Постанова

від 12.03.2014 по справі 5023/9032/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 5023/9032/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Уставицької В.М. за довіреністю б/н від 11.11.2011 р.

відповідача - Фоміна Г.В. (ліквідатор)

ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

Слівінського М.О. за довіреністю № 204/10 від 04.07.13 р.

Лєбєдєва О.С. за довіреністю б/н від 28.03.2013 р.

Скока А.О. за довіреністю б/н від 28.03.2013 р.

ТОВ "Ікта" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вх. № 942Х/3-11) та ТОВ "Ікта" на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11

за позовом приватного підприємства фірми "Альтаир", м. Харків

до спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі ТОВ, м. Харків

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі ТОВ, м. Харків

до приватного підприємства фірми "Альтаир", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 р. ПП фірма "Альтаир" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до СУРФ "Інек" у формі ТОВ, в якому просило стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у відповідача відсутнє право власності на обладнання і пов'язує з цим неможливість укладення договору купівлі-продажу парогенераторів ПГВ-1000М заводські номери №77, 78 в кількості 2 шт. та вимагає стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 5000,00 грн., оплачених позивачем за попереднім договором від 26 січня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2011 р. порушено провадження у справі № 5023/9032/11.

14.11.2011р. відповідачем до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 60 ГПК України подано до господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву, в якій він просив визнати за ним право власності на парогенератори ПГВ-1000М заводські №77, №78 в кількості 2 шт., які знаходяться на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП "Запоріжська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Єнергоатом", місто Енергодар, промислова зона. Зустрічну позовну заяву було прийнято місцевим господарським судом до спільного розгляду з первісним позовом ухвалою господарського суду від 14.11.2011 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2011 року по справі № 5023/9032/11 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позову ПП фірма "Альтаир" відмовлено повністю. Зустрічний позов СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ задоволено повністю. Визнано за СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ право власності на парогенератори ПГВ-1000М заводський №77, заводський №78 в кількості 2 шт., які знаходяться на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Єнергоатом", місто Енергодар, промислова зона.

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" не погодилось з зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 року по справі № 5023/9032/11 і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі ТОВ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на думку заявника апеляційної скарги, призвело до прийняття рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Так, в своїй апеляційній скарзі заявник зазначає, що підставою для задоволення позову судом першої інстанції зазначена наявність договору зберігання №75/80-06 від 18.05.2006р., згідно з умовами якого, СУРФ «ІНЕК» передала на зберігання ВП ЗАЕС парогенератори ПГВ-ЮООМ зав.№77, зав. №78. Враховуючи відсутність за текстом оскаржуваного рішення посилань на інші підстави набуття СУРФ «ІНЕК» права власності на спірне майно, зміст положень ст.ст. 328, 936 ЦК України, а також той факт, що «поклажодавець» і «власник майна» не є тотожними поняттями, господарський суд Харківської області, на думку апелянта, невірно застосував вищеназвані статті та дійшов до хибного висновку про наявність у СУРФ «ІНЕК» права власності на підставі договору зберігання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.04.2013 р.

Позивач 18.04.2013 р. надав за вх. № 3386 відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів, викладених в ній. Зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав доказів, що парогенератори є його власністю чи знаходяться в користуванні. На думку позивача, посилання заявника на те, що парогенератори знаходяться у нього на балансі також не підтверджено належними доказами і не може обґрунтовувати доводів заявника, що суд першої інстанції повинен був залучити його до участі у даній справі.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідач, СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, подав зустрічний позов по даній справі на підставі ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач наполягає на тому, що лист від 04.01.2011 року №23-18/738, в якому ВП "Запорізька атомна електрична станція" (зберігач) звертається до ліквідатора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ з проханням терміново інформувати про наміри відносно майна, яке належить СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ та зберігається у режимній зоні ВП "Запорізька атомна електрична станція", також доводить, що власником парогенераторів ПГВ-1000М зав. №77, 78 є СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, а ВП "Запорізька атомна електрична станція" цей факт не заперечує.

З урахуванням викладеного, позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 21.11.11 року у справі № 5023/9032/11 залишити без змін.

