Рішення

від 01.04.2014 по справі 914/613/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 р. Справа № 914/613/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна будівельна компанія ІВС», м. Львів

про: стягнення 19 026,00 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Байова Х.Ю. (довіреність № 06/01 від 03.01.2014 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 01.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна будівельна компанія ІВС» про стягнення 19 026,00 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 24.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.03.2014 року. Ухвалою суду від 11.03.2014 року розгляд справи відкладено на 01.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неоплатою відповідачем вартості поставленого позивачем товару на підставі розхідної накладної №ЗВП-00360Оз від 27.04.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 24.02.2014 року виконав частково, 11.03.2014 року подав через канцелярію суду лист за вх. № 10593/14 в якому повідомив, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив.

03.03.2014 року на адресу суду повернувся направлений відповідачу (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, офіс 409) поштовий конверт вх.№8831/14 з копією ухвали господарського суду Львівської області від 24.02.2014 року про порушення провадження у справі з відміткою «вибули». Аналогічно 20.03.2014 року на адресу суду повернувся направлений відповідачу поштовий конверт вх.№12306/14 з копією ухвали суду від 11.03.2014 року про відкладення розгляду справи з відміткою «вибули». Як вбачається з долученого позивачем до матеріалів справи витягу з «Інформаційно-ресурсного центру» щодо внесення відповідача до ЄДР станом на 11.03.2014 року місцезнаходженням ТзОВ «Індустріальна будівельна компанія ІВС» є: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, будинок 3, офіс 409. Відтак, відповідач належно повідомлявся про час та місце проведення судових засідань.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Іскра» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Індустріальна будівельна компанія ІВС» товар на загальну суму 19026,00 грн., зокрема:

- БМТ 230-40-11 Е27 ман.пал.о/п х100штрих-код-Іскра (лампа накалювання матова) в кількості 4900 од., на суму 7105,00 грн.;

- ДЗК 230-240-40-4 R63-В Е27а ман. х100 Іскра Манж. (дзеркальна рефлекторна лампа) в кількості 5000 од., на суму 8750,00 грн.,

а представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна будівельна компанія ІВС» за довіреністю № 2 від 20.04.2010 р., виданої на ім'я Несевич Назарій Богданович, отримав зазначений товар, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією розхідної накладної №ЗВП-00360Оз від 27.04.2010 р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на дату подання позову відповідач не оплатив позивачу вартість поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 19026,00 грн.

У свою чергу відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, заяви про застосування строку позовної давності не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару на суму 19026,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями розхідної накладної №ЗВП-00360Оз від 27.04.2010 р. та довіреності № 2 на отримання цінностей від 20.04.2010 р.

У відповідності до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання є передача продавцем майна. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує передачу продавцем товару, та відповідно - виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 19026,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна будівельна компанія ІВС» (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, будинок 3, офіс 409; р/р 26005006326001 філія АКБ «Імексбанк» в м. Львові, МФО 385491; код ЄДРПОУ 35620702) на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, будинок 14; п/р 26000013891980 в філії ЗРУ ПАТ Банк «Фінанси і кредит» МФО 325923; код ЄДРПОУ 00214244) 19026,00 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.04.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А