Ухвала

від 27.03.2014 по справі 826/9743/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9743/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Електронікс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф Електронікс» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 0004032209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Скіф Електронікс» з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 по взаєморозрахунках з ТОВ «Іст-Вест Торг» ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено Акт № 236/22.9/37266411, яким встановлено порушення позивачем ст. 185, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 104574 грн.

03.04.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004032209, яким у зв'язку з порушенням ст. 185, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 104574 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26144 грн..

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем пункту п. 198.3, п. 198.6 статті 198, 201.1, статті 201 Податкового кодексу України є помилковим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі договору поставки товарів від 27.07.2012 № 05-53 з ТОВ «Іст-Вест Торг» поставлено відповідний товар (карти пам'яті, флеш пам'ять, модулі пам'яті тощо) на загальну суму у розмірі 627444 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 104574 грн.), що підтверджується належним чином оформленими рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач вказані товари оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 104574 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відповідними банківськими відмітками та актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Іст-Вест Торг» від 01.08.2013.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що документально підтверджено спільні дії сторін при укладені та виконанні договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договору по зборки сільськогосподарської техніки та пусконалагоджувальних робіт зібраної сільськогосподарської техніки, що фактичне виконання робіт підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому договір не має ознак фіктивності.

Крім того, колегія суддів, зазначає, що контрагент позивача ТОВ «Іст-Вест Торг» на момент складання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та має свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за перевіряємий період.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.