Рішення

від 01.04.2014 по справі 910/3410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3410/14 01.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Крокус»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»

Про стягнення 10 900, 08 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Кириченко Р. Ю. (дов. б/н від 04.02.2014 року)

Від відповідача Петрик С. А. (дов. б/н від 01.03.2014 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Крокус» (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 10 900, 08 грн. заборгованості за договором поставки № КР-88 від 13.05.2013 року, з яких 3 601, 80 грн. основної заборгованості, 256, 20 грн. пені, 188, 30 грн. 10 % річних, 5, 17 грн. інфляційних втрат, 6 848, 61 грн. пені у розмірі 1 % від суми неоплаченого товару, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3410/14, розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.

В судове засідання 01.04.2014 року представники сторін з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надано оригінали документів по справі, для огляду судом в судовому засіданні, надав суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки № КР - 88 від 13.05.2013 року в частині оплати поставленого товару.

Відповідач проти позивних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 (одного) відсотку від суми заборгованості на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст. 64 Конституції України заперечує. Стосовно позовних вимог щодо стягнення 2601, 80 грн. основної заборгованості відповідачем надані докази її оплати, а позовні вимоги щодо стягнення 1000,05 грн. відповідач не заперечує.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2013 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № КР-88 від (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити покупцю харчову продукцію (далі за текстом - товар), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти товар та вчасно здійснити оплату.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, ціна, кількість (вага), асортимент товару визначаються видатковими накладними, які вважаються специфікаціями до договору та становлять його невід'ємну частину.

Сторони погодили, що будь-який товар, поставлений постачальником протягом строку дії даного договору, вважається поставленим на умовах даного договору (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору, оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання покупцем товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. Датою оплату вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5.3. договору, сторони погодили, що покупець у разі порушення умов договору, зобов'язаний сплатити наступні штрафні санкції: за несвоєчасність оплати поставленого товару (прострочення оплати), покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та десяти відсотків річних (п. 5.3.1. договору); за несвоєчасність оплати поставленого товару (прострочення оплати), покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (п. 5.3.2. договору); у разі прострочення покупцем терміну оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 1 відсотки від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати (5.3.3. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013 року.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 40747, 08 грн. На момент подання позовної заяви відповідачем умови договору стосовно оплати поставленого товару виконані частково - оплачена частина вартості поставленого товару на суму 37 145, 28 грн. Решта суми у розмірі 3 601, 80 грн. сплачена на момент подання позовної заяви сплачена не була.

Платіжними дорученнями № 1139 від 11.03.2014 року, № 1141 від 12.03.2014 року, № 1160 від 14.03.2014 року, № 1166 від 20.03.2014 року, № 1170 від 24.03.2014 року та № 1177 від 500, 00 грн. відповідачем станом на момент винесення рішення по справі було оплачено ще 2601, 80 грн.

Станом на момент розгляду справи матеріали справи доказів оплати відповідачем 1000, 05грн. основної заборгованості за поставлений товар матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження по справі в частині стягнення 2 601, 80 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, інші позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № КР-88 від 13.05.2013 р. є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 40 747, 08 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар був частково оплачений на суму 37 145, 28 грн. станом на момент подання позовної заяви та частково оплачений на суму 2 601, 80 грн. після порушення провадження по справі, станом на момент винесення рішення по справі основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 000, 05 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що відповідачем сплачено частину основного боргу за договором за поставлений товар після порушення провадження по справі, що підтверджується матеріалами справи, між сторонами відсутній спір щодо стягнення 2 601, 80 грн. основного боргу, відповідно провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

Несплачена заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором станом на момент винесення рішення по справі становить 1 000, 05 грн., і підлягає стягненню з відповідача.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1 000, 05 грн. відповідачем суду не надано, та визнано позовні вимоги в цій частині.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1 000, 05 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 000, 05 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 256, 20 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 5.3.2 договору за загальний період прострочення з 07.06.2013 року по 25.02.2014 року розрахований по кожній видатковій накладній окремо, щодо стягнення з відповідача 188, 30 грн. 10 % річних за загальний період з 07.06.2013 року по 25.02.2014 року та 5, 17 грн. збитків від інфляції за період з 29.10.2013 року по 16.11.2013 року по видатковій накладній № РН - 0002913 від 15.10.2013 року відповідно до п. 5.3.1. договору також визнаються відповідачем і підлягають задоволенню. Такі вимоги ґрунтуються на умовах договору та закону, прострочення відповідача доведено матеріалами справи та визнається відповідачем, позивачем вірно здійснений розрахунок періоду нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 10 % річних та інфляційних збитків, відповідно позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6 848, 61 грн. пені у розмірі 1 % від суми неоплаченого товару у відповідності до п. 5.3.3. договору за загальний період з 07.06.2013 року по 25.02.2014 року задоволенню не підлягають враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Розмір пені встановлений п. 5.3.3. договору укладеного між сторонами не відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», і відповідно до наведених вище положень ГК України не може бути застосований до правовідносин між сторонами.

Крім того, за одне й те саме порушення особу не може бути притягнуто до відповідальності двічі (ст. 64 Конституції України). За той самий період відповідачу нарахована позивачем пеня двічі - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 1 %, що фактично є дублюванням одного й того самого виду відповідальності за одне й те саме порушення.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6848, 61 грн. пені у розмірі 1 % від суми неоплаченого товару у відповідності до п. 5.3.3. договору за загальний період з 07.06.2013 року по 25.02.2014 року задоволенню не підлягають.

Витрати на оплату судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог (разом з тим, суд зазначає, що в частині припинення провадження у справі, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки борг частково погашено після порушення провадження у справі).

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі в частині стягнення 2601, 80 грн. основної заборгованості у відповідності до п.1.-1. ст. 80 ГПК України припинити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана» (03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, буд. 3, кв. 17; код ЄДРПОУ 30021700; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Крокус» (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 38402965) 1 000 (одну тисячу) грн. 05 коп. основного боргу, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 20 коп. пені, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 30 коп. 10 % річних, 5 (п'ять) грн. 17 коп. інфляційних збитків та 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 99 коп. судових витрат.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко