ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" березня 2014 р.Справа № 922/447/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євротехнологія" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет" (м. Харків) про стягнення 262896,69 грн., за участю представників сторін:
позивача - адвоката Адвокатського об'єднання "Фортіс" ОСОБА_2 (довіреність від 04.02.14 р.),
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за договором №23/02-12 від 23.02.2012 р. загальну суму заборгованості у розмірі 262896,69 грн., яка включає в себе суму основного боргу в розмірі 240750,00 грн., пеню в розмірі 16042,85 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 2471,41 грн. та 3% річних в розмірі 3632,43 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №23/02-12 від 23.02.2012 р.
Представник позивача надав заяву, в якій просить здійснювати фіксування судового процесу при розгляді даної справи.
Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.
Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості у розмірі 268326,02 грн., яка включає в себе суму основного боргу в розмірі 240750,00 грн., пеню в розмірі 19558,46 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 3573,83 грн., 3% річних в розмірі 4443,73 грн., а також покласти на відповідача всі судові витрати у зв'язку із поданням цього позову, включаючи витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги Адвокатського об'єднання "Фортіс" в сумі 10000,00 грн.
Розглянувши надану заяву позивача, суд вважає за можливе прийняти її у наданій редакції як заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Також, позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресами, вказаними на офіційному сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" станом на 05.02.2014 р., а також зазначеними у договорі №23/02-12 від 23.02.2012 р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
23.02.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №23/02-12 (надалі - договір), за яким продавець (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар, в кількості та по ціні згідно рахунків-фактур, а після відвантаження товару - видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, який постачається в 2012 році, рівняється сумі видаткових накладних до даного договору.
Пунктом 3.4 цього ж договору сторони визначили, що оплата узгодженої партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця оплати за узгоджену партію товару рахунку-фактури протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару.
Згідно п. 6.1 договору остання партія товару по даному договору може бути відвантажена не пізніше 31 грудня 2012 року.
29.12.2012 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій змінили пункти 2.1 та 6.1 договору, а саме - рік 2012 на 2013, а також пункт 12.1 договру зазначили в наступній редакції: "Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання обов'язків по цьому договору.".
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар за видатковими накладними №00000000077 від 05.04.2013 р. на суму 60750,00 грн., №00000000162 від 25.06.2013 р. на суму 60000,00 грн., №00000000192 від 20.08.2013 р. на суму 60000,00 грн. та №00000000226 від 15.10.2013 р. на суму 60000,00 грн., а всього на загальну суму 240750,00 грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи і печаткою відповідача на вказаних видаткових накладних, а також копіями довіреностей на отримання товару №61 від 04.04.2013 р., №85 від 25.06.2013 р., №96 від 19.08.2013 р. та №102 від 15.10.2013 р., рахунками-фактур і податковими накладними.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не сплатив, у визначений п. 3.4 договору строк, заборгованість за отриманий від позивача товар.
Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором №23/02-12 від 23.02.2012 р. становить 240750,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У п. 11.1 вищевказаного договору сторони передбачили, що у випадку прострочення платежів, передбачених п. 3.4 даного договору, покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 26.04.2013 р. по 18.03.2014 р. в загальній сумі 19558,46 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 26.04.2013 р. по 18.03.2014 р. в загальній сумі 19558,46 грн. необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач безпідставно здійснив розрахунок пені виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, тому що у п. 11.1 договору не визначений розмір пені, так як облікова ставка НБУ не є постійною величиною, а яку саме ставку сторони мали на увазі для розрахунку пені в договорі не вказано.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 26.04.2013 р. по 18.03.2014 р. в сумі 4443,73 грн. та інфляційні за період з 26.04.2013 р. по 28.02.2014 р. в сумі 3573,83 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором №23/02-12 від 23.02.2012 р., 3% річних та інфляційних або будь-яких заперечень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором №23/02-12 від 23.02.2012 р. в сумі 240750,00 грн., 3% річних за період з 26.04.2013 р. по 18.03.2014 р. в сумі 4443,73 грн. та інфляційних за період з 26.04.2013 р. по 28.02.2014 р. в сумі 3573,83 грн.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача всі судові витрати у зв'язку із поданням цього позову, включаючи витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги Адвокатського об'єднання "Фортіс" в сумі 10000,00 грн., що надані відповідно до договору про надання правової допомоги від 03.02.2014 р., укладеним між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Фортіс", адвокатом ОСОБА_2, який має право на заняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 24.04.2012 р.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Факт понесення витрат на оплату послуг адвоката підтверджується актом приймання-передачі від 24.02.2014 р. та актом приймання-передачі №2 від 21.03.2014 р. до договору про надання правової допомоги від 03.02.2014 р., банківською випискою з особового рахунку позивача за 04.02.2014 р. про здійснення авансової оплати згідно вищевказаного договору та рахунку №1 від 03.02.2014 р. на суму 10000,00 грн. та банківською випискою з поточного рахунку Адвокатського об'єднання "Фортіс" за 04.02.2014 р.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
1. Прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог у наданій редакції як заяву про збільшення розміру позовних вимог.
2. В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд.33. Код ЄДРПОУ 32675523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євротехнологія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.38. Код ЄДРПОУ 36957587) заборгованість за поставлений товар за договором №23/02-12 від 23.02.2012 р. в сумі 240750,00 грн., 3% річних за період з 26.04.2013 р. по 18.03.2014 р. в сумі 4443,73 грн., інфляційні за період з 26.04.2013 р. по 28.02.2014 р. в сумі 3573,83 грн., судовий збір в сумі 4874,68 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 9271,09 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.03.2014 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2014 |
Оприлюднено | 10.04.2014 |
Номер документу | 38111186 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні