Постанова

від 25.02.2014 по справі 804/389/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 804/389/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» до державної податкової інспекції а Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0003562202 від 16.08.2013р., -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» (далі ТОВ «ВКП «Енергія») до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів від 16.08.2013р. № 0003562202, про збільшення ТОВ «ВКП «Енергія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 120486,25грн.(з яких за основним платежем - 96389,00грн., штрафних (фінансових) санкцій -24097,25грн.)

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКП «Енергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «КОРУНД-ЮГ» від 29.07.2013року за №141/22-6/35739275, у висновку якого зазначено, що у порушення ст.185, ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України підприємством завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «КОРУНД-ЮГ» у квітні 2013р. на суму ПДВ 96389,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у квітні 2013р. на суму ПДВ 96389,00грн. Позивач вважає зазначений висновок необґрунтованим та таким, що прийнятий з порушенням норм діючого законодавства України, виходячи з того, що відповідач безпідставно в порушення чинного законодавства та наданих повноважень, без будь-яких доказів стверджує у акті перевірки, що правочини укладений між позивачем та ТОВ «КОРУНД-ЮГ» не спричиняють реального настання правових наслідків та є недійсним, натомість у позивача наявна уся бухгалтерська документація в підтвердження реальності виконання сторонами спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 27.01.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі № 804/389/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2014р., в подальшому розгляд справи відкладено на 25.02.2014р.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися.

25.02.2014р. позивач подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, заперечень та доказів на вимогу суду не подав.

Враховуючи клопотання позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» зареєстровано як юридична особа 04.02.2008р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, буд.73 кім. 513 та знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується випискою та довідкою з ЄДРПОУ.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як вбачається зі справи, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, на підставі службового посвідчення, виданого ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.07.2013р. № 87 згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 та п.79.1 ст.79 ПК України та з урахуванням матеріалів акту «Про результати зустрічної звірки ТОВ«КОРУНД-ЮГ» (код за ЄДРПОУ 33770177) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Інструментальний СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 35268574) та ТОВ «Енергія» (код за ЄДРПОУ 35739275) за квітень 2013р.» від 23.07.2013р. за № 50/222/33770177, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВКП Енергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «КОРУНД-ЮГ» за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р.

За результатами перевірки складено акт №141/22-6/35739275 від 29.07.2013року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКП Енергія» (код ЄДРПОУ 35739275) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «КОРУНД-ЮГ» (код за ЄДРПОУ 33770177) за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р., в якому встановлено порушення ст.185, ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№ 2755-VI, зі змінами та доповненнями, а саме: позивачем завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «КОРУНД-ЮГ» у квітні 2013р. на суму ПДВ 96389,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у квітні 2013р. на суму ПДВ 96389,00грн. та порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки «нереальності здійснення операцій» з ПАТ «Сентравіс продакшен юкрейн».

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003562202 від 16.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 120486,25 грн. (96389,00 грн. за основним платежем, 24097,25 грн. - штрафні санкції).

30.08.2013р. позивачем було оскаржено зазначене вище податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Рішенням №3340/10/04-36-10-04-09 від 25.10.2013р. управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу ТОВ «ВКП «Енергія» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

ТОВ «ВКП «Енергія» подало повторну скаргу від 05.11.2013р. до Міністерства доходів і зборів України, на рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №3340/10/04-36-10-04-09 від 25.10.2013р. про результати розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013року № 0003562202 державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів.

08.12.2013р. ТОВ «ВКП «Енергія» було отримано рішення Міністерства доходів і зборів України № 16300/99-99-10-01-15 від 28.11.2013р. про результати вищезазначеної повторної скарги, яким повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013р. № 0003562202 ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів - без змін.

З зазначеними рішеннями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Міністерства доходів і зборів України позивач не згоден та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013року № 0003562202.

Надаючи правову оцінку предмету спору суд виходив з наступного:

згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме, зокрема з прямих матеріальних витрат.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «КОРУНД-ЮГ», які, зокрема, були предметом перевірки.

Так, за договором поставки від 30.05.2010р. №300511 ТОВ «ВКП Енергія» придбано у ТОВ «КОРУНД-ЮГ» товари (шліфовану шкурку, шліфовані круги) у визначеній кількості, за наслідками чого ТОВ «КОРУНД-ЮГ» виписано та надано позивачу видаткові та податкові накладні по зазначеному договору поставки на загальну суму 691487,79грн., у тому числі ПДВ 115247,97грн.

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ «КОРУНД-ЮГ» здійснено шляхом безготівкового розрахунку.

Факт виконання договору поставки №30051 від 30.05.2010р. за перевіряємий період підтверджуються, банківським виписками, податковими накладними: №4 від 01.04.2013р., № 16 від 03.04.2013р. № 43 від 10.04.2013р., №71 від 19.04.2013р., №77 від 18.04.2013р. № 135 від 30.04.2013р., видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення ТМЦ та оплатою товару.

Крім того, позивачем використаний товар, що отриманий за договором №30051 від 30.05.2010р., у власній господарській діяльності та відповідно до умов договору від 25.01.2013р. № 05-1/130 реалізований контрагенту ПАТ «Сентравіс продакшн Юкрей».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства, не викликають сумнівів щодо реального отримання ТОВ «ВКП «Енергія» товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нікчемності спірних правочинів.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також, суд вважає безпідставним та необґрунтованим посилання відповідача на правовідносини контрагента позивача з іншими суб'єктами господарювання, а саме: акт «Про результати зустрічної звірки ТОВ«КОРУНД-ЮГ» (код за ЄДРПОУ 33770177) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Інструментальний СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 35268574) та ТОВ «Енергія» (код за ЄДРПОУ 35739275) за квітень 2013р.» від 23.07.2013р. за № 50/222/33770177, як на підставу для висновку щодо нереальність господарської операції.

Оскільки, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Висновок відповідача про нікчемність правочинів суперечить нормам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом.

Матеріалами справи підтверджується, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку не оспорювався, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання даного договору недійсним немає.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано.

Контрагент позивача на час здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «ВКП «Енергія» був зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ.

За таких обставин, викладені в акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження висновків про нікчемність правочинів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013р. №0003562202 не відповідає нормам податкового законодавства, підлягає скасуванню, а тому адміністративний позов слід задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» до державної податкової інспекції а Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0003562202 від 16.08.2013р - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції а Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003562202 від 16.08.2013р., про збільшення ТОВ «ВКП «Енергія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 120486,25 грн. (з яких за основним платежем - 96389,00грн, штрафних (фінансових) санкцій - 24097,25грн.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук