Рішення

від 08.04.2014 по справі 913/647/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 квітня 2014 року Справа № 913/647/14

Провадження № 30/913/647/14

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс", м. Луганськ

про стягнення 16286 грн. 64 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув ;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс" про стягнення заборгованості у розмірі 16289 грн. 66 коп., а саме: основної суми боргу у розмірі 15500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 535 грн. 39 коп. та інфляційних витрат у розмірі 254 грн. 27 коп.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов договору в частині оплати наданих позивачем послуг.

У попередньому засіданні позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог б/н від 24.03.2014 на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач просив стягнути з відповідача у справі заборгованість у розмірі 15500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 534 грн. 24 коп. та інфляційні витрати у розмірі 252 грн. 40 коп. Загальна сума заборгованості склала 16286 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог шляхом подання відповідної заяви.

Вказана заява, яка подана з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії, прийнята судом до розгляду як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, новою ціною позову є 16286 грн. 64 коп. Позовними вимогами слід вважати заборгованість у розмірі 15500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 534 грн. 24 коп. та інфляційні витрати у розмірі 252 грн. 40 коп. Саме ці вимоги розглядаються судом.

Повноважний та компетентний представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд розглядає справу за наявними матеріалами, враховуючи наступне: сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи; будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило; явка сторін не була визначена судом обов'язковою; нез'явлення сторін у засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як зазначено позивачем у поясненнях, для підписання договору № 1712 від 17.12.2012 вказаний договір був направлений відповідачу на електрону адресу, проте вказаний договір так і не був підписаний останнім.

Разом з цим, між позивачем та відповідачем була підписана заявка як додаток № 1 до договору № 1712 від 17.12.2012, згідно з якої перевізник зобов'язується надати послуги з перевезення вантажу з м. Дніпропетровськ до м. Тапа (Естонія). Вартість перевезення 15000 грн. - б/н по розвантаженню; 1000 грн. - по оригіналам.

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною № 027081 від 21.12.12 відправник - ТОВ «АЛАНТА», м. Дніпропетровськ; одержувач - Catering Industries LP, м. Тапа (Естонія).

Перевізник (позивач у справі) належним чином виконав зобов'язання перед ТОВ «Рілана-Транс», що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 027081 від 21.12.12, у якій є відмітка вантажоодержувача про отримання товару (а. с. 13).

Позивач направив відповідачу документи для оплати, зокрема, міжнародну товарно-транспортну накладну № 027081 від 21.12.12, рахунок-фактуру для оплати № 80 від 27.12.2012 на суму 16000 грн., які були отримані останнім 09.01.2013 згідно з рекомендованим повідомленням про отримання поштової кореспонденції (а. с. 31).

Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за надані послуги, у зв'язку з чим позивач 24.09.2013 направив відповідачу претензію б/н та б/д про сплату заборгованості у розмірі 16000 грн. Претензія була повернута підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання (а. с. 15-17).

Відповідач оплатив надані позивачем послуги частково на загальну суму 500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку від 11.10.2013 (а. с. 33). Отже сума заборгованості склала 15500 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 534 грн. 24 коп. та інфляційні витрати у розмірі 252 грн. 40 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за вказаною вище заявкою на суму 16000 грн. 00 коп.

Відповідач оплатив надані позивачем послуги частково на суму 500 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги у обсязі та строки, що передбачені умовами заявки б/н від 17.12.2012.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 15500 грн. 00 коп. Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15500 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 534 грн. 24 коп. за період з 28.12.2012 по 11.02.2014 згідно з розрахунком (а. с. 30).

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов до наступного.

Згідно з умовами заявки на перевезення оплата здійснюється у такому порядку: 15000 грн. - б/н по розвантаженню, 1000 грн. - по оригіналам.

Позивачем документально не доведено дату розвантаження - 27.12.2012, на яку позивач посилався у позові. Проте, як вбачається з матеріалів справи 03.01.2013 позивач направив відповідачу оригінали документів, необхідних для оплати. Відповідні документи були отримані відповідачем 09.01.2013 (а. с. 31).

З урахуванням викладеного, першим днем прострочення слід вважати 17.01.2013.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 507 грн. 82 коп. за період з 17.01.2013 по 11.02.2014.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 252 грн. 40 коп. за період з 29.12.2012 по 31.01.2014 згідно з розрахунком (а. с. 29).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про стягнення інфляційних втрат у розмірі 202 грн. 43 коп. за період з січня 2013 року по січень 2014 року, враховуючи лист Верховного суду України № 62-97р від 03.04.97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», а також те, що індекс інфляції за період з січня 2013 року по вересень 2013 року складав менше одиниці.

Відповідачем ніяким чином не спростовано позовні вимоги, доказів погашення заявлених до стягнення коштів до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 15500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 507 грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 202 грн. 43 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання щодо повернення судового збору у разі подання заяви про зменшення розміру позовних вимог судом не вирішується, оскільки під час звернення позивача до господарського суду з позовною заявою майнового характеру до Державного бюджету України було сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір».

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілана-Транс», м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд. 77, код 36990886, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, заборгованість у розмірі 15500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 507 грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 202 грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 1617 грн. 79 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 09.04.2014

Суддя І.П. Голенко