Представником апелянта, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", надано пояснення по справі та додаткові документи. В наданих поясненнях апелянт зазначає, що 21.01.1992 року між ВО "ЗАЕС" та ВО "Атоммаш" укладено договір №4-92, згідно з яким останнє зобов'язалось виконати замовлення, виготовити вироби з матеріалів ВО "Атоммаш" відповідно до специфікації. Специфікацією до договору №4-92 передбачено виготовлення та поставка 4-х парогенераторів ПГВ-1000М (технічні умови 108.1065-81) та комплектуючих до них на загальну суму 75677700 руб.

ВП "ЗАЕС" за 1992-1993 р.р. проведено розрахунки з виробником у строки, визначені умовами договору.

Як зазначає апелянт, вказані факти, з посиланням на первинні документи містить лист Головного КРУ України від 21.07.2000 року №05-14/349, направлений на ім'я генерального директора ТОВ СУРФ "ІНЕК" Мелешка В.І.

За вказаних обставин апелянт наполягає на тому, що право власності на парогенератори ПГВ-1000М №№77,78 виникло у нього на підставі договору. Перехід права власності на вказані парогенератори від виробника ВО "Атоммаш" до ВО ЗАЕС підтверджується актами прийому-передачі, оскільки право власності переходить до набувача в момент передання речі за актом.

Вказані парогенератори були закуплені ВП ЗАЕС в 1992 році і знаходилися на відповідальному зберіганні на ВАТ "Атоммаш", після чого були перевезені на територію Запорізької АЕС. Станом на 01.05.2013 року парогенератори №77,78 знаходяться на балансі дирекції ДП НАЕК "Енергоатом" по централізованому запасу основного енергетичного обладнання та запасних частин для АЕС ДП НАЕК "Енергоатом".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. розгляд даної апеляційної скарги відкладено на 27.05.2013 р. та зобов`язано ліквідатора СУРФ "ІНЕК" ТОВ, арбітражного керуючого Фоміна Г.В., надати у судове засідання документи, що підтверджують факт придбання у власність СУРФ "ІНЕК" ТОВ парогенераторів ПГВ-1000М заводські №77, 78.

24.05.2013 р. за вх. № 4259 ліквідатором Фоміним Г.В. були надані заперечення на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" та додаткові документи по справі. В запереченнях відповідач вказує на те, що 19.03.2001 року між СУРФ "ІНЕК" та ТОВ "Стройсервіс" (Російська Федерація) було укладено договір №10328 від 19.03.2001 року, відповідно до якого СУРФ "ІНЕК" є покупцем та оплачує товар - парогенератори ПГВ-1000М в кількості 2 шт., а ТОВ "Стройсервіс" - продавцем, який передає у власність покупця цей товар. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору ціна одного парогенератора складає 6595805,00 доларів США. Згідно п. 3.1 договору продавець поставляє покупцю продукцію на умовах EXW (майданчик вантажів великої ваги ЗАЕС, м. Енергодар) згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 1990 року, строк поставки до 31.12.2001 року. В червні 2001 року на виконання договору №10328 СУРФ "ІНЕК" ввезло на митну територію парогенератори ПГВ-1000М №№77, 78. Те, що товар фактично був ввезений в Україну та оплачений СУРФ "ІНЕК" на користь продавця ТОВ "Стройсервіс" підтверджується вантажною митною декларацією від 06.06.2001 року ОБ №198715, в якій вказано два парогенератори зав. №№77, 78 та містяться відмітки про оплату.

В 2004 році Запорізька митниця здійснила митне оформлення та передала СУРФ "ІНЕК" парогенератори ПГВ-1000М зав. №№77, 78 на загальну вартість 71422014,86 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна від 08.09.2004 року.

СУРФ "ІНЕК" уклав з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" договір зберігання майна від 18.05.2006 року, згідно якого ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" є зберігачем двох парогенераторів ПГВ-1000М зав. №№77, 78, за що СУРФ "ІНЕК" проводило з ним відповідні розрахунки, що сторонами не заперечується.

З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 21.11.11 року у справі № 5023/9032/11 залишити без змін.

27.05.2013 р. представником ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Запорізька атомна електрична станція» за вх. № 4269 надані письмові пояснення, в яких він зазначив, що зазначені вище парогенератори були виготовлені на замовлення та для власних потреб Запорізької АЕС, яка прийняла виготовлені парогенератори ПГВ-1000М № 77, 78 та здійснила їх оплату.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 р. розгляд справи відкладено на 10.06.2013 р. та зобов'язано заявника апеляційної скарги, відповідача та позивача надати за три дні до судового засідання документи, які ідентифікують виробника та постачальника спірних парогенераторів; технічні паспорти на спірні парогенератори та накладні на їх поставку; оригінали бухгалтерських документів на підтвердження сплати за парогенератори (копії до справи).

ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" надано пояснення, в яких останнє зазначає, що парогенератори №77, 78 були закуплені (зі сплатою необхідної суми) ВП ЗАЕС в 1992 році за договором №4-92 від 21.01.92 року і знаходилися на відповідальному зберіганні на ВАТ "Атоммаш".

03.07.1998 року, без відома ВП ЗАЕС, було укладено договір комісії 01NEN/98 (№157 від 17.07.1998 року НАЕК) між СУРФ "Інек" та ДП НАЕК "Енергоатом" на поставку продукції ВАТ "ЕМК-Атоммаш", що призвело до подвійної сплати ДП НАЕК "Енергоатом" парогенераторів зав. №73, 74, 77, 78 (вперше сплачено за договором №4-92, вдруге - за договором комісії №01NEN/98).

У зв'язку з викладеним, оскільки парогенератори були виготовлені на замовлення та для власних потреб Запорізької АЕС, яка прийняла виготовлені парогенератори ПГВ-1000М №77, 78 та здійснила їх оплату, а також враховуючи, що в оскаржуваному рішенні суду не містяться посилання на докази щодо підтвердження прав СУРФ "ІНЕК" на спірне майно, апелянт вважає, що права ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" порушені, тож рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 08.07.2013 р. та зобов'язано відповідача надати у судове засідання належним чином завірені фінансові та сальдові карточки, що буди додані до колективного заперечення, зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 27.05.2013 року.

ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" заявлено клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування у Енергодарського відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Запорізькій області відомостей щодо підтвердження проведення останнім операцій по перерахуванню коштів на розрахункові рахунки ВО "Атоммаш", відображених в копіях платіжних доручень від 21.02.1992 року №957 на суму 7500000 руб., від 09.07.1992 року №2178 на суму 42000000 руб., від 16.07.1993 року №2836 на суму 27184303 руб., від 23.06.1992 року №1316 на суму 7500000 руб., від 13.07.1992 року №2203 на суму 100131200 руб., від 04.09.1992 року №105 на суму 142131200 руб. за період 1992-1993 р.р. у зв'язку з необхідністю, на виконання вимог суду, надати оригінали бухгалтерських документів на підтвердження сплати за парогенератори.

Крім того, ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення ВП ЗАЕС роботи по отриманню підтверджуючих документів по перерахуванню коштів за парогенератори ПГВ-1000 зав. №77, 78 на рахунки ОП "Виробництво №1" ВО "Атоммаш" та звернення до центрального відділення ПАТ "Промінвестбанк" України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заявлених ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" клопотань та ухвалою від 08.07.2013 р. відклала розгляд справи на 22.07.2013 р. та з метою виконання ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" вимог ухвали суду, зобов'язано Енергодарське відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Запорізькій області надати відомості щодо проведення операцій по перерахуванню ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" коштів на розрахункові рахунки ВО "Атоммаш", відображених в копіях платіжних доручень від 21.02.1992 року №957 на суму 7500000 руб., від 09.07.1992 року №2178 на суму 42000000 руб., від 16.07.1993 року №2836 на суму 27184303 руб., від 23.06.1992 року №1316 на суму7500000 руб., від 13.07.1992 року №2203 на суму 100131200 руб., від 04.09.1992 року №105 на суму 142131200 руб. за період 1992-1993 р.р.

В судовому засіданні, 22.07.2013 року, представником ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" надано письмові пояснення, в яких останній наполягає на тому, що зважаючи на неточне визначення предмета договору комісії, а також укладення даного договору без врахування попередніх взаєморозрахунків з ВО "Атоммаш" за договором №4-92 від 21.01.1992 року, ПВ ЗАЕС втратило можливість прийняти та оплатити за парогенератори ПГВ-1000М зав. 77, 78, оскільки вказані дії спричинили б нанесення прямих збитків державі і застосування фінансових санкцій до Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" з боку контролюючих органів за проведення неправомірної подвійної оплати за парогенератори ПГВ-1000 зав. №77, 78.

