 62 від 23.05.2011 додаток № 2 є невід'ємною частиною договору.

Виконання робіт Позивачем2 у листопаді 2011 року підтверджено наданим суду актом № 444 виконаних робіт від 14.11.2011 (копія залучена до матеріалів справи).

У пункті 5 акту виконаних робіт від 14.11.2011 сторони погодили, що жодних претензій по якості та обсягу робіт Відповідач немає.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем2 своїх зобов'язань за договором № 62 від 23.05.2011 на суму 147 210, 00 грн.

Однак Відповідач у письмовому відзиві зазначив про те, що Позивачем2 зобов'язання за договором № 62 від 23.05.2011 виконано неналежним чином, оскільки не дотримано технологію вирощування гібриду соняшнику, не проведено апробацію посівів та не отримано кондиційне насіння гібриду соняшнику.

З означеним твердженням суд не погоджується, виходячи з наступного.

Перелік технологічних операцій, які зобов'язався виконати Позивач2 за договором № 62 від 23.05.2011 сторони погодили у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору, належне прийняття зобов'язань за договором Відповідач підтвердив актом виконаних робіт № 444 виконаних робіт від 14.11.2011, підписаний останнім без зауважень та заперечень.

Згідно пункту 5.4 договору № 62 від 23.05.2011 у випадку поставки некондиційної сировини гібриду соняшнику сторони за окремо підписаною додатковою угодою проводять розрахунки.

Матеріали справи не містять та суду не надано доказів того, що Відповідач звертався до Позивача2 з приводу неналежного виконання останнім зобов'язань за договором № 62 від 23.05.2011.

Надана Відповідачем довідка Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 13.03.2014 як доказ підтвердження того, що заявка на проведення апробації ділянки гібридизації гібриду не надходила не підтверджує факт неналежного виконання Позивачем2 зобов'язань за договором № 62 від 23.05.2011 в розумінні належних та допустимих доказів, оскільки не стосується предмету даного спору.

Твердження Відповідача про те, що Позивачем2 порушено Закон України «Про насіння і садивний матеріал» не підтверджено належними засобами доказування та не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи.

Долучена до матеріалів справи Відповідачем копія ліцензійного договору № 9 від 12.01.2011 не підтверджує неналежного виконання Позивачем зобов'язань за договором № 62 від 23.05.2011, оскільки ліцензійний договір укладений з контрагентом Відповідача та значно раніше, ніж той, що укладений з Позивачем2.

З приводу стягнення з Позивача2 збитків у розмірі 562 800, 00 грн., суд зазначає, що означена вимога повинна розглядатись в окремому судовому провадженні.

Оскільки строк виконання Відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів за виконані роботи не встановлений, Позивач2 06.02.2012 звернувся до Відповідача вимогою про погашення заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що Відповідач повинен протягом 7 днів, тобто - не пізніше 13.02.2012, виконати вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та сплатити суму боргу на користь Позивача.

Відповідач, в порушення умов договору № 62 від 23.05.2011 у повному обсязі не виконав свої зобов'язання за виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 132 593, 00 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 132 593, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Заступником Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Насіння» (03022, м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 26, квартира 20, ідентифікаційний код 21578039) на користь бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій (66410, Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, ідентифікаційний код 33113264) 132 593 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. - основного боргу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Насіння» (03022, м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 26, квартира 20, ідентифікаційний код 21578039) в дохід державного бюджету України 2 651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 86 коп. - витрати по сплаті судового збору у розмірі.

4. Видати накази.

Повне рішення складено: 03.04.2014.

Суддя Кирилюк Т.Ю.