Постанова

від 02.04.2014 по справі 825/848/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/848/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Федоренка Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача Шелеста С.Ю., довіреність від 23.08.2013 № 196/9/10-010, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Козелецька ОДПІ), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.14 р. № 0000011700, прийняте Козелецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Айдар ЛТД" (далі - ТОВ "Айдар ЛТД") укладено договір поставки будівельних матеріалів. Згідно оплаченого рахунку фактури від 31.07.2012 № 310712 та видаткової накладної від 31.07.12 № 334 було поставлено від ТОВ "Айдар ЛТД" щебінь гранітний у кількості 300,84 тонн.

В обґрунтування своїх вимог щодо необґрунтованості та безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що в акті від 25.02.2014 № 107/17/НОМЕР_2 відповідачем зроблено протиправний висновок про те, що документи, отримані позивачем від ТОВ "Айдар ЛТД" на підтвердження здійснення господарської операції, не можуть мати податкових наслідків на підставі акта перевірки контрагента від 23.08.2013 року за № 902/26-55-22-02/22949383, а тому не встановлено реальність факту здійснення господарської операції ФОП ОСОБА_1 з придбання у ТОВ "Айдар ЛТД" вищезазначеного товару. На думку позивача, такий висновок Козелецької ОДПІ не підкріплений жодним доказом і носить характер суб'єктивних припущень та фактично базується на акті перевірки контрагента.

При цьому, за наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Айдар ЛТД" та податкової накладної оформленої у повній відповідності з чинним законодавством, позивач вважає, що мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, при цьому, звернув увагу, що наявність вказаних документів, підтверджується в акті перевірки на підставі якого і винесене оскаржуване податкове-повідомлення рішення.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення - необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача наголосив на тому, що відповідно до акта перевірки контрагента позивача - ТОВ "Айдар ЛТД" від 23.08.2013 року за № 902/26-55-22-02/22949383 встановлено, що фінансово-господарська діяльність останнього здійснюється поза межами правового поля.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Айдар ЛТД", не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки документи, отримані ФОП ОСОБА_1 від контрагента, не можуть мати податкових наслідків, а тому позивачем неправомірно сформований податковий кредит.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2005 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області (а.с. 9), включений до ЄДРПОУ (а.с. 12) та як платник податків перебуває на обліку в Козелецькій ОДПІ (а.с. 57).

При цьому, згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.04.2012 № 13574540 (а.с. 10), основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є:

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Козелецької ОДПІ від 20.02.2014 року № 46, головним державним ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Козелецької ОДПІ Овчінніковим Глібом Андрійовичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Айдар ЛТД" (код за ЄДРПОУ 22949383) за липень 2012 року, згідно затвердженої програми перевірки.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 15.01.2014 року, яке вручено особисто 15.01.2014 року. Копію наказу Козелецької ОДПІ від 20.02.2014 року № 89 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вручено під підпис ФОП ОСОБА_1 15.01.2014 року.

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_1 з 20.02.2014 по 25.02.2014, про що складено акт від 25.02.2014 № 107/17/НОМЕР_2 (а.с. 13-47).

В ході проведення перевірки Козелецькою ОДПІ встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 при придбанні товару у ТОВ "Айдар ЛТД" (код ЄДРПОУ 22949383). В порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України; пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198,3 ст. 198 Податкового кодексу України, чим завищено податковий кредит за липень 2012 року у розмірі 9025,20 грн.

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 9025,20 грн. в т.ч. за липень 2012 року на 9025,20 грн.

На підставі акта перевірки від 25.02.2014 № 107/17/НОМЕР_2 Козелецькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 № 0000011700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 30537,80 грн. (у т. ч. за основним платежем - 9025,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4512,60 грн.) (а.с. 48).

Так, Козелецькою ОДПІ при перевірці податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Айдар ЛТД" за липень 2012 року встановлено завищення задекларованих показників на суму 9025,20 грн.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Айдар ЛТД" згідно договору поставки будівельних матеріалів від 31.07.2013 року № 74/07.

ТОВ "Айдар ЛТД" на виконання умов договору поставки будівельних матеріалів від 31.07.2012 № 74/07 в частині здійснення ФОП ОСОБА_1 оплати за товар, виписано рахунок-фактуру від 2012 року № 310712 на оплату щебеню гранітного у кількості 300,84 тонн (ціна без ПДВ 150,00 за т) загальною вартістю 54151,20 грн., в тому числі ПДВ 9025,20 грн. (рахунок дійсний до сплати до 31.08.2012 року).

Продавцем TOB "Айдар ЛТД" при виконанні умов договору поставки будівельних матеріалів від 31.07.2012 № 74/07 виписано ФОП ОСОБА_1 податкову накладну на поставку товару від 31.07.2012 № 334.

Всього ФОП ОСОБА_1 віднесено до податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Айдар ЛТД" в липні 2012 року на загальну суму 9025,20 грн.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною № 334 від 31.07.2012 (постачальник - ТОВ "Айдар ЛТД") включено до податкового кредиту відповідного періоду (липень 2012 року), відображена у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2012 року і відповідає даним додатку 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та включена до рядка 10.1 та 17 відповідно, податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Крім того, продавцем ТОВ "Айдар ЛТД" (код ЄДРПОУ 22949383) виписано ФОП ОСОБА_1 видаткову накладну від 31.07.2012 № 334.

Поряд з цим, Козелецькою ОДПІ отримано акт № 902/26-55-22-02/22949383 від 23.08.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Айдар ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року» складений ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому зазначено, що відповідно до інформаційної бази даних стан ТОВ "Айдар ЛТД" - 8 - до єдр внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Айдар ЛТД" встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

При цьому, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийшла до висновку, що правочини, укладені ТОВ "Айдар ЛТД" з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Звіркою ТОВ "Айдар ЛТД", встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року.

Звіркою ТОВ "Айдар ЛТД" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 статті 198, п. 198.2, 198.3 - 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 9938285,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 3556403,75 грн.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою проведеною ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Айдар ЛТД" при придбанні товарів (послуг) від постачальників з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, та відповідно не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 в частині придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Айдар ЛТД".

Перевіркою проведеною ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ "Айдар ЛТД" та покупцями, зокрема ФОП ОСОБА_1 В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця ( ТОВ " Айдар ЛТД") до покупця (ФОП ОСОБА_1), в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Враховуючи вищевикладене, правочин нібито укладений між ТОВ "Айдар ЛТД" та ФОП ОСОБА_1 не спричинив реального настання юридичних наслідків.

3 вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 в частині взаємовідносин з ТОВ "Айдар ЛТД" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право дієздатності ФОП ОСОБА_1, фінансово-господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та контрагентом - ТОВ "Айдар ЛТД" є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Айдар ЛТД" та покупцями відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ФОП ОСОБА_1 не було підстав для податкового обліку (включення до складу податкового кредиту) операцій з ТОВ "Айдар ЛТД".

Податкова накладна, виписана постачальником - ТОВ "Айдар ЛТД" не відповідає вимогам чинного законодавства та не дає права на формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1

Виходячи з вишевикладеного, на порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до податкового кредиту в липні 2012 року суму ПДВ в розмірі 9025,20 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ "Айдар ЛТД", в результаті чого завищено податковий кредит липня 2012 року на суму ПДВ в розмірі 9025,20 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ "Айдар ЛТД", в результаті чого завищено податковий кредит липня 2012 року на суму ПДВ 9025,20 грн.

Таким чином, Козелецька ОДПІ вважає, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 9025,20 грн. в т.ч. за липень 2012 року на 9025,20 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені 201.1 cт. 201 Податкового кодексу України вимоги.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено вище, одним із видів діяльності ФОП ОСОБА_1 є вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що у відповідності до виду діяльності, між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Айдар ЛТД" (продавець) у перевіряємий період був укладений договір поставки будівельних матеріалів від 31.07.2013 року № 74/07, а саме щебеню гранітного.

На момент укладання договору позивач у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з його боку.

Судом встановлено, що контрагент позивача - ТОВ "Айдар ЛТД", зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності якого є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля та є платником податку на додану вартість.

Так, відносно контрагента позивача, судом встановлено відсутність стану 8 - до ЄДР не внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.03.2014 № 18414717 (приєднано до матеріалів справи).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про протиправність висновку податкового органу про безтоварний характер угод укладених ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Айдар ЛТД" згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, а отже, господарські операції ФОП ОСОБА_1 з контрагентом ТОВ "Айдар ЛТД" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами.

При цьому, при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ФОП ОСОБА_1 для здійснення даної господарської операції, врахувавши всі докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про реальність здійснення даної операції, оскільки з пояснень позивача у судовому засіданні було встановлено, що щебінь гранітний куплений у ТОВ "Айдар ЛТД" зберігався на відкритій території приватного господарства ФОП ОСОБА_1, що знаходиться: вул. Франка, 32, смт. Козелець, Чернігівська обл., 17000 та як наслідок, в період з 01.08.2012 року по 07.08.2012 року був використаний для висипки майданчика для облаштування стоянки транспортних засобів у кількості 300,84 т., що підтверджується актом списання від 07.08.2012 року та фотокартками до нього (приєднано до матеріалів справи), що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Дана господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану ФОП ОСОБА_1 також і тому, що платіжне доручення від 07.08.2012 року № 128, яким здійснено оплату за щебінь гранітний у розмірі 45126,00 грн. знайшло своє відображення у книзі № 2 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (приєднано до матеріалів справи).