У зв'язку з вищенаведеним, ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" укладено з СУРФ "ІНЕК" договір зберігання майна (парогенераторів ПГВ-1000 зав. №77, 78) від 18.05.2006 року №75/80-06, відповідно до якого СУРФ "Інек" є поклажодавцем, тобто особою, яка передала річ на зберігання (особа уповноважена на передачу речі, а не власник цього майна).

Крім того, як вважає ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція", судом першої інстанції не досліджено правову природу набуття права власності СУРФ "ІНЕК" на парогенератори ПГВ-1000 зав. №77, 78.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до договору №10328 від 19.03.2001 року СУРФ "ІНЕК" є покупцем парогенераторів, то на думку ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція", воно є необґрунтованим та суперечливим, оскільки станом на дату укладення вказаного договору спірні парогенератори вже були власністю ВП ЗАЕС та знаходились на режимній території підприємства.

Також ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" надано суду копію листа-відповіді Енергодарського відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Запорізькій області, в якому повідомляється про знищення архівів банківських документів по 2007 рік включно.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 р. відкладено розгляд справи на 27.08.2013 р.

25.08.2013 р. представником позивача надані додаткові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначив, що у заявника апеляційної скарги відсутні всі документи, якими апелянт обґрунтовує свої вимоги, а надані ним копії не є в розумінні ст. 36 ГПК України належними доказами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. відкладено розгляд справи на 19.08.2013 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р. відкладено розгляд справи на 10.10.2013 р.

У судовому засіданні 10.10.2013 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 24.10.2013 р.

У судовому засіданні 24.10.2013 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 07.11.2013 р.

07.11.2013 р. представником ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька атомна електрична станція" надані пояснення, в яких він підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. відкладено розгляд справи на 21.11.2013 р.

25.10.2013 р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Ікта» на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі №5023/9032/11 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного та зустрічного позовів. При цьому заявник зазначає, що він є підприємством, яке не брало участь у справі, проте звертається до Харківського апеляційного господарського суду, адже господарський суд Харківської області оскаржуваним рішенням вирішив питання про права та обов'язки підприємства скаржника, протиправно визнавши за СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ право власності на парогенератори в кількості 2 шт.

Апеляційна скарга ТОВ «Ікта» ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 р. була повернута заявникові з посиланням на п.п. 3, 4 ст. 97 ГПК України. Дана ухвала Харківського апеляційного господарського суду була скасована постановою Вищого господарського суду від 10.12.2013 р. та направлено дану справу до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Ікта» до провадження, об'єднано апеляційну скаргу ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар та ТОВ "Ікта" на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11 в одне апеляційне провадження. Зобов'язано ТОВ " Ікта" направити до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 року у справі № 5023/9032/11, та додані до неї документи та направити копії даної апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим сторонам по справі.

22.01.2014 р. до канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надійшов текст апеляційної скарги ТОВ «Ікта».

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що спірний товар (парогенератори ПГВ-1000 зав. №77, 78 у кількості 2 шт.) право власності на який оскаржуваним рішення визнано за СУРФ «ІНЕК», належить ТОВ «Ікта» на підставі укладеного 11.04.2008 року між ТОВ «Ікта» (Покупець) в особі заступника директора Кащеєва Д.О., що діяв на підставі довіреності б/н від 21.03.2008 року, з однієї сторони та СУРФ у формі ТОВ «ІНЕК» (Продавець) в особі генерального директора Мелешко В.І., який діяв на підставі Статуту, з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу № 01/04-08 відповідно до якого СУРФ у формі ТОВ «ІНЕК» передало у власність ТОВ «Ікта» електрообладнання (парогенератори ПГВ - 1000 М 320.05.00.00.000 № № 77 та 78), що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, промислова зона, ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», майданчик розвантаження важів великої ваги території 6-го блока режимної зони. Так, заявник зазначає, що у нього є всі підстави стверджувати про те, що господарський суд Харківської області прийняв оскаржуване рішення при неповному з'ясуванні і доведеності обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи, визнавши за СУРФ у формі ТОВ «ІНЕК» право власності на парогенератори ПГВ - 1000 М 320.05.00.00.000 № № 77 та 78, які знаходяться на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП «ЗАЕС» ДІЇ «НАЕК «Енергоатом», м. Енергодар, промислова зона, що в свою чергу, призвело до порушення права власності ТОВ «Ікта» на належні йому парогенератори і позбавлення ТОВ «Ікта» право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а саме: парогенераторами ПГВ - 1000 М 320.05.00.00.000 № № 77 та 78 у кількості 2 штук.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р. відкладено розгляд справи на 12.02.2014 р.

