Рішення

від 03.04.2014 по справі 909/267/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 р. Справа № 909/267/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр Рембудсервіс", вул. Максимовича,10А, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черніївське" вул. Шевченка, 61, с.Черніїв,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77460

про визнання права власності на нерухоме майно.

за участю представників сторін:

від позивача: Горбей Г.М-директор, паспорт серії НОМЕР_1

від відповідача: Савчук В.Р-представник, (довіреність б/н від 17.12.14 )

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр Рембудсервіс" звернулося до господарського суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черніївське" про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами попереднього договору купівлі-продажу від 10.12.13 щодо зобов"язання укласти договір купівлі-продажу (основний договір) та обґрунтовано положеннями статей 328, 334, 386, 640, 655 Цивільного та 193 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав та пояснив невиконання умов попереднього договору важким фінансовим становищем сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черніївське".

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

10 грудня 2013р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Черніївське" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр Рембудсервіс" (покупець) укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 За цим договором сторони зобов"язалися укласти між собою договір купівлі-продажу приміщення корівника №4, що знаходиться у с.Черніїв Тисменицького району по вул. Довбуша,51, загальною площею 1710,6 кв.м за 198720,00грн., у тому числі ПДВ, на умовах і в порядку, встановлених цим договором в термін не пізніше 31.01.14(п.1 договору).

Як вбачається з п.3 попереднього договору від 10.12.13 та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав, на момент укладення попереднього договору приміщення корівника належало відповідачу на праві власності.

Згідно п.2 попереднього договору від 10.12.13 сторони зобов"язалися оформити основний договір нотаріально, з покладанням витрат за оформлення купівлі-продажу на позивача.

Як визначено п.4 попереднього договору, на доказ укладення та забезпечення виконання основного договору позивач до укладення попереднього договору сплатив відповідачу 100000,00грн. та зобов"язався сплатити відповідачу 98720,00грн. в термін, визначений п.1 попереднього договору (не пізніше 31.01.14).

Пунктом 5 попереднього договору сторони погодили обов"язок відповідача в термін, визначений п.1 цього договору, за свій рахунок замовити експертну оцінку предмету договору, здійснити всі необхідні дії для присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку, на якій розташований предмет договору, подати необхідні документи до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції з метою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на предмет договору та здійснити всі інші необхідні дії для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

На виконання прийнятих на себе договірних зобов"язань позивачем сплачено відповідачу визначені п.4 попереднього договору кошти в розмірі 98720,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №322 від 11.12.13, №339 від 27.12.13, №363 від 27.01.14 та №364 від 31.01.14 та банківськими виписками.

Представник відповідача в судовому засіданні факт отримання вказаних коштів підтвердив.

В порушення визначеного умовами попереднього договору обов"язку відповідач не здійснив передбачені п.5 поперднього договору дії та не уклав із позивачем договір купівлі-продажу майна, що зумовило звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають, зокрема, з Договору.

В силу статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати осподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (стаття 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Частиною 5 ст. 182 Господарського кодексу України передбачено, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 9 попереднього договору сторони узгодили, що у разі неукладення відповідачем в термін, визначений попереднім договором, або уникання від укладення договору, позивач має право звернутися до суду з вимогою про визнання права власності на предмет договору у зв"язку з виконанням позивачем умов цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (стаття 386 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України, а також виходячи із загальних положень ст. 15 цього кодексу та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для застосування відповідного способу судового захисту (крім наявності самого права, що захищається) є, зокрема, факт його порушення (невизнання або оспорювання).

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом(стаття 614 Цивільного кодексу України).

Представник відповідача в судовому засіданні доводів позивача не спростував, позовні вимоги визнав.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати у справі покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 16, 20, 316, 321, 328, 386, 392, 614, 635 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 182, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр Рембудсервіс" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черніївське" про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр Рембудсервіс"(м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 10 А, код ЄДРПОУ 32360202) право власності на приміщення корівника №4 за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Черніїв, вул.Довбуша, 51, загальною площею 1710,6 кв.м.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черніївське"(с.Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області, вул.Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 30830437) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр Рембудсервіс"(м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 10 А, код ЄДРПОУ 32360202) 3974,41(три тисячі дев"ятсот сімдесят чотири гривні сорок одну копійку) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.14

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"