Ухвала

від 27.03.2014 по справі 9101/184064/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/9815/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/9815/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (далі - ТОВ «Енерджи Груп») 20 серпня 2012 року звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно якого просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000022303 та №0000032303 від 16.05.2012 року;

- визначити суму податкового кредиту (р10.1 р.17 Уточнюючого розрахунку за лютий 2012 року до декларації за лютий 2009 року) у розмірі 181 140,00 гривень;

- знизити податкові зобов'язання за лютий 2009 року на суму 1693,00 гривень;

- визначити суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 93 140,00 гривень

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.198.2 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки при поданні звітності позивач керувався діючим законодавством та роз'ясненнями Державної податкової служби України, у яких йдеться про можливість реалізувати право на бюджетне відшкодування з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, тобто не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової звітності. Крім того податковий орган не врахував те, що уточнений розрахунок був поданий за лютий 2009 року, відповідні податкові накладні також були видані у 2009, тобто до вступу в дію норм Податкового кодексу України. Також звертає увагу на те, що відповідь від 26.07.2012 року на скаргу позивача Державна податкова служба у Дніпропетровській області надіслала із порушенням строку її розгляду лише 10.08.2012 року, тому скарга вважається задоволеною на користь платника податків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення № 0000022303 та № 0000032303 від 16.05.2012 року. В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати

постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки, про недодержання позивачем вимог п.1 ст. 50 п.п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Енерджи Груп»:

завищено задеклароване від'ємне значення яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за лютий 2009 на загальну суму 94 833 грн.;

занижено податкові зобов'язання за лютий 2009 на суму 1 693 грн.;

завищено суми бюджетного відшкодування у зменшенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 93 140 грн. наданого згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за березень 2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачем 28 лютого 2012 року шляхом подання уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, проведено коригування податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2009 року на суму ПДВ (показник, який уточнюється 86 307,00 грн.) до збільшення (уточнений показник - 181 140,00 грн.) у розмірі 94 833,00 грн.

Сума 94 833,00 грн. була включена до складу податкового кредиту на підставі наступних податкових накладних:

- № 2 від 09.02.2009 року, продавець ПП "Будпартнер" (код ЄДРПОУ 33356087) загальна сума 94 000,00 грн. (ПДВ 15 666,67 грн.)

- № 4 від 10.02.2009 року, продавець ПП "Будпартнер" (код ЄДРПОУ 33356087) загальна сума 100 000,00 грн. (ПДВ 16 666,67 грн.)

- № 9021101 від 11.02.2009 року, продавець ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 05763599) загальна сума 150 000,00 грн. (сума ПДВ 25 000,00 грн.).

- № 9021102 від 11.02.2009 року, продавець ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 05763599) загальна сума 150 000,00 грн. (сума ПДВ 25 000,00 грн.).

- № 9022613 від 26.02.2009 року продавець ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 05763599) загальна сума 75 000,00 грн. (сума ПДВ 12 500,00 грн.).

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енерджи Груп» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із заявленою сумою бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за березень 2009 року, заявленої згідно уточнюючих розрахунків за лютий та березень 2009 року поданих 28.02.2012 року, результати якої оформлено актом від 27.04.2012 року №400/224/33407602, яким виявлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, у зв'язку з чим підприємством занижено суму податкових зобов'язань у розмірі 93 140,00 грн., знижено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2009 року на суму 1693,00 грн. Також у акті зазначено про те, що позивач не звертався зі скаргою на постачальників у відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та абз.11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з затримкою видачі податкової накладної, а тому останній не вправі реалізувати своє право на отримання податкового кредиту (а.с.8-23).

На підставі акта перевірки від 27.04.2012 року № 400/224/33407602 відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000022303 та № 0000032303 від 16.05.2012 року (а.с.33,34).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, зокрема порядок формування податкового кредиту, було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинним на час виписки спірних податкових накладних).

Цим Законом не передбачено строків давності, які б обмежували право платника податку на додану вартість на податковий кредит.

В силу вимог п.п. п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Зі змісту наведених положень Закону вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Зважаючи на наявність у позивача при формуванні податкового кредиту податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість, яка має силу податкового і одночасно розрахункового документу та підтверджує факт вчинення позивачем господарської операції, що є об'єктом оподаткування, відсутність у законі обмежень щодо строку давності на відображення податкового кредиту у податковому обліку, суд апеляційної інстанції вважає, що формування платником податку на додану вартість податкового кредиту не у періоді, коли виникло таке право, само по собі не може бути підставою для позбавлення такого платника права на податковий кредит.

При цьому посилання відповідача на положення статті 198 Податкового кодексу України зокрема на п.198.6 якої встановлено, що у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної суд апеляційної інстанції вважає безпідставним виходячи з наступного.

Частиною першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р. №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизначним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно до вимог п.1 розділу XIX "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2011 року та не має зворотної дії.

Враховуючи те, що податкові накладні які є тим документом, що складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, та породжує у платника податку права на нарахування податкового кредиту ТОВ «Енерджи Груп» сформовані у лютому 2009 року, тобто до введення в дію Податкового кодексу України, стаття 198 якого звужує права позивача на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, до даних правовідносин застосовуватись не може, оскільки на момент отримання позивачем податкових накладних не було визначено строків давності, які б обмежували право платника податку на додану вартість на податковий кредит.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що визначені статтею 198 Податкового кодексу України строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Щодо посилань ТОВ «Енерджи Груп» на порушення Державною податковою службою у Дніпропетровській області п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України щодо не надання та не надіслання протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надання йому під розписку вмотивованого рішення на скаргу платника податків, що свідчить про задоволення скарги ТОВ «Енерджи Груп» та автоматичного скасування податкового повідомлень-рішення №0000022303 та № 0000032303 від 16.05.2012 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз.2 п. 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова служба у Дніпропетровській області 26.07.2012 року прийняла рішення про результати розгляду первинної скарги позивача №17610/10/10-014 на податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 року №0000022303 та №0000032303, яким відмовила у задоволенні скарги позивача. З тексту даного рішення вбачається, що рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 14.06.2012 року №13515/10/10-014 термін розгляду скарги позивача продовжений до 05.08.2012 року.

Судом першої інстанції з копії конверту, оригінал якого був оглянутий у судовому засіданні, встановлено, що рішення про результати розгляду первинної скарги позивача № 17610/10/10-014 від 26.07.2012 року фактично направлено позивачу лише 10.08.2012 року, що вбачається із штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, тобто після закінчення строку розгляду скарги.

Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск 20-денного строку для прийняття вмотивованого рішення за скаргою платника податків на податкові повідомлення-рішення №0000022303 та № 0000032303 від 16.05.2012 року, що є підставою для визнання скарги позивача задоволеною.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що Державна податкова служба у Дніпропетровській області не є відповідачем у цій адміністративній справі, її дії не є предметом розгляду в цій справі, а тому її дії не розглядаються колегією суддів як підстава для скасування податкових повідомлень-рішень Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/9815/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 31 березня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко