Постанова

від 07.04.2014 по справі 812/1852/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1852/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Майбороді С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Відокремленого підрозділу «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 60 460,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Відокремленого підрозділу «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 60 460,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право такі особи. УПФУ в Ленінському районі м. Луганська за період з 01.10.2013 року по 01.03.2014 року включно на адресу відповідача надсилало повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між науковими пенсіями та пенсіями, призначеними відповідно до інших законодавчих актів. Проте у зв'язку з не сплатою за ВП«Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» ДП«Науково-технічний центр «Вуглеінновація» станом на 01.03.2014 утворився борг в розмірі 60 460,31 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачений. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по невідшкодованим сумам наукових пенсій за період з 01.10.2013 року по 01.03.2014 року в розмірі 60 460,31 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Відповідно до статті 6 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року за № 1977-XII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за № 372 (надалі - Порядок від 24 березня 2004 року № 372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року № 372).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ВП«Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» ДП«Науково-технічний центр «Вуглеінновація», зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району м.Луганська (а.с.4-6).

На відповідача - ВП«Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» ДП«Науково-технічний центр «Вуглеінновація» - покладено обов'язок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

На виконання вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська були надіслані ВП«Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» ДП«Науково-технічний центр «Вуглеінновація» повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01 жовтня 2013 року по 01 березня 2014 року (а.с.9-45).

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, не надавши на них заперечень та не оскарживши повідомлення в суді, відповідач фактично узгодив такі повідомлення. Відповідачем повідомлення, якими визначено суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, не оскаржені. Відповідачем не надано до суду доказів оскарження таких повідомлень.

Станом на момент розгляду справи відповідачем сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 60460,31 грн. не сплачена.

ВП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» ДП «Науково-технічний центр «Вуглеінновація»» станом на 01.03.2014 року має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська за період з 01.10.2013 року по 01.03.2014 року у сумі 60460,31 грн., що серед іншого підтверджується карткою особового рахунку та розрахунком заборгованості (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки в порушення вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 відповідач щомісяця до 25-го числа з 01 жовтня 2013 року по 01 березня 2014 року не вніс до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська визначену суму у загальному розмірі 60460,31 грн., що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з ВП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» ДП «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи за період з 01.10.2013 року по 01.03.2014 року у сумі 60460,31 грн. (шістдесят тисяч чотириста шістдесят гривень 31 коп.).

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Відокремленого підрозділу «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 60 460,31 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Відокремленого підрозділу «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» (юридична адреса: 91016, м. Луганськ, вул. Советська, 61, код ЄДРПОУ 00185755, р/р26009710711612 АТ Райффайзен банк Аваль, МФО 380805) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Советська, 42, р/р25606301726 в Обласному управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2013 року по 01.03.2014 року в розмірі 60 460,31 грн. (шістдесят тисяч чотириста шістдесят гривень 31 копійку).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 08 квітня 2014 року.

Суддя І.А. Гончарова