До такого висновку суд прийшов зважаючи і на те, що ФОП ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи було доведено, що рішення про придбання щебеню гранітного у кількості 300,84 т. було виважене і економічно обґрунтоване, оскільки згідно договору від 05.06.2007 року № 0001 на стоянку автотранспорту, проведення його технічного огляду, надання послуг ремонтної майстерні та проведення медичного огляду водіїв (а.с. 84-85), укладеного між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ВАТ "ЧернігівВодБуд" (виконавець), ВАТ "ЧернігівВодБуд" забезпечує на своїй території стоянку автотранспорту, проведення його технічного огляду, надання послуг ремонтної майстерні та проведення медичного огляду водіїв та надає можливість проводити технічне обслуговування та ремонт автотранспорту (за додаткову плату). Вартість послуг в місяць по договору згідно калькуляції складає 130,00 грн. за кожен автомобіль, розмір оплати за стоянку, проведення технічного огляду та ремонт автотранспорту, а також медичний огляд водіїв проводиться по домовленості (пункт 3.1, 3.4 договору), тобто позивач ніс витрати на користь ВАТ "ЧернігівВодБуд" за здійснення своєї господарської діяльності. При цьому, згідно ліцензії Серії АВ № 616353, позивачу Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті надано дозвіл на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами необмеженим строком дії (видана 17.03.2012 року) (а.с. 54). Позивачем було надано суду трудові договори з водіями автотранспортних засобів від 18.05.2012, 05.04.2012, 23.12.2011, 01.04.2009 (а.с. 76-79) та свідоцтва про реєстрацію відповідних транспортних засобів (а.с. 80-83).

У зв'язку з вищенаведеним суд констатує наявність зв'язку між фактом придбання підприємцем щебеню гранітного у кількості 300,84 т. для висипки майданчика для облаштування стоянки транспортних засобів та його господарською діяльністю, оскільки у діях платника податку суд вбачає наявність господарської (ділової) мети.

При цьому, судом встановлено, що поставка товару позивачу від його контрагента відбувалась за його рахунок, а отже, товарно-транспортні накладні на отримання товару у ФОП ОСОБА_1 відсутні правомірно.

Вказане підтверджується наступним: згідно п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах необхідні: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Однак, відповідно до п. 2 вказаного Переліку, у випадку здійснення вантажних перевезень водієм юридичної особи або фізичної особи-підприємця для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а лише зазначена накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Так, на виконання зазначеного договору ТОВ "Айдар ЛТД" була виписана на адресу ФОП ОСОБА_1 податкова накладна, що була надана відповідачу на перевірку та відображена в акті від 25.02.2014 № 107/17/НОМЕР_2.

І оскільки в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, на підтвердження вищезазначених норм чинного законодавства та реальності вчинення господарської операції, позивачем було надано податкову накладну від 31.07.2012 № 334 (а. с. 69), видаткову накладну від 31.07.2012 № 334 (а. с. 70), банківська виписка ПриватБанку з 01.08.2012 по 31.08.2012, рахунок - фактуру від 31.07.2012 № 310712 (а.с. 71).

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту ТОВ "Айдар ЛТД", при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ФОП ОСОБА_1

З пояснень позивача та представника відповідача вбачається, що Козелецькою ОДПІ не були взяті до уваги вищезазначені документи.

Факт передачі товару підтверджується наявною видатковою накладною де встановлено підписи відповідальних осіб (в матеріалах справи).

Вказана видаткова накладна повністю відповідає вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Крім цього, суд звертає увагу, що підставою Козелецькою ОДПІ для донарахування позивачу ПДВ з підстав не підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

З урахуванням дослідженої господарської операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів Козелецька ОДПІ не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Козелецької ОДПІ, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 26.02.2014 № 0000011700 та не надав доказів порушення ФОП ОСОБА_1 пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 9025,20 грн. в т.ч. за липень 2012 року на 9025,20 грн.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами наданих контрагентом позивачу, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що Козелецькою ОДПІ було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Козелецької ОДПІ від 26.02.2014 № 0000011700 - підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.14 р. № 0000011700, прийняте Козелецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 05.03.2014 № 7086.43.1 у сумі 182,70 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб