Постанова

від 13.03.2014 по справі 805/1358/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р. Справа № 805/1358/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 41 424,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 41 424,00 грн., який виник внаслідок несплати авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік по строкам сплати 30.10.2013р., 30.11.2013р. та 30.12.2013р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в матеріалах справи наявні письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що якщо підприємство підпадає під дію п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та розпочало процедуру ліквідації, воно припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, в якому в установленому порядку органу Міндоходів вручається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань в останній декларації з податку на прибуток, що подаються платником. Оскільки протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+" прийнято рішення про припинення юридичної особи - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" та до податкового органу подано ліквідаційний баланс, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились, представник позивача через канцелярію суду надав письмову заяву про здійснення розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до приписів п. 41.2 зазначеної статті органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" (код ЄДРПОУ 30644687; 84313, Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Соціалістична, б. 50, кв. 27) зареєстровано в якості юридичної особи 05.11.1999 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків відповідач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську та є платником податку на прибуток.

Відповідачем 11.02.2013 року до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, якою визначено суму нарахованих до сплати авансових внесків з податку на прибуток за звітній період у розмірі 13 808,00 грн.

Станом на момент розгляду справи за ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+" обліковується податковий борг зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 41 424,00 грн. по строкам сплати 30.10.2013р., 30.11.2013р. та 30.12.2013р., що підтверджується даними зворотнього боку картки облікового рахунку відповідача.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" від 28.08.2013 року розпочато процедуру ліквідації ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+". Головою ліквідаційної комісії призначено Біличенка В.О.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2014р. відповідачем надіслано до ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів Донецької області електронною поштою звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік № 9089115022, проте у прийнятті даної декларації податковим органом відмовлено у зв'язку з невірним зазначенням платником податку (відповідачем) обов'язкового реквізиту - найменування органу державної податкової служби, до якого подається податкова декларація, про що відповідачеві у передбачений строк направлено відповідне повідомлення №1851/10/05-15-15-02-13-3 від 31.01.2014р., яке 07.02.2014 отримано ліквідатором ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+" Біличенком В.О. особисто.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 цієї статті передбачено, що податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.

Відповідно до приписів ст. 49 цього Кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, з урахуванням наведених норм, відповідач при отриманні відмови податкового органу у прийнятті декларації з податку на прибуток за 2013 рік №9089115022 не скористався наданим йому правом подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити зазначене рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу, а тому податкова декларація з податку на прибуток за 2013 рік № 9089115022 вважається не прийнятою.

Щодо посилань відповідача на приписи узагальнюючої податкової консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затвердженої Наказом Міндоходів України №698 від 22.11.2013, суд зазначає наступне.

Згідно зазначеної податкової консультації підприємство, що підпадає під дію пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та розпочало процедуру ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, у якому в установленому порядку органу Міндоходів подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань в останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що перший ліквідаційний баланс підприємства було подано до податкового органу 06.09.2013 року, проте доказів в підтвердження його надання до податкового органу відповідачем до суду не надано. Втім, з матеріалів справи вбачається, що ліквідаційний баланс відповідача до податкового органу не надходив.

Крім того, головою ліквідаційної комісії ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+" не дотримано установлений Міндоходів порядок зняття з обліку, передбачений Наказом Мінфіну №1588 від 09.12.2011 (який діяв під час прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+"), оскільки в редакції, що діє з 04.06.2013 року, пп. 11.1.1 п. 11.1 передбачає обов'язковість надання заяви про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП юридичною особою, яка перебуває в процесі припинення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На виконання вимог зазначених норм позивачем направлялась податкова вимога №59-15/58/1767/15-213-3 від 02.08.2013 року, яка отримана директором підприємства відповідача.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що документи щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному та судовому порядку відсутні.

Таким чином, встановлений чинним законодавством строк сплати вищезазначених податкових зобов'язань на день розгляду справи сплинув.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надані необхідні докази про наявність податкового боргу у ТОВ "ВКФ "ДІСЛАВ+" та вжиття заходів щодо його стягнення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що податкова вимога в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 183-3, 185-186, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ДІСЛАВ+" (код ЄДРПОУ 30644687; 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Соціалістична, б. 50, кв. 27) на користь Державного бюджету України (р/р 31117165700059, код платежу 11024000, ЄДРПОУ 37944338, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016) суму податкового боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 41 424 (сорок одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.