Рішення

від 08.04.2014 по справі 905/1291/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2014 Справа № 905/1291/14

Господарський суд Донецької області у складі судді: Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Колективного підприємства "ПГС", м.Костянтинівка, ЄДРПОУ 30188490

до відповідача: Управління ДАІ ГУМВС України у Донецькій області, м. Донецьк, ЄДРПОУ 23312222

про: стягнення 53959,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: Цимбалюк В.Г.- за дов. №1 від 18.03.2014 року

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство "ПГС" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України у Донецькій області про стягнення заборгованості за договором оренди № 2 від 01.01.2012 року у розмірі 53959,62 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди № 2 від 01 січня 2012 року, відповідно до акту прийому-передачі від 01.01.2012р. Управлінню ДАІ ГУМВС України у Донецькій області, м. Донецьк як орендарю було передано у тимчасове платне користування нерухоме майно 2-й поверх загальною площею 418 кв.м., що розташоване за адресою: м. Костянтинівка, вул. Шкільна, 3. Відповідачем свої зобов'язання за договором оренди не виконуються на підставі чого за період січень 2013р. - січень 2014р. утворилась заборгованість з оплати орендної плати у сумі 53959,62 грн.

На підтвердження позову надано договір оренди № 2 від 01.01.2012р., акт приймання-передачі майна від 01.01.2012р., розрахунок суми боргу, статутні документи підприємства, копії яких долучено до справи.

Ухвалою суду від 18.03.2014р. змінено назву позивача з Колективного підприємства "Промышленно-гражданское строительство" (30188490) на Колективне підприємство "ПГС" (ЄДРПОУ 30188490).

У судовому засіданні, що відбулось 08.04.2014р., позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди № 2 від 01.01.2012 року у розмірі 62261,10 грн. за період з січня 2013 року по березень 2014 року.

До заяви додано акт звірки взаєморозрахунків від 01.04.2014р., підписаний позивачем та відповідачем без заперечень, фіскальний чек Укрпошти та опис вкладення до рекомендованого листа від 07.04.2014р. про направлення відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимог.

Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи суд вважає, що дана заява подана позивачем з дотриманням вимог статті 22 ГПК України, а тому підлягає прийняттю судом.

Відповідач в жодне судове засідання свого представника не направив, відзиву по суті спору не надав.

За приписами п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що судом направлено процесуальні документи відповідачу у цій справі за адресою, зазначеною у позові, а також те, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем процесуальних документів суду, тому відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, але який правом на участь у розгляді справи не скористався.

Суд вважає, що наявних у справі документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними документами без участи відповідача згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

01.01.2012р. між Колективним підприємством "ПГС", як орендодавцем, та Управлінням ДАІ ГУМВС України у Донецькій області, як орендарем, укладений договір оренди № 2 (а.с.6), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно 2-й поверх, що належить орендодавцю на праві колективної власності, загальною площею 418 кв.м., що розташоване за адресою: м. Костянтинівка, вул. Шкільна, 3. Оціночна вартість майна на момент укладення договору складає 301 872,00 грн., згідно незалежної оцінки, що виконана експертно-консультаційною фірмою «Веда Консалтинг».

Орендатор вступає в строкове платне володіння та користування майном не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (2.1). В разі припинення цього договору майно повертається орендатором орендодавцю. Майно вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 2.4). Обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно другій стороні за цим договором (п. 2.5).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата складає 4 150,74 грн. на місяць без ПДВ.

Орендна плата перераховується орендарем щомісячно, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.2). Серед інших обов'язків орендаря визначених договором оренди, пунктом 4.2 договору передбачена своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати.

Відповідно до п. 6.1 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у відповідності із діючим законодавством України.

Договір укладено строком на один рік та діє він з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (п. 7.1).

Пунктом 7.5 договору, сторони передбачили, що в разі відсутності заяви однієї з сторін щодо припинення чи зміни договору протягом місяця після закінчення строку його дії, то договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

Договір підписаний сторонами без заперечень.

До договору складений Акт прийому-передачі від 01.01.2012р., підписаний з обох сторін, за яким позивач передав у тимчасове платне користування Управлінню ДАІ ГУМВС України у Донецькій області нерухоме майно, що знаходиться на 2-му поверсі у буд. № 3 по вул. Шкільній у м. Костянтинівка, загальною площею 418 кв.м. (а.с. 9).

Матеріали справи не містять доказів щодо припинення чи зміни договору оренди № 2 від 01.01.2012р., також в матеріалах справи відсутні докази повернення об»єкта оренди у порядку, встановленому цим договором. Отже, суд вважає, що на момент виникнення цього спору сторони перебували у договірних відносинах.

Предметом спору у цій справі є стягнення суми боргу з орендної плати за період січень 2013 - березень 2014рр. у розмірі 62261,10 грн.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є домовленість сторін.

Відповідно до ст.ст. 11 , 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ст. 795 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства суд вважає, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285, 286 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату у порядку та розмірі, встановленому у договорі.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, що не спростовано відповідачем, протягом січня 2013р. - березня 2014р. відповідач користувався об»єктом оренди, проте орендну плату не вносив, у зв»язку з чим станом на 01.04.2014р. за Управлінням ДАІ ГУМВС України в Донецькій області рахується заборгованість на загальну суму 62261,10 грн. Зазначені обставини підтверджено наданим до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків від 01.04.2014р., підписаним позивачем та відповідачем без заперечень.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано доказів оплати з боку відповідача орендної плати за спірний період у порядку та розмірі, встановленому договором оренди. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з орендної плати за період січень 2013 - березень 2014 р. у розмірі 62261,10 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи, надані сторонами докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Протилежного відповідачем не доведено.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства "ПГС" до Управління ДАІ ГУМВС України у Донецькій області про стягнення заборгованості за договором оренди № 2 від 01.01.2012 року у розмірі 62261,10 грн. - задовольнити.

Стягнути з Управління ДАІ ГУМВС України у Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, ЄДРПОУ 23312222) на користь Колективного підприємства "ПГС" (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Совєтська, 76, ЄДРПОУ 30188490) 62261,10 грн. - боргу з орендної плати та судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.04.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 387-59-08