12.02.2014 р. за вх. № 1234 представником СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ було надано відзив, в якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Ікта», оскільки стверджує, що ніякої угоди між СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ та ТОВ «Ікта» з приводу спірних парогенераторів не укладалось. Крім того, він зазначає, що заявником даної апеляційної скарги не надано жодного належного доказу наявності у нього права власності на спірне майно. Так, ним не було надано ані оригіналу договору, на який він посилається, ані відомостей про те як дана операція була відображена у бухгалтерському та податковому обліку.

З пояснень представника ТОВ «Ікта» вбачається, що оригіналів документів не існує, оскільки вони були втрачені. Надані суду копія договору та акту передання є єдиними доказами укладання та виконання угоди.

У судовому засіданні 12.02.2014 р. колегією суддів було оголошено перерву у розгляді справи до 17.02.2014 р.

Позивач 14.02.2014 р. за вх. № 1337 також надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Ікта», в якому проти апеляційної скарги ТОВ «Ікта» заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Представником ПП фірми "Альтаир" надано клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, в якому він просив витребувати у ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області та у Головного управління статистики України у Запорізькій області фінансову звітність ТОВ "Ікта" за період січень - грудень 2008 р.

Представником ПП фірми «Альтаир» 17.02.2014 р. надано клопотання про проведення судової технічної експертизи печатки СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ на документах (нотаріально завірених копіях договору купівлі-продажу № 01/04-08 від 11.08.2008 р., акту приймання - передачі від 11.08.2008 р., акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2008 р.)

Розглянувши заявлене позивачем за первісним позовом клопотання, колегія суддів вирішила у задоволенні даного клопотання відмовити, оскільки у відповідності до ч. 2 п. 3.3.5 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950) для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (в тому числі факсиміле)та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів. В зв'язку з тим, що на час звернення з даним клопотанням представник СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ стверджує, що оригінали даних документів у них вкрали, то колегія суддів вважає, що неможливо провести судову технічну експертизу даних документів без наявності оригіналів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. задоволено клопотання представника ПП фірма "Альтаир" та витребувано у ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області та у Головного управління статистики України у Запорізькій області фінансову звітність ТОВ "Ікта" за період січень - грудень 2008 р.

Харківським апеляційним господарським судом направлено до ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області запит в якому він просив надати відомості про те, чи було на момент укладання договору купівлі-продажу № 01/04-08, а саме 11.04.2008 року, ТОВ "Ікта" (код ЄДРПОУ 35345464) платником ПДВ. Коли саме дане підприємство було позбавлено статусу платника ПДВ, та з яких підстав, чи було в 2008 році відображено у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Ікта" придбання товару на суму 72 000 000, 00 грн. та чи задекларовано ТОВ "Ікта" податковий кредит з ПДВ на суму 12 000 000, 00 грн., чи взагалі містяться у податковій документації ТОВ "Ікта" відомості про взаємовідносини між ТОВ "Ікта" та СУРФ у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕК".

24.02.2014 р. ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надала відповідь на вищезазначений запит, в якому повідомила про те, що ТОВ «Ікта» (код ЄДРПОУ 35І345464) було включене до реєстру платників ПДВ 29.08.2007 року. На момент укладання договору купівлі-продажу №01/04-08, а саме 11.04.2008 року, ТОВ «Ікта» (код ЄДРПОУ 35345464) було платником податку на додану вартість (№ свідоцтва 100061586). 08.10.2008р. ТОВ «Ікта» (код ЄДРПОУ 35345464) було виключене з реєстру платників ПДВ з причини - надання протягом 12-ти послідовних місяців до податкової інспекції декларацій про відсутність господарської діяльності.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток, також згідно Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємство ТОВ «Ікта» не здійснювало діяльність, тому не встановлено відомостей про взаємовідносини з контрагентами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення присутніх представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" підлягає задоволенню, апеляційна скарга ТОВ "Ікта" не підлягає задоволенню, а зазначене рішення господарського суду Харківської області підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Дослідивши правовідносини, що склалися між сторонами спору, колегія суддів вбачає декілька самостійних підстав відмови в задоволенні зустрічного позову СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ - невірне обрання позивачем способу захисту; відсутність юридичних підстав визнання права власності; відсутність належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Щодо обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту права у вигляді визнання права власності, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що визнання права власності за СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ є способом поновлення порушеного права, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи, постановою від 21 жовтня 2010 року по справі №Б-39/134-10 визнано Спільну українсько-російську фірму „ІНЕК" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстровану виконкомом Харківської міської ради, номер запису 14801070005016781 від 14.05Л993 року, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Карла Маркса, 13, код ЄДРПОУ 19353340 - банкрутом, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, ліцензія серія АВ №456379 від 26.02.2009 року, код 2892811194, адреса: м. 61195, м. Харків, вул. Ужвій Наталії, буд. 96, кв. 68.

26 січня 2011 року між ПП фірмою "Альтаир", як майбутнім учасників торгів, та спільною українсько-російською фірмою "Інек" у формі ТОВ, банкрутом, був укладений попередній договір. Згідно п.3.1. попереднього договору від 26 січня 2011 року банкрут зобов'язується продати на умовах аукціону майбутньому учаснику торгів (аукціону) наступний товар - парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77, 78 в кількості 2 шт., який розташовується за адресою: місто Енергодар, майданчик вантажів великої ваги ВП "Запоріжська АЕС" НАЕК "Енергоатом" (далі по тексту - обладнання), а майбутній учасник торгів (аукціону) зобов'язується прийняти обладнання і сплатити за нього ціну, яка визначається на аукціоні в порядку встановленому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно п. 4 попереднього договору сторони дійшли згоди про надання позивачем відповідачу забезпечувальної суми у розмірі 5000,00 грн. на забезпечення організації виконання сторонами основного договору. Забезпечувальна сума надана позивачем, отримана повіреним відповідача за договором доручення від 09.12.2010р. до підписання сторонами попереднього договору та враховується в подальшому сторонами при розрахунках за основним договором.

Згідно п.5. попереднього договору у випадку відмови однієї із сторін від укладання основного договору, або у разі вчинення дій, у результаті яких укладання вищезазначеного Договору стає неможливим, забезпечувальна сума повертається майбутньому учаснику торгів (аукціону).

29 серпня 2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату, в якій висловив твердження про відсутність у СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ права власності на спірне обладнання.

На підставі цього твердження СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання права власності.

Колегія суддів зазначає, що на день звернення із позовом СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ не була позбавлена можливості виконання попереднього договору від 26 січня 2011 року, що позбавило б претензії позивача за первісним позовом будь-якої обґрунтованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права власності.

Згідно ст. 15 ЦК України право особи на захист свого цивільного права виникає у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У даному випадку мова може йти тільки про невизнання права власності СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ на парогенератори з боку ПП фірма "Альтаир", однак, сам факт укладання договору купівлі-продажу між зазначеними учасниками свідчить про те, що ПП фірма "Альтаир" кваліфікує контрагента (СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ) як власника товару.

За таких умов відсутня необхідність в наданні СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ будь-якого судового захисту шляхом визнання права власності, оскільки саме виконання цивільної угоди купівлі-продажу свідчило б про наявність у продавця права власності. Невиконання ж цієї угоди може стати підставою для застосування інших, не пов'язаних із визнанням права власності, заходів поновлення порушеного права.

Також в цьому контексті колегія суддів зазначає, що з невідомої причини СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ не звернулося із позовом про визнання права власності до особи, яка дійсно не визнає права власності цього підприємства і більше того, здійснює володіння спірним майном - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".

Щодо юридичних підстав визнання права власності на парогенератори за СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Відповідно до змісту зустрічного позову СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ (а.с. 13-14 т.1), підставою виникнення права власності у позові зазначений договір зберігання № №75/80-06 від 18.05.2006р. Відповідно до цього договору СУРФ "Інек" у формі ТОВ, яке є поклажедавцем, передало на зберігання зберігачу - Відособленому підрозділу "Запоріжська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Єнергоатом" два парогенератори ПГВ-1000М зав. №77 та зав. №78, що встановлені на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП "Запоріжська АЕС" місто Енергодар промислова зона (план-схема частини майданчика - додаток №3 до договору зберігання).

Згідно положень ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Таким чином, договір зберігання не є правочином, який тягне виникнення права власності, внаслідок чого обґрунтування зустрічної позовної заяви є таким, що не відповідає приписам матеріальних норм права.

Щодо доведеності позовних вимог за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Після обговорення в судових засіданнях наведеної вище обставини щодо неможливості виникнення права власності на підставі договору зберігання, позивач за зустрічним позовом, не змінюючи підстав позову (і не маючи права на таку зміну на стадії апеляційного розгляду спору), заявив про виникнення права власності на підставі договору поставки, документів щодо розмитнення парогенераторів та відповідно подав ці докази суду.

В силу приписів ч.1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В даному спорі відсутні жодні перешкоди для подання доказів в ході вирішення спору місцевим господарським судом і представник позивача за зустрічним позовом ніяк не обґрунтував колегії суддів наявність перешкод до надання цих доказів, тому вони не приймаються колегією суддів до уваги.

Таким чином, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є недоведеними в силу відсутності належних та допустимих доказів.

Щодо апеляційної скарги ТОВ «Ікта» колегія суддів зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки вона не має законних підстав, а також з тієї причини, що у цього апелянта відсутній законний процесуальний інтерес у даному спорі.

Так, в обґрунтування своєї апеляційної скарги ТОВ «Ікта» посилалось на наявність укладеного 11.04.2008 року між ТОВ «Ікта» (Покупець) в особі заступника директора Кащеєва Д.О., що діяв на підставі довіреності б/н від 21.03.2008 року, з однієї сторони та СУРФ у формі ТОВ «ІНЕК» (Продавець) в особі генерального директора Мелешко В.І., який діяв на підставі Статуту, з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу № 01/04-08 відповідно до якого СУРФ у формі ТОВ «ІНЕК» передало у власність ТОВ «Ікта» електрообладнання (парогенератори ПГВ - 1000 М 320.05.00.00.000 № № 77 та 78), що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, промислова зона, ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», майданчик розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блока режимної зони.

В свою чергу, в матеріалах справи не міститься та не надано колегії суддів апеляційної інстанції для ознайомлення ані оригіналу даного договору, ані акту-передання парогенераторів.

За заявою представника ТОВ «Ікта», оригінали цих документів втрачені.

В ході перевірки обґрунтованості правової позиції ТОВ «Ікта» колегією суддів у відповіді на запит, надісланий до ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, отримана відповідь про те, що ТОВ «Ікта» (код ЄДРПОУ 35І345464) було включене до реєстру платників ПДВ 29.08.2007 року. На момент укладання договору купівлі-продажу №01/04-08, а саме 11.04.2008 року, ТОВ «Ікта» (код ЄДРПОУ 35345464) був платником податку на додану вартість (№ свідоцтва 100061586). 08.10.2008р. ТОВ «Ікта» (код ЄДРПОУ 35345464) було виключене з реєстру платників ПДВ з причини - надання протягом 12-ти послідовних місяців до податкової інспекції декларацій про відсутність господарської діяльності.

Таким чином, дані податкового обліку свідчать, що ніяких парогенераторів на суму понад 70 млн. грн. ТОВ «Ікта» ніколи не набувала.

На підтвердження цього висновку колегія суддів зазначає, що представник ТОВ «Ікта» в судовому засіданні не спромігся відповісти на запитання колегії суддів щодо того, яким чином ТОВ «Ікта» здійснювала огляд товару перед його придбанням (з урахуванням того факту, що парогенератори знаходяться на режимному об'єкті, на який у ТОВ «Ікта» немає допуску); яким чином ТОВ «Ікта» здійснювала володіння та користування цими парогенераторами, якщо не мала доступу до парогенераторів; чому на протязі п'яти років ТОВ «Ікта» не опікувалася нібито придбаним майном.

Тому, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ікта» в зв'язку з її необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11 задовольнити.

Апеляційну скаргу ТОВ "Ікта" на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11 скасувати частково в частині задоволення зустрічного позову СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення зустрічного позову СУРФ «ІНЕК» у формі ТОВ про визнання права власності.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11 залишити без змін.

Стягнути з спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі ТОВ (м. Харків, вул.. К. Маркса, 13, 61052, код ЄДРПОУ 19353340) на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова 133, код ЄДРПОУ 19355964) 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 11.03.2014 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Потапенко В.І.