Рішення

від 05.06.2009 по справі 13/1436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/1436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "05" червня 2009 р.                                                              Справа №  13/1436

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Бордунос Л.І.,  за участю представників сторін:

від Позивача –Савченко В.В. - за довіреністю від 08.04.2009 р. № 08-04/09;

від Відповідача –Соломаха Р.О. - за довіреністю від 03.06.2009 р. № 133/01;

у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом ТОВ «Мисливське господарство «Лісівник», м. Черкаси

до відповідача: Черкаської обласної ради, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185,

про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської обласної ради від 21 грудня 2007 року № 13-41/V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 10.11.2006 р. № 5-10/ V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 29.05.03. р. № 9-9 «Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області».

          Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

          Позивач звернувся у господарський суд з позовом до відповідача про скасування рішення Черкаської обласної ради від 21 грудня 2007р. № 13-41/V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 10.11.2006р. № 5-10/ V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 29.05.2003. р. № 9-9 «Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області», яким припиняється право ТОВ «МГ «Лісівник»користування мисливськими угіддями та розривається договір «Про умови ведення мисливського господарства», укладений між ТОВ «МГ «Лісівник»та Черкаським обласним управлінням лісового господарства; мисливські угіддя передаються під охорону Державного підприємства «Черкаське лісове господарство». Вважає, що дане рішення є незаконним та підлягає скасуванню як таке, що прийняте всупереч Конституції України та Законам України і з перевищенням повноважень, порушує його права та інтереси щодо права користування мисливськими угіддями. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, приймаючи оспорювані рішення, застосував не передбачену чинним законодавством підставу, зокрема ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»та, не будучи стороною у цих відносинах, розірвав договір «Про умови ведення мисливського господарства», укладений між ТОВ «МГ «Лісівник»та Черкаським обласним управлінням лісового господарства, чим перевищив надані йому повноваження і втрутився у господарську діяльність не підпорядкованого йому господарюючого суб'єкта.          

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити повністю.

Відповідач надав відзив на позов. Вимоги визнав частково, в частині припинення позивачу права користування мисливськими угіддями.

Прийняття оспореного рішення мотивоване поданням Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, в якому було вказано про порушення процедури надання у користування мисливських угідь позивачу. Рада в межах своїх повноважень прийняла оскаржуване рішення, тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Інших доказів сторонами не подано.  

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази у їх сукупності для з`ясування фактів та відповідних правовідносин, які регулюються нормами матеріального права, наявних обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів:

Рішенням Черкаської обласної ради від 11 серпня 2006р. №4-13V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 29 травня 2003 року №9-9 «Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області»частину мисливських угідь державного підприємства «Черкаське лісомисливське господарство»загальною площею 29000га було надано у користування ТОВ «МГ «Лісівник». Дане рішення було прийнято відповідно до п.22 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.15 Закону України «Про тваринній світ», ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин»за поданням Черкаського обласного управління лісового господарства та за погодженням Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області.

На виконання даного рішення між ТОВ «МГ «Лісівник»та Черкаським обласним

управлінням лісового господарства відповідно до ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»був укладений договір про умови ведення мисливського господарства від 22 серпня 2006 року строком дії до 22 серпня 2031р. за типовою формою, затвердженою наказом Держкомлісгоспу від 12 грудня 1996 року №153.

21 грудня 2007 року відповідачем на черговій сесії було прийнято оскаржуване рішення за №13-41/V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 10.11.2006р. №5-10/V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 29.05.2003р. №9-9 «Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області». Прийняття такого рішення відповідно до п.1 мотивовано недотриманням встановленого ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»порядку надання у користування мисливських угідь (не виконані умови погодження при наданні у користування мисливських угідь ТОВ «МГ «Лісівник», відсутні в пакеті документи, необхідні для прийняття рішення про надання у користування ТОВ «МГ «Лісівник»погоджень Русько-Полянської, Дубіївської та Геронимівської сільських рад).

Правовий статус органів місцевого самоврядування, відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи –відповідно до вимог ст. 19 Конституції України - діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За змістом ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обласні     ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси  територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Перелік питань, які вирішуються обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, визначено ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проте цей перелік не є вичерпним і згідно ч.2 цієї ж статті обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами. Відповідно до ч.1 та 10 ст.59  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечення рівних прав усім користувачам  мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу врегульовано Законом України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000р. №1478, який є спеціальним законом з цього питання.

Згідно ст.1 цього Закону мисливські угіддя –це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Статтями 22 та 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»передбачено право обласних рад приймати рішення про надання та припинення права користування мисливськими угіддями. Тобто, юридичний факт і пов'язані з цим правові наслідки з отримання або припинення права користування мисливським угіддями виникають саме з моменту прийняття обласною радою відповідного рішення. Зокрема, ст. 22 цього Закону передбачає, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування обласною радою за поданням  місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з місцевими  органами спеціально  уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Як встановлено судом, рішення відповідача від 11.08.2006р. №4-13V про надання ТОВ «МГ «Лісівник»права користування мисливськими угіддями було прийнято правомірно, з підстав та у спосіб, що передбачені законодавством. Це підтверджується постановою господарського суду Черкаської області від 18 жовтня 2006р. у справі 13/4590А. Рішення Черкаської обласної ради про надання мисливських угідь у користування ТОВ МГ «Лісівник»відповідає вимогам чинного законодавства. Ухвалою  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 січня 2007р. у справі 13/4590А рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2007р. рішення судів попередніх інстанцій - залишено без змін.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності повноважень сільських рад з надання погоджень для отримання господарюючим суб'єктом права користування мисливськими угіддями в розумінні ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», суд виходить з наступного.

Відповідно до листа відділу земельних ресурсів у Черкаському районі від 09 жовтня 2007р. №1621/01-09, користувачем земельних ділянок, розташованих в адмінмежах Геронимівської, Дубіївської та Русько-Полянської сільських рад, на яких знаходяться ліси державного лісового фонду, є Черкаське державне лісогосподарське підприємство.

Ст.ст. 7-11 Лісового кодексу України визначають право власності на ліси. Стаття 9 цього Кодексу вказує, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Право комунальної власності на ліси набуваються при розмежуванні земель державної і комунальної власності. Поряд з цим, пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначає, що сільські, селищні, міські ради розпоряджаються земельними ділянками в межах населеного пункту (за певним винятком), а за межами - органи виконавчої влади. Зазначеній нормі закону відповідає і позиція Державного комітету України із земельних ресурсів, викладена у листі від 07.12.2006р. №14-17-11/9162, згідно якого, до розмежування земель державної і комунальної власності у сільських рад відсутні повноваження з надання погоджень відносно земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту.

Враховуючи, що на час прийняття відповідачем рішення Черкаської обласної ради від 11.08.2006р. №4-13V, про надання ТОВ «МГ «Лісівник»права користування мисливськими угіддями, так і на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення про припинення цього права, розмежування земель державної і комунальної власності не проведено, користувачем земельних ділянок є Черкаське державне лісогосподарське підприємство, суд приходить до висновку про відсутність у сільських (селищних) рад повноважень з надання погоджень на користування мисливськими угіддями, які знаходяться за межами населених пунктів. Дане погодження можна розцінити лише як згода дорадчого органу. Так само, в розумінні ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», у господарюючих суб'єктів до моменту розмежування земель державної і комунальної власності, відсутні зобов`язання щодо отримання у сільських (селищних) рад (органів місцевого самоврядування) погоджень на право користування мисливськими угіддями, розташованими за межами населених пунктів.

Посилаючись на невідповідність оскаржуваного рішення фактичним обставинам справи,  позивач надав суду в обґрунтування своїх вимог відповідні погодження Дубіївської та Геронимівської сільських рад. Оскільки достовірність таких погоджень підтверджена в судовому засіданні та не заперечується відповідачем, суд вважає надані докази належними та допустимими для вирішення справи.

Стосовно дотримання порядку припинення права користування мисливськими угіддями з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні: за ст.31 Законом України «Про мисливське господарство та полювання»права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону. У свою чергу, ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»не містить такої підстави для припинення права користування мисливськими угіддями як - відсутність погоджень сільських рад.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено  законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Суд вважає, що відповідач прийняв оскаржуване рішення з підстав, не передбачених чинним законодавством.

Оспорюваним рішенням відповідач розірвав договір від 22 серпня 2006р. про умови ведення мисливського господарства, укладений між ТОВ «МГ «Лісівник» та Черкаським обласним управлінням лісового господарства. Закон України «Про мисливське господарство та полювання»не містить підстав та способу розірвання зазначеного договору, а за загальними правилами, зокрема ст. 651 ЦК України, ст.188 ГК України, договір може бути розірвано за згодою сторін або в судовому порядку. Враховуючи, що відповідач не є стороною договору від 22.08.2006 р., Закони України «Про місцеве самоврядування»і «Про мисливське господарство та полювання»не надають відповідачу право змінювати чи розривати договірні правовідносини між третіми особами, суд приходить до висновку, що відповідач діяв з перевищенням повноважень і це є підставою для визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечено представником відповідача, позивач завчасно не був повідомлений про припинення його права користування мисливськими угіддями та про підстави такого рішення органу влади, що є погіршенням його становища. На засідання постійної комісії обласної ради та на засідання сесії обласної ради позивач також не запрошувався, чим був позбавлений можливості надати відповідні докази, пояснення, заперечення чи згоду. При вирішенні спору суд враховує рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) №7-рп/2009 від 16.04.2009 р. (п.5) про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Приймаючи оспорюване рішення, відповідач не дотримався норм діючого законодавства з питання припинення права користування  мисливськими угіддями та безпідставно припинив позивачу право користування цими угіддями, вийшов за межі наданих повноважень, розірвав договір про умови ведення мисливського господарства.

За таких обставин вимоги позивача є законними і обґрунтованими, а його порушене право підлягає захисту. Позов належить задовольнити.

Відповідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати повністю Рішення Черкаської обласної ради від 21 грудня 2007р. №13-41/V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 10.11.2006 р. № 5-10/ V «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 29.05.2003р. № 9-9 «Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області».

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя                                                       Скиба Г.М.