Рішення

від 31.03.2014 по справі 913/717/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

31 березня 2014 року Справа № 913/717/14

Провадження № 11/913/717/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «ІРБІС», м. Луганськ

до Комунального закладу «Міський палац культури ім. В.І. Леніна», м. Луганськ

про стягнення 9528 грн. 40 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Харіна К.В., довіреність № 56 від 18.03.2014,

від відповідача - Гребенюк О.М., довіреність № 67 від 28.03.2014,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору № 13/2013-ох від 19.01.2013, в сумі 8300 грн. 00 коп., пені у розмірі 647 грн. 40 коп. та штрафу у розмірі 581 грн. 00 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Письмовою заявою № 62 від 31.03.2014 позивач повідомив про сплату відповідачем заборгованості в сумі 8300 грн. 00 коп. У підтвердження цього позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення № 29 від 11.03.2014 на суму 8300,00 грн., яка проведена банком 27.03.2014.

Письмовим відзивом № 66 від 28.03.2014 на позовну заяву відповідач повідомив про повне погашення суми боргу за надані позивачем послуги охорони в розмірі 8300 грн. 00 коп., одночасно заперечивши проти вимог щодо нарахування та стягнення пені у розмірі 647 грн. 40 коп. та штрафу у розмірі 581 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні під час судового розгляду справи повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

19.01.2013 між сторонами у справі укладено договір № 13/2013-ох (далі за текстом - договір) (а.с. 18-19), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого «Замовник» (відповідач у справі) доручив, а «Виконавець» (позивач у справі) за плату прийняв на себе зобов'язання з охорони майна, яке належить «Замовнику» на праві власності, розташованого на об'єкті за адресою: м. Луганськ, пл. Р.Люксембург, буд. 2а, приміщ. 1, 2 та 42.

Відповідно додатку № 2 «Протокол узгодження ціни на послуги з охорони» до договору вартість послуг становить 8300,00 грн. без ПДВ.

Згідно пункту 3.3 договору оплата наданих послуг охорони здійснюється Замовником щомісячно до останнього числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого Виконавцем рахунка-фактури та акту виконаних послуг.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві у грудні 2013 року обумовлені договором послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунком-фактури № СО-0008355 від 04.12.2013 на у суму 8300 грн. 00 коп. та актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № СО-0008355 від 23.12.2013 (а.с. 28-29).

У порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати наданих у грудні 2013 року послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 8300 грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Згідно пункту 5.7 договору у разі несвоєчасної оплати послуг охорони Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми боргу, за кожний день прострочення платежу.

На підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем за період прострочення з 01.01.2014 по 19.03.2014 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 647 грн. 40 коп. та штраф у розмірі 581 грн. 00 коп., що підтверджено розрахунком позивача (а.с. 23).

Письмовим відзивом № 66 від 28.03.2014 на позовну заяву відповідач повідомив про сплату суми боргу за надані позивачем послуги охорони в розмірі 8300 грн. 00 коп. та заперечив проти вимог щодо нарахування та стягнення позивачем пені у розмірі 647 грн. 40 коп. та штрафу у розмірі 581 грн. 00 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем послуг, обумовлених договором № 13/2013-ох від 19.01.2013, а також наявності заборгованості відповідача в сумі 8300 грн. 00 коп.

Під час судового розгляду справи відповідачем у повному обсязі погашено суму борг, що підтверджується копією платіжного доручення № 29 від 11.03.2014 на суму 8300,00 грн. (а.с. 30 та 32). За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу за надані послуги з охорони в сумі 8300 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині покладаються судом на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення суми боргу здійснене після звернення позивача до суду з даним позовом.

Разом з тим, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені саме у розмірі 647 грн. 40 коп. та штрафу у розмірі 581 грн. 00 коп.

Відповідач у даній справі - Комунальний заклад «Міський палац культури ім. В.І. Леніна», створено на підставі рішення Луганської міської ради № 13/7 від 17.12.1999 «Про створення суб'єктів комунальної власності територіальної громади м. Луганська». Організаційно-правова форма - комунальне підприємство.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, та штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості стягується у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Позивач у справі не належить до державного сектору економіки. Також відсутні інші передбачені ст. 231 Господарського кодексу України підстави для застосування вказаної норми до правовідносин сторін у справі.

Пунктом 5.7 договору сторони передбачили, що пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 230 грн. 88 коп.

В решті позовних вимог про стягнення з відповідача пені (416 грн. 52 коп.) слід відмовити за необґрунтованістю.

Можливість стягнення штрафу укладеним сторонами у справі договором не передбачена. Підстави для застосування положень ст. 231 Господарського кодексу України до вимоги про стягнення штрафу також відсутні.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення штрафу слід відмовити.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 230 грн. 88 коп. з віднесенням на сторони згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу «Міський палац культури ім. В.І. Леніна», пл. Р.Люксембург, 2а, м. Луганськ, код 30996306, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «ІРБІС», 31 квартал, 17/2, м. Луганськ, код 36323630, пеню у розмірі 230 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1635 грн. 73 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з охорони в сумі 8300 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 31.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата складення повного рішення - 08.04.2014 (строк виготовлення повного тексту рішення перевищує 5-денний термін внаслідок блокування 07.04.2014 приміщення господарського суду Луганської області).

Суддя М.О. Москаленко