Рішення

від 01.04.2014 по справі 910/2103/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/2103/14 01.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Україна», м. Київ

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

Про стягнення 5 373,20 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 пред. по довір.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 5 373,20 грн. заборгованості, пені та 5% річних за Договором поставки № 2812/1 від 28.12.2013р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р. порушено провадження у справі № 910/2103/13 та розгляд справи призначено на 11.03.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014р., розгляд справи було відкладено на 01.04.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та задоволенням усного клопотання позивача про відкладення.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 11.02.2014р. та від 11.03.2014р. не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені конверти з судовою кореспонденцією, які повернуті з адреси місцезнаходження відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Місцезнаходження відповідача, куди направлено судову кореспонденцію, підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.04.2014р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвал суду.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

В судовому засіданні 01.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012р. між сторонами було укладено Договір поставки № 2812/1, відповідно до умов якого, позивач, як постачальник, постачає і передає у власність відповідача, як покупця, а останній приймає та оплачує товари, а саме: каву, сиропи, гарячий шоколад та інші супутні товари та матеріали, а також аксесуари для їх приготування та подачі згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Новіковим Є.В., який діяв на підставі Статуту та від відповідача - ОСОБА_1, та скріплено печаткою позивача, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.4. Договору, покупець оплачує товари по мірі реалізації кожні 30 (тридцять) календарних днів з дня поставки, але в будь-якому разі не довше ніж 30 (тридцять) календарних днів з дня поставки.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що покупець здійснює вчасний розрахунок за товари.

Позивач на виконання умов Договору, 28.12.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 4 500 грн., що підтверджується видатковими накладними № 447 на суму 3 240 грн. та № 448 на суму 1 260 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема пп. 3.4. та 3.5., за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить - 4 500 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 6.5. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає - 642 грн. (період нарахування з 28.01.2013р. по 07.02.2014р.).

Відповідно до п. 6.5. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 5% річних від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такої прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною, а також, невірно встановлений період нарахування. За розрахунком суду, розмір пені складає -332,26грн. (період нарахування пені становить з 28.01.2013р. по 29.07.2013р. (183 дні)).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі - 332,26грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує, відповідно до п. 6.5. Договору, 5% річних у розмірі - 231,20 грн. (період нарахування з 28.01.2013р. по 07.02.2014р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 5% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33,34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Україна» (04214, м. Київ, вул. Північна, 6 (Літера А1), код ЄДРПОУ 37949399), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн., пеню у розмірі - 642 (шістсот сорок дві) грн., п'ять відсотків річних у розмірі - 231 (двісті тридцять одна) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одну) грн. 68 коп.

3. В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено 07 квітня 2014 року.