Постанова

від 02.04.2014 по справі 812/859/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/859/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Якимчук В.В.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 95 248,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 95 248,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в УПФУ в Перевальському районі Луганської області зареєстровано ВАТ «Перевальське шахтобудівельне управління».

В порушення п. 1 ст. 19, п. 2 та п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не сплатила нараховані страхові внески, що підтверджується звітом за грудень 2006 року.

Станом на 01 січня 2014 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 95 248,68 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФУ в Перевальському районі Луганської області була направлена вимога про сплату боргу № Ю-22 від 05.12.2013 року на 95 248,68 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 95 248,68 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника УПФУ.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний перераховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі, шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Перевальське шахтобудівельне управління»

є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв'язку з несплатою сплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.01.2014 року за Відкритим акціонерним товариством «Перевальське шахтобудівельне управління» рахується заборгованість у сумі 95 248,68 грн.

Згідно картки особового рахунку, за відповідачем рахується недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 95 248,68 грн. за період з 20 червня 2004 року по 22 січня 2007 року (а.с.10-12), це також підтверджується розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість зі страхових внесків складає - 95 248,68 грн. (а. с. 7).

Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Згідно Закону України: «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Виключень або пільг щодо нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від фінансової відповідальності, законом не передбачено.

Статтею 18 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі, відповідно до частини 2 статті 17 цього ж Закону.

Відповідно до статті 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно статті 106 Закону, сума страхових внесків, своєчасно не нарахованих та/або не сплачених страхувальниками у встановлені строки, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.

У зв'язку з тим, що на час розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість із сплати страхових внесків у розмірі 95 248,68 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 95 248,68 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 95 248,68 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління» (код ЄДРПОУ 00181007) на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 95 248,68 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двісті сорок вісім грн. 68 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 07 квітня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна