Рішення

від 01.04.2014 по справі 911/923/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа № 911/923/14

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу,

представники:

позивача: Лисенко М.Т. (директор згідно протоколу № 36/12 від 23.12.2013);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень № 150211/1 від 15.02.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.04.2014.

В судовому засіданні 01.04.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

15.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 150211/1, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.4. якого в порядку та на умовах визначених цим договором орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_1 (складське приміщення), площею 115,3 кв.м., яке позначено на плані літерою «Е», що додається до цього договору. Об'єкт оренди передається орендарю для використання за цільовим призначенням, як складське приміщення. Строк оренди за цим договором становить до 15.02.2012.

За користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату у розмірі 5765,00 грн, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, щодо суми орендної плати, визначеної за кожний попередній місяць. У вартість орендної плати включені видатки на комунальні платежі із використання електроенергії. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця зазначений в цьому договорі (п.п. 3.1., 3.4. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 15.03.2011 згідно договору оренди нежитлових приміщень № 150211/1 від 15.02.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлене сторонами в п. 1.1. договору майно, орендар не мав претензій щодо технічного стану та якісних властивостей об'єкту оренди (копія акту міститься в матеріалах справи).

Так, судом було встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання з передачі майна за договором оренди, що підтверджується вказаним актом прийому-передачі, а також відсутністю скарг або заперечень з боку відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до актів надання послуг № ОУ-0000227 від 31.03.2011, № ОУ-0000297 від 30.04.2011, № ОУ-0000380 від 31.05.2011, № ОУ-0000461 від 30.06.2011, № ОУ-0000546 від 31.07.2011, що були підписані сторонами, сукупний розмір орендної плати за вказаний період склав 26221,45 грн (копії актів містяться в матеріалах справи).

Водночас, судом встановлено, що відповідач сплатив орендну плату лише частково у сумі 8926,45 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 17295,00 грн. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, наданими Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідачем не надавалось суду жодних заперечень проти позову або доказів сплати орендної плати.

Отже, суд встановив, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень № 150211/1 від 15.02.2011 та має заборгованість перед позивачем у сумі 17295,00 грн.

Крім того, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.02.2012, яким вони також підтвердили вказану суму заборгованості (копія в матеріалах справи).

Позивач звертався до відповідача з претензією № 13/2013 від 23.12.2013 в якій просив погасити існуючу заборгованість (докази надсилання претензії містяться в матеріалах справи). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 17295,00 грн боргу правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» (код ЄДРПОУ 34617531) 17295,00 грн боргу, а також 1827,00 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя Черногуз А.Ф.