Постанова

від 02.04.2014 по справі 812/941/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/941/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Колективного підприємства "Залізобетон" про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 в сумі 262,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Колективного підприємства "Залізобетон" про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 в сумі 262,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Колективне підприємство "Залізобетон" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську як платник страхових внесків з 28.12.1996.

В порушення п. 1 ст. 19, п. 2 та п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, п.п. «б» п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 Колективне підприємство "Залізобетон" не в повному обсязі сплатив страхові внески нараховані за період з 16.02.2004 по 20.09.2004. Відповідачем надано звіти до УПФУ в м. Алчевську з нарахуванням встановленого фіксованого розміру страхових внесків з січня по серпень 2004 року на загальну суму 316,66 грн. (989,56х32%)+9,90(989,56х1%)=329,65 грн., що нарахований виходячи із фонду оплати праці на загальну суму 989,56 грн. Згідно розрахунку заборгованості по внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування сума боргу підприємством сплачена в розмірі 66,90 грн. Загальна сума несплаченої заборгованості до Пенсійного фонду на 27.01.2014, що виникла за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 склала 262,75 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Колективного підприємства "Залізобетон" заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 в сумі 262,75 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

Відповідач заперечення суду не надав. Ухвала про відкриття скороченого провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: 94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шевцової, буд. 3, повернулись до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що колективне підприємство "Залізобетон" зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 25.09.1996 (а.с.5) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 28.12.1996 (а.с.4).

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

З матеріалів справи вбачається, що за колективним підприємство "Залізобетон" утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 в сумі 329,75 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень - серпень 2004 року, карткою особового рахунку платника (арк. справи 5-8, 10). Згідно розрахунку зростання заборгованості по внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 відповідачем частково сплачено суму заборгованості у розмірі 66,90 грн.

Таким чином, несплачена сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004, що підлягає стягненню з колективного підприємства "Залізобетон", складає 262,75 грн. (329,75 грн. - 66,90 грн. = 262,75 грн.).

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року), позивачем на підставі облікових даних з картки особового рахунку страхувальника було надіслано рекомендованим листом з повідомленням вимогу від 05 травня 2005 року № Ю-110 про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 262,75 грн., конверт був повернутий на адресу позивача, як такий, що не знайшов адресата (а.с. 18, 19).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою УПФУ від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 № 994/18289 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу про сплату боргу від 05 травня 2005 року № Ю-110 належним чином врученою.

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу або сплати заборгованості в сумі 262,75 грн. суду не надано.

Оскільки відповідач станом на час розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 262,75 грн. не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Колективного підприємства "Залізобетон" про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 в сумі 262,75 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "Залізобетон" (код ЄДРПОУ 24195149) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.02.2004 по 20.09.2004 в сумі 262,75 грн. (двісті шістдесят дві гривні 75 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Агевич