Рішення

від 21.03.2014 по справі 905/1188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.2014 р. Справа № 905/1188/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю. В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпоставка», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга», м. Олевськ

про визнання права власності

за участю представників :

від позивача: Чевічалов Є.В. - за довір. від 10.03.2014 р.

від відповідача: Ципляк П.С. - за довір. від 04.03.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудпоставка», м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга», м. Олевськ про визнання права власності

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на придбання ним цукру-піску білого ДСТУ 4623:2006 (виготовлений з цукру-сирцю тростинного) у кількості 46 000 т у власність в липні 2011 р.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав відзив, яким проти позову заперечив, посилаючись на те, що майно, щодо якого позивач вимагає визнання права власності, належить відповідачу. Крім того, відповідач повідомив суд про порушення щодо ТОВ «Ольга» справи про банкрутство та про відсутність у зв'язку із цим у розпорядника майном боржника прав на розпорядження майном ТОВ «Ольга», в тому числі, і шляхом передачі такого майна за раніше укладеним договором поставки. Обставину щодо укладення договору поставки представник відповідача не заперечував, але стверджував про відсутність підстав для визнання права власності позивача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ольга» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпоставка» (покупець) був укладений договір поставки № 04/07/11-1, відповідно до умов якого перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент підписання сторонами цього договору. Моментом підписання цього договору сторони вважають дату, зазначену в преамбулі договору.

Пунктом 5.3 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити покупцю можливість отримання товару на складах у відповідності до цього договору. Обов'язок з передачі товару вважається виконаним постачальником в момент підписання сторонами актів приймання-передачі товару на кожному з складів.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг з дати підписання цього договору вказаній в преамбулі та закінчується повним виконанням сторонами своїх обов'язків.

На виконання своїх зобов'язань за договором від 04.07.2011 р. № 04/07/11-1 відповідачем були укладені наступні договори: договір купівлі-продажу від 30.06.2011 р. № 30-06/01, який укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-5» загальною кількістю 25 757 т; договір купівлі-продажу від 30.06.2011 р. № 30-06/02, який укладений з товариством з обмеженою відповідальністю Цукрово-рафінадний комбінат «Володимирцукор» загальною кількістю 12 975 т; договір поставки від 10.05.2011 р. № 1-05/1, який укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Продінвест» загальною кількістю 4 240 т, згідно яких ним було отримано спірний цукор.

Цукор - пісок білий ДСТУ 4623:2006 був отриманий відповідачем відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2011 р. до договору купівлі-продажу № 30-06/1 від 30.06.2011 р. загальною кількістю 25 757 т, акту приймання-передачі від 01.07.2011 р. до договору купівлі-продажу № 30-06/02 від 30.06.2011 р. загальною кількістю 9 000 т., акту приймання-передачі від 01.07.2011 р. до договору купівлі-продажу № 30-06/02 від 30.06.2011 р. загальною кількістю 3 975 т.

Довідкою від 04.07.2011 р. № 18/11 відповідач підтвердив, що станом на 04.07.2011 р. за даним бухгалтерського обліку на балансі ТОВ «Ольга» перебуває, зокрема цукор - пісок білий ДСТУ 4623:2006 у кількості 46 000 т.

Зазначений цукор на момент на момент подання позову зберігався на складі відповідача, що розташований за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Краснодарська, 10В, що підтверджується довідками позивача від 19.03.2014 р. та відповідача від 21.02.2014 р., які містяться в матеріалах справи.

За договором від 04.07.2011 р. № 04/07/11-1 права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент підписання сторонами цього договору. Разом з цим, право власності позивача на даний цукор оспорюється відповідачем, що вбачається з листа від 05.09.2013 р. № 05/09, в якому зазначено, що спірний цукор є власністю ТОВ «Ольга», а тому не може бути передано на користь позивача, оскільки таке розпорядження майном суперечить майновим інтересам кредиторів у справі про банкрутство та буде свідчити про порушення розпорядником майна законних обов'язків. За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями статей 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що права та обов'язки виникають, зокрема з договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що договір поставки був укладений 04.07.2011 р., у позивача виникло право власності на цукор - пісок білий ДСТУ 4623:2006 у кількості 46 000 т відповідно до умов договору та на підставі положень цивільного законодавства.

Доказів спростування чинності договору поставки та правомірності набуття спірного майна на його підставі в матеріалах справи не міститься.

Викладені обставини справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, свідчать про правомірність виникнення у позивача права власності на спірне майно.

Статтею 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Твердження відповідача про порушення щодо ТОВ «Ольга» справи про банкрутство та про відсутність у зв'язку із цим у розпорядника майном боржника прав на розпорядження майном ТОВ «Ольга», в тому числі, і шляхом передачі такого майна за раніше укладеним договором поставки судом сприймаються критично, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено обов'язок розпорядника майна вживати заходів для захисту майна боржника. В межах розглядуваного спору йдеться про спірне майно, яке перейшло у власність позивача на підставі господарського договору. Отже, спірне майно не є власністю ТОВ «Ольга». В зв'язку з цим твердження розпорядника майна про необхідність спрямування спірного майна на забезпечення задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими та не ґрунтуються на законі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпоставка», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга», м. Олевськ - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпоставка», м. Харків право власності на цукор - пісок білий ДСТУ 4623:2006 у кількості 46 000 т, що знаходяться на утриманні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга» за наступними адресами: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Краснодарська, 10В; Київська область, м. Бровари, вул. Предпринимательська, 22; Київська область, с. Баришівка, вул. Торфяна, 8; Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 230; Волинська область, Гороховський район, с. Мар?янівка, вул. Незалежності, 13; Харківська область, п.Комсомольський, Бакалійське шосе, 50; Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.. Пригородна, 15; Волинська область, Горохівський район, смт. Мар?янівка, вул. Незалежності, 13.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга», м. Олевськ (ЄДРПОУ 24703462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпоставка» (ЄДРПОУ 30511430) суму судового збору, у розмірі 73 080,00 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 21.03.2014 р.

Суддя Ю.В. Бокова