Рішення

від 03.04.2014 по справі 912/729/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 рокуСправа № 912/729/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Компанія РАЙЗ";

до відповідача: Фермерського господарства "Віола";

про стягнення 49097,55 грн,

представники сторін участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Компанія РАЙЗ" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Віола" 49097,55 грн заборгованості за договором поставки традиційних мінеральних добрив № 226 від 27.02.2013, з яких 40800,00 грн основний борг за поставлений товар, 2247,25 грн пеня, 5531,70 грн тридцять два проценти річних, 518,60 грн три проценти річних.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2014 позовну заяву прийнято та порушено провадження в справі, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2014, зобов'язано сторін надіслати суду зазначені в ухвалі матеріали.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що засвідчено повідомленням про вручення поштового відправлення № 2502201117324, але відзиву на позовну заяву чи пояснення по суті позову господарському суду не надіслав; від відповідача клопотання до суду не надходили.

Відповідно до ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між Фермерським господарством "Віола" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Компанія РАЙЗ" (постачальник) укладено договір поставки традиційних мінеральних добрив №226 від 27.02.2013 (далі - договір поставки), яким встановлено нижченаведені умови та обов'язки сторін.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність постачальника товар - продукти хімічного виробництва, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

27.02.2013 сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки традиційних мінеральних добрив № 226 від 27.02.2013, за умовами якої встановлену кількість товару в додатку №/ЗП-10023-00177 від 27.02.2013 до договору вважається недійсною.

Дійсною вважається кількість товару 24 тонни.

Встановлений графік оплати товару покупцем визначений в додатку №/ЗП-10023-00177 від 27.02.2013 до договору вважається недійсним.

Сторонами узгоджено, що покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару, зазначеного в додатку № №/ЗП-10023-00177 від 27.02.2013 до договору в наступному порядку: 50000,00 грн оплачується покупцем до 15.04.2013; 80800,00 грн оплачується покупцем до 20.10.2013.

Додаткова угода набрала сили з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору поставки традиційних мінеральних добрив № 226 від 27.02.2013.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до приписів частин 1 і 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною № ВН-10023-00575 від 13.05.2013 на суму 130800,00 грн, довіреністю № 2 від 13.05.2013 видану на ім'я ОСОБА_1.

Вимоги договору щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, сплативши 15.04.2013 50000,00 грн та 07.11.2013 - 40000,00 грн, що підтверджується світлокопіями витягів з системи 1С від 15.04.2013 та від 07.11.2013 (а.с. 26, 27).

Залишок заборгованості за отриманий відповідачем товар становить 40800,00 грн.

У справі відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за станом на день розгляду справи.

Стосовно позовних вимог про стягнення 5531,70 грн тридцяти двох процентів річних, 2247,25 грн пені і 518,60 грн три проценти річних, господарський суд виходить з наступного.

У відповідності до частин 1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.5 додаткової угоди за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені п.5.1 договору терміни вартості (ціни) товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

У відповідності до обґрунтованого розрахунку позивача пеня, що обчислена за прострочення сплати 80800,00 грн боргу за період з 20.10.2013 по 07.11.2013 та 40800,00 грн боргу за період з 07.11.2013 по 06.03.2014 становить у загальній сумі 2247,25 грн.

Отже, правомірні вимоги про стягнення пені у розмірі 2247,25 грн підлягають задоволенню.

Згідно з п. 9.6 додаткової угоди у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені п. 5.1 договору терміни вартості (ціни) товару, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 (тридцять два) відсотка річних з простроченої суми.

Виходячи з приписів ст. 536 Цивільного кодексу України про те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, сторони правомірно встановили за неправомірне користування коштами проценти в розмірі 32 % річних.

Отже, за період прострочення платежів відповідач повинен сплатити на користь позивача суму тридцяти двох процентів річних, що обчислені за прострочення сплати суми 80800,00 грн боргу за період 20.10.2013 по 07.11.2013 та суми 40800,00 грн боргу за період з 07.11.2013 по 06.03.2014, і складає загальну суму 5531,70 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати, пов'язані з інфляційними процесами в країні, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

За період прострочення платежів відповідач повинен сплатити на користь позивача суму трьох процентів річних, що обчислені за прострочення сплати суми 80800,00 грн боргу за період 20.10.2013 по 07.11.2013 та суми 40800,00 грн боргу за період з 07.11.2013 по 06.03.2014, і складають загальну суму 518,60 грн.

З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір у розмірі 1827,00 грн покладаються на відповідача повністю в зв'язку з тим, що позов задоволено.

У засіданні 03.04.2014 судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Віола" (26230, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Лозуватка, вул. Велігіна, 8, ідентифікаційний код 36951983) на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія РАЙЗ" (03115, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 121В, ідентифікаційний код 13980201) суму 40800,00 грн основного боргу за товар, суму 2247,25 грн пені, суму 5531,70 грн тридцяти двох процентів річних, суму 518,60 грн трьох процентів річних, а також витрати на судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 08.04.14

Суддя О.А. Змеул