Рішення

від 01.04.2014 по справі 905/976/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2014 Справа № 905/976/14

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар», м. Ясинувата, Донецька область

про стягнення грошових коштів в розмірі 60000 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, за довір. від 03.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар» про стягнення грошових коштів в розмірі 60000 грн.

Правовою підставою визнання договору недійсним представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 11, 16, 203, 215, 1212 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України «Про туризм».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за договором №15 на туристичне обслуговування від 06 червня 2013 року позивач здійснив оплату в розмірі 60000 грн. Зазначив, що в судовому порядку вказаний договір визнано недійсним, в підтвердження чого надав копію рішення господарського суду Донецької області від 20 січня 2014 року.

На підставі вищевикладеного, просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 60000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило. Вимог суду відповідачем не виконано та не надано відзив на позовну заяву.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України .

Клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар» (Турагент) та ОСОБА_1 (Турист) укладений договір на туристичне обслуговування № 15 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Турагент зобов'язується відповідно до замовлення Туриста забезпечити надання комплексу туристичних послуг туристу (туристичний продукт), а турист зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити їх (пункт 1.1 договору).

Відповідно до умов Договору турагент зобов'язується згідно із замовленням туриста надати туристичний продукт - подорож до Китаю із проживанням в готелі, із перельотом (Донецьк - Москва - Хайнань), трансфером та харчуванням (п.п. 1.1, 2.1, 2. 2, 2. 4, 2.6 Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість туристичних послуг складає 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень).

Згідно п. 4.2.3 Договору турист має право відмовитись від замовленого тур продукту.

При цьому, штрафні санкції за таку відмову, передбачені у п. 6.1 Договору й застосовуються виключно у разі відмови від тур продукту в термін від 31 дня від початку подорожі (початок - день відльоту літака).

Відповідно п. 10.1 Договору кожна із сторін Договору може вимагати розірвання Договору в зв'язку із істотними змінами обставин.

Всі зміни до Договору укладаються в письмовій формі за взаємною згодою сторін, що закріплено у п. 10.4 Договору.

Пунктом 5.2.1 Договору визначається, що турист зобов'язаний оплатити вартість тур продукту протягом 2 днів з моменту підписання Договору.

При зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором №15 на туристичне обслуговування, позивач посилається на те, що ним за вказаним договором сплачено 60000 грн., в підтвердження чого надав квитанцію до прибуткового касового ордера № 9 (а.с. 14).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 січня 2014 року по справі № 905/7212/13 договір на туристичне обслуговування № 15 від 06 червня 2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар» (Турагент) та ОСОБА_1 визнано недійсним. Рішення набрало законної сили 04 лютого 2014 року.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встанволено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на приписи глави 83 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини у сфері набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зокрема на статтю 1212 Цивільного кодексу України, яка застосовується до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. На думку позивача перераховані ним кошти в розмірі 60000,00 грн. є безпідставно отриманими в силу ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Факт оплати вартості туристичних послуг в розмірі 60000 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією до прибуткового ордеру №9 від 06 червня 2013 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 січня 2014 року по справі №905/7212/13 встановлений факт не направлення правочину на реальне настання правових наслідків.

Так, згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар» про стягнення грошових коштів в розмірі 60000 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар» (86000, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Октябрська, б. 163А, кв. 2, ЄДРПОУ 37286815) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Мадагаскар» (86000, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Октябрська, б. 163А, кв. 2, ЄДРПОУ 37286815) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

У судовому засіданні 01 квітня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07 квітня 2014